Архіви Сумщини в політичному, економічному та культурному житті українського суспільства кінця 30 х − початку 60-х рр. хх ст

Охарактеризовано посилення засекречення документів, відновлення обов’язкової тематики їх використання, а також жорсткого контролю за роботою дослідників у повоєнні роки. Розкрито протиріччя між значним обсягом роботи, що здійснювалася архівами регіону по підготовці наукових видань  (путівник, збірники документів, хронологічний довідник), і відсутністю їх публікації. Показано, що виставки та доповіді на воєнну тематику не тільки виконували пропагандистські завдання влади, а й задовольняли духовні потреби суспільства.

Таким чином, економічні умови відбудови і жорсткий сталінський режим визначали діяльність архівів Сумщини у повоєнні роки.

У п’ятому розділі «Архівні установи Сумщини за доби «відлиги» проаналізовано нові тенденції в діяльності архівів регіону за суспільно-політичних, економічних та культурних змін періоду «відлиги».

Досліджено вплив демократичних тенденцій доби «відлиги» на діяльність архівів, зокрема і процес розсекречення документів. Висвітлено переведення архівних установ у підпорядкування РМ УРСР і місцевих органів влади. Окреслено зміни мережі районних архівів, що відбулися відповідно до адміністративно-територіальних реорганізацій 1957−1962 рр. Показано зміцнення матеріального і кадрового забезпечення архівів області. Розкрито специфіку виявлення документів у народногосподарських цілях у 50-х − на початку 60-х років ХХ ст.

Охарактеризовано поширення меж та лібералізацію використання документів у роки «відлиги», процес наближення архівів до суспільства. Пом’якшення цензури, розсекречення архівних джерел та спрощення контролю за видавництвом дали можливість архівістам опублікувати три збірники документів і путівник. Значно збільшується кількість дослідників в архівах регіону. Водночас непослідовність змін періоду зумовила збереження негативних чинників, сформованих за сталінізму  (пріоритетні теми, секретні фонди та ін.).

Отже, саме процесом демократизації було зумовлено переважання прогресивних тенденцій у діяльності архівів Сумщини за доби «відлиги».

У «Висновках» сформульовано теоретичні узагальнення основних результатів дослідження, що виносяться на захист:

− Історіографічний аналіз літератури з теми засвідчив, що проблема, порушена у дисертації, малодосліджена. Історія архівної галузі УРСР висвітлена у працях як радянських, так і сучасних науковців. Проте основні етапи діяльності архівів Сумщини окреслено в одній статті радянської доби. За роки незалежності істориками вивчено лише певні періоди та аспекти роботи архівів регіону. Водночас широке джерельне забезпечення теми дозволяє всебічно дослідити діяльність архівів Сумщини в контексті розвитку українського суспільства кінця 30-х – початку 60-х років ХХ ст.

− Сталінський режим 30-х років ХХ ст. мав негативний вплив на діяльність архівів регіону, їх роль у громадському житті України. Жорсткий контроль влади над суспільством, необхідність використання документів у здійсненні репресій − саме ці фактори спричинили включення галузі до системи НКВС. Наприкінці 1930-х років було посилено централізацію управління архівами, підпорядковано їх роботу інтересам тоталітарної держави. Обмеженням свободи слова та доступу до інформації зумовлювалось засекречення архівних джерел. Оперативний напрям став провідним у використанні документів, а архівісти − вимушеними співучасниками репресивної політики. Необхідність здійснення оперативної розробки протиставила діяльність архівів інтересам українського суспільства.

− Особливості стану та діяльності архівів Сумщини в період Великої Вітчизняної війни визначалися суттєвим ускладненням загальних суспільно-політичних та соціально-економічних факторів. Війна зумовила загострення проблем кадрового забезпечення та збереження документальної бази архівів. Специфіка репресивної політики вимагала форсування темпів оперативної розробки. Непідготовленість влади до евакуації, ставлення до архівних джерел як до засобу обслуговування державної політики спричинили значні втрати документів в архівах регіону. Вказівки знищувати матеріальні ресурси при відступі Червоної Армії призвели до загибелі Глухівського філіалу обласного архіву. Свідоме спалення архівних джерел було злочином влади щодо майбутнього культурно-духовного розвитку українського суспільства.

За часів окупації робота архівів у містах Суми, Ромни та Конотоп здійснювалася у загальному руслі функціонування установ нової влади.

Заходи останньої зі збереження документів мали на меті їх використання у адміністративних, господарських, пропагандистських цілях. Завойовники розглядали архівні джерела як трофей, а не як надбання українського народу. Наслідком такого ставлення окупаційної влади до архівів була втрата значної частини документальної спадщини регіону.

На завершальному етапі війни діяльність архівістів області мала вагоме суспільне значення. Заходи влади, НКВС та керівництва галузі щодо розгортання роботи архівів після звільнення регіону були ефективними. Збирання матеріалів періоду війни та окупації забезпечило можливість використання цих джерел в інтересах як держави, так і суспільства. Виявлення матеріалів практичного значення сприяло прискоренню відбудови. Навіть оперативна розробка документів на завершальному етапі війни мала суспільне значення. Допомога у пошуку осіб, які дійсно чинили злочини, відповідала і державним, і громадським потребам. Але переслідування невинних владою продовжувалося − і архівісти знову стали його вимушеними співучасниками.

− Специфіка роботи архівів Сумщини у другій половині 40-х − на початку 50-х років ХХ ст. визначалася повоєнними економічними і суспільно-політичними умовами. Негативний вплив на діяльність архівів здійснили господарська розруха та жорсткий сталінський режим, а позитивний − патріотичні суспільні настрої і мобілізаційні можливості радянської системи. Потреби відбудови зумовили форсовані темпи, ефективність, економічне і суспільне значення практичного виявлення документів у повоєнні роки. Водночас розгортання масових репресій спричинило збільшення обсягів оперативної розробки архівних джерел. Тільки у випадках виявлення осіб, що дійсно чинили злочини під час війни та окупації, цю роботу можна оцінити як корисну для суспільства.

− Суспільно-політичні, економічні та культурні зміни періоду «відлиги» зумовили