Архіви Сумщини в політичному, економічному та культурному житті українського суспільства кінця 30 х − початку 60-х рр. хх ст

П. Грімстед, дослідницею зі США, систематизовано відомості про архіви в СРСР і УРСР; висвітлено проблемні моменти розвитку галузі за сталінізму та знищення архівів під час Другої світової війни. Долі архівної спадщини України у роки війни присвячена її робота у співавторстві з Г. Боряком .

Джерельну базу дисертації становлять архівні та опубліковані джерела. У процесі дослідження використані документи і матеріали 23 фондів шести архівів: Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України  (ЦДАВО України), Центрального державного архіву громадських об’єднань України  (ЦДАГО України), Державного архіву Сумської області  (ДАСО), Державного архіву Харківської області  (ДАХО), Державного архіву Чернігівської області  (ДАЧО), Російського Державного Воєнного архіву  (РДВА). Використані джерела можна поділити на такі групи: 1)  законодавчі акти, постанови урядів, накази НКВС  (МВС)  СРСР та УРСР, рішення партійних органів, що стосувалися архівів безпосередньо та у контексті розвитку країни; 2)  директиви, накази, розпорядження союзного та республіканського керівництва архівної галузі; 3)  рішення Сумського обласного, міських та районних виконавчих комітетів рад, що мали відношення до діяльності архівів; 4)  розпорядження галузевого керівництва обласного рівня; 5)  звіти, доповідні записки, штатні розклади та інші матеріали архівів Сумщини.

Документи, важливі для розкриття теми дисертації, містить ф. 14 ЦДАВО України: накази НКВС СРСР з реорганізації архівної галузі, роботи районних архівів у передвоєнні роки, обстеження архівних установ, затвердження штату архівних відділів областей. Необхідні дані містять також повоєнні директиви і накази керівництва галузі з оперативного та пропагандистського використання документів, перебудови роботи архівів відповідно до рішень ЦК ВКП (б)  з ідеологічних питань, з кадрової політики.

Особливий інтерес викликають документи ф. 1 ЦДАГО України, що допомагають вивчити вплив політичних і економічних процесів розвитку УРСР на діяльність архівів. Інформативними є постанови пленумів ЦК КП (б) У з пропагандистської та ідеологічної роботи, кадрової політики. Доповідні записки, що надсилалися до ЦК КП (б) У, виявилися цінним джерелом вивчення оперативного напряму роботи архівістів в евакуації і ходу відбудови на Сумщині у перші місяці після її звільнення.

Із метою з’ясування передумов ситуації, що склалася в архівах регіону наприкінці 1930-х років, опрацьовано документи ДАХО і ДАЧО: до утворення Сумської області Сумський історичний архів підпорядковувався Харківському; Конотопський, Роменський, Глухівський − Чернігівському обласним архівним управлінням. На основі джерел ф. 3947 ДАХО  (накази, звіти, листування Харківського облархуправління)  висвітлено репресивні заходи в галузі та специфіку кадрової політики і психологічної атмосфери в колективах архівів у 30-х роках ХХ ст. Документи ф. Р-647 ДАЧО використані при вивченні кадрового забезпечення, засекречення роботи архівів, а також репресій серед архівістів. Факти репресій, зокрема, у Роменському історичному архіві, були взяті з ф. Р-651 ДАЧО.

Регіональним масштабом дослідження зумовлено опрацювання значної кількості джерел, що зберігаються у ДАСО  (16 фондів). Документи ДАСО дали можливість дослідити зміст і специфіку політики влади в архівній сфері, напрямів роботи з використання документів, матеріального та кадрового забезпечення архівів. Значний обсяг інформації з порушеної проблеми містять фонди Р-2445, Р-2448, Р-5802, Р-4941  (обласного архівного відділу; обласного архіву, його Роменського та Конотопського філіалів). У фондах Р-2448, Р-5802 та Р-4941 зберігаються і документи, розсекречені за доби незалежності. Ці джерела є важливими для вивчення малодосліджених аспектів історії України та архівної галузі: оперативної розробки документів за сталінізму, їх розсекречення в роки «відлиги». Рішення місцевих органів радянської влади містить ф. Р-2196. Дослідити життя та роботу архівістів в евакуації дали можливість документи ф. Р-2370. Дані про функціонування архівів за окупації взяті з фондів Р-1841, Р-1868, Р-2048, Р-2926.

Документи РДВА  (фонди 1358, 1363)  допомогли у висвітленні пропагандистської політики нацистів на окупованій території області.

У дисертації використано також і опубліковані джерела: рішення партійно-державного та галузевого керівництва, що стосувалися архівів; збірники документів, підготовлені архівістами Сумщини ; матеріали періодичних видань кінця 30-х − початку 60-х років ХХ ст.

Методологія дослідження ґрунтується на методах діалектики. Основою визначення теми, об’єкта і предмета дослідження став принцип історизму: діяльність архівів Сумщини розглядається у контексті розвитку суспільства. Розкриття напрямів роботи архівів підпорядковано принципу всебічності, вивчення впливу історичних умов − детермінізму, оцінка політики влади − об’єктивності. Використані і загальнонаукові методи: історичного пошуку, абстрагування  (при накопиченні фактичного матеріалу, опрацюванні джерел і літератури) ; аналізу і синтезу  (аспекти розвитку архівної галузі регіону, проаналізовані окремо, поєднано шляхом синтезу) ; узагальнення  (на основі джерельних даних представлено функціонування архівів у контексті суспільного життя). Системний підхід застосовується при вивченні архівної сфери Сумщини, її взаємодії з системами архівної галузі, держави, суспільства. З конкретно-історичних методів застосовано синхронний  (дослідження діяльності архівів на певних етапах) ; проблемно-хронологічний  (розгляд роботи архівів у часовій послідовності, в контексті історичних умов) ; періодизації  (подання розвитку архівної галузі регіону як складової історії України) ; порівняльно-історичний  (розгляд функціонування архівів у взаємоз’язку між собою та із суспільними процесами).

Отже, в сучасній історичній науці відсутнє комплексне вивчення діяльності архівів Сумщини та їх ролі в житті українського суспільства кінця 30-х – початку 60-х років ХХ ст. У той самий час означена проблема має досить широке та інформативне джерельне забезпечення. Застосування сучасної наукової методології дозволяє всебічно розкрити тему дослідження.

У другому розділі «Реорганізація архівної галузі та діяльність архівів регіону у передвоєнні роки» проаналізовано причини,