Бідність, як соціально-економічне явище

Предмет:

Соціальна робота

Тип роботи:

Курсова робота

К-сть сторінок:

Мова:

Українська

Оцінка:

та ринку праці;

- посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;

- сприяння працевлаштуванню осіб, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, громадян похилого віку;

- створення умов для роботи молоді у вільний від навчання час;

- підтримку зеленого туризму, сфери побутових послуг та харчування, відродження народних промислів, організації фермерських господарств;

2. сприяння зайнятості осіб з інвалідністю шляхом:

- пріоритетного спрямування коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів;

- підвищення доступності та ефективності професійної реабілітації інвалідів, здійснення їх професійного навчання за професіями та спеціальностями відповідно до потреби ринку праці;

- удосконалення системи встановлення нормативів для працевлаштування інвалідів з метою врахування особливостей підприємств із шкідливими та небезпечними умовами праці;

З метою вдосконалення механізму оплати праці та соціального діалогу як основних чинників створення умов для гідної праці передбачається:

1. удосконалення механізму визначення прожиткового мінімуму та його підвищення;

2. підвищення мінімальної заробітної плати;

3. вжиття заходів з легалізації заробітної плати;

4. удосконалення умов оплати праці працівників бюджетної сфери, державної служби та підвищення рівня їх оплати праці;

5. забезпечення зростання реальної заробітної плати;

6. забезпечення своєчасної виплати заробітної плати та недопущення виникнення заборгованості з її виплати;

7. посилення ролі колективно-договірного регулювання оплати праці;

8. забезпечення захисту прав працівників;

9. залучення всеукраїнських професійних спілок та їх об'єднань і всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців до формування соціальної та економічної політики держави;

10. зміцнення інститутів соціального діалогу;

З метою розвитку системи соціального страхування необхідно:

1. підвищити ефективність роботи фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування шляхом удосконалення єдиної системи збору страхових внесків, їх обліку та контролю за повнотою і своєчасністю сплати, а також єдиної інформаційної системи платників страхових внесків та застрахованих осіб;

2. оптимізувати витрати фондів та спрямувати їх кошти переважно на відшкодування виплат за страховими випадками, уникнути виплат нестрахового характеру, що сприятиме запобіганню бідності серед населення;

3. забезпечити підготовку до запровадження загальнообов'язкового державного медичного страхування, що сприятиме підвищенню якості медичного обслуговування населення та забезпеченню надання кваліфікованої медичної допомоги;

4. забезпечити поступове підвищення розмірів мінімальних виплат в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування до встановленого законом розміру прожиткового мінімуму.

З метою вдосконалення пенсійної системи необхідно:

1. покращити матеріальне забезпечення у разі виходу на пенсію працівників освіти, культури, охорони здоров'я;

2. удосконалити порядок призначення та індексації пенсій;

3. забезпечити розвиток накопичувальної системи пенсійного страхування.

З метою реформування системи соціального захисту передбачається:

1. перехід до принципу адресності під час надання соціальних допомог і пільг;

7. забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи соціального захисту та єдиної бази даних одержувачів соціальної допомоги;

8. забезпечення прийому громадян, які звертаються за соціальної допомоги, в органах праці та соціального захисту населення за принципом «єдиного вікна»;

9. підвищення розміру державної допомоги сім'ям з дітьми відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» (2811-12) з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму;

10. удосконалення системи соціального обслуговування осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, зокрема:

- забезпечення безперешкодного доступу таких осіб до соціальних послуг;

- створення умов для залучення до сфери надання соціальних послуг недержавних суб'єктів;

- підвищення якості соціальних послуг;

11. забезпечення соціального захисту інвалідів, зокрема:

- першочергове забезпечення протезно-ортопедичними виробами дітей-інвалідів з урахуванням їх індивідуальних потреб;

- збільшення розмірів державної соціальної допомоги

- комплексна реабілітація інвалідів та дітей-інвалідів на базі діючих реабілітаційних установ;

- створення умов для впровадження і розвитку інклюзивного та інтегрованого навчання для інвалідів у професійно-технічних та вищих навчальних закладах;

12. розв'язання проблем бездомних осіб та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, зокрема:

- функціонування закладів для бездомних осіб та установ для осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

- надання бездомним особам та особам, звільненим з місць позбавлення волі, соціальних та освітніх послуг, медичної допомоги, допомоги у працевлаштуванні, відновленні документів та реєстрації їх місця проживання з урахуванням індивідуальних потреб таких осіб;

- здійснення соціального патронажу осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

- сприяння благодійництву;

- збільшення видатків державного бюджету на забезпечення житлом соціально незахищених верств населення та молоді.

З метою поліпшення медичного обслуговування населення передбачається:

1. збільшення обсягу фінансування державних програм і заходів, спрямованих на підвищення якості надання медичної допомоги;

2. запровадження стандартів лікування;

3. посилення державного контролю за якістю медичної допомоги, лікарських засобів і виробів медичного призначення, їх ціноутворенням;

4. пропаганда здорового способу життя;

5. здійснення заходів щодо поліпшення стану здоров'я матері та дитини.

Отже, усі ці чинники сприятимуть збільшенню доходів громадян, зниженню рівня бідності насамперед серед працюючих громадян та сімей з дітьми, зменшенню розриву між показниками бідності у місті та сільській місцевості, розв'язанню соціальних проблем і підвищенню рівня життя населення.

Проте й загальний економічний ріст автоматично не приведе до зниження рівня бідності, що підтверджується результатами попередніх