Бiостратиграфiя мiоценових вiдкладiв рiвнинного криму за форамiнiферами

НАЦIОНАЛЬНА АКАДЕМIЯ НАУК УКРАIНИ

IНСТИТУТ ГЕОЛОГIЧНИХ НАУК

 

Спецiальнiсть 04. 00. 99 – палеонтологiя та стратиграфiя

 

IВАНОВА Тетяна Арнольдiвна

УДК 551. 782. 1 (477. 9

 

Киiв – 1999

 

 Робота виконана в НДI геологii Днiпропетровського державного унiверситету Мiносвiти Украiни.

Науковий керiвник: доктор геолого-мiнералогiчних наук, професор БАРГ IГОР МУСIЙОВИЧ, кафедра геологii i гiдрогеологii Днiпропетровського державного унiверситету, професор.

Офiцiйнi опоненти: доктор геолого-мiнералогiчних наук IВАНIК МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ, Iнститут геологічних наук НАН Украiни, зав. вiддiлом кандидат геологiчних наук ТРОХИМОВИЧ НАТАЛIЯ АНАТОЛIIВНА, Украiнський державний геолого-розвiдувальний iнститут, науковий спiвробiтник.

Провiдна установа: Киiвський унiверситет iм. Тараса Шевченка (геологiчний факультет).

 

 

Актуальнiсть теми. Мiоценовi вiдклади широко розповсюдженi на територii Рiвнинного Криму. Створення деталiзованноi стратиграфiчноi схеми цих вiдкладiв як основи для середньо-, крупномасштабного картування, пошукiв та розвiдки родовищ корисних копалин О своєчасним, тому що, незважаючи на бiльш нiж вiкову iсторiю вивчення мiоцену, серед дослiдникiв немає єдиноi думки вiдносно обсягу данного вiддiлу i ряда його ярусiв, а також iх кореляцii з захiдно – європейськими та середземноморськими стратонами. Iснуючi схеми складенi, головним чином, по молюскам. За вiдсутнiстю останнiх для визначення вiку порiд з успiхом можуть бути використанi форамiнiфери, якi по праву вважаються ортостратиграфiчною групою организмiв.

З'вязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у рамках тематики, яка проводилась у НДI геологii Днiпропетровського держунiверситету з 1994 по 1999 рр. згiдно з координацiйним планом N 36 Мiнвузу Украiни «Вивчення будови та еволюцii земноi кори територii Украiни геолого-геофiзичними методами» (держбюджетнi теми N 56-94 «Стратиграфiчна шкала прямоi кореляцii неогену Пiвнiчного Причорноморья та Криму», N 04-22-97 «Подiйна стратиграфiя та палеогеографiя олiгоцену та мiоцену Пiвденноi Украiни (Причорноморська западина, Рiвнинний Крим та Керченський пiвострiв) «), а також погоджується з планом фундаментальних дослiджень Академii Наук у проектi N 25 МПГК «Стратиграфiчна кореляцiя неогену Тетису i Паратетису».

Мета i задачi дослiдження. Мета роботи – детальна схема стратиграфii мiоценових вiдкладiв Рiвнинного Криму, яка грунтується на этапностi розвитку форамiнiфер та вертикальнiй змiнi iх комплексiв, а також ii зiставлення з схемами сумiжних регiонiв.

Для досягнення поставленноi мети виконано ряд задач:

- аналiз вертикального i латерального поширення форамiнiфер у мiоценових вiдкладах Рiвнинного Криму;

- вивчення систематичного складу форамiнiферових асоцiацiй, оцiнка стратиграфiчноi та корелятивноi значностi окремих таксонiв; з'ясування походження, шляхiв мiграцii i визначення етапiв розвитку фауни форамiнiфер;

- бiономiчна реконструкцiя мiоценових басейнiв Рiвнинного Криму;

- побудова мiсцевих стратиграфiчних схем для окремих районiв Рiвнинного Криму, iх взаємне зiставлення та синтез; регiональна i межрегiональна кореляцiя.

Наукова новизна одержаних результатiв полягає у наступному:

1. Вперше на пiдставi знахiдок характерних видiв планктонних форамiнiфер стандартноi зони N 8 Globigerinatella insueta – Globigerinoides bisphaericus у спiрiалiсових глинах Рiвнинного Криму пiдтверджено iх ранньомiоценовий вiк i належнiсть до тарханського регiоярусу, здiйснена пряма кореляцiя останнього з карпатiєм Захiдного Паратетису i верхнiм бурдiгалом Середземномор'я. Уточненi обсяги тарханського та чокрацького регiоярусiв. Припущено iснування у тарханi Схiдного Паратетису двох палеобiогеографiчних провинцiй – Кримо-Кавказькоi та Пiвденноукраiнськоi.

2. Доповнена палеонтологiчна характеристика карагана. Пiдтверджено доцiльнiсть об'єднання шарiв з ервiлiями i фоладами у картвельськi верстви та вiднесення iх до конкського регiоярусу, а також трьохчленного подiлу останнього. Вперше проведена кореляцiя картвельських верств Рiвнинного Криму з вербовецькими верствами Передкарпаття. Уточнена фаунiстична характеристика сартаганських i веселянських верств конкського регiиоярусу.

3. Вперше для Рiвнинного Криму проведено детальне розчленування сарматського регiоярусу по форамiнiферам з видiленням верств; поповненi списки мiкрофауни верхнього сармату.

4. Пiдтверджено двочленний подiл меотичного регiоярусу; уточнена його палеонтологiчна характеристика: вперше у вiдкладах меотису Рiвнинного Криму виявлено планктоннi форамiнiфери.

5. Розширенi вiдомостi про бiономiю мiоценових басейнiв Рiвнинного Криму. Вперше за форамiнiферами проведено палеобiогеографiчне районування тарханського, конкського та меотичного морiв даноi територii, намiченi шляхи мiграцii фауни.

6. Вперше запропоновано деталiзовану схему бiостратиграфii мiоцену Рiвнинного Криму за форамiнiферами.

Практичне значення одержаних результатiв полягає в уточненнi обсягiв пiдроздiлiв мiоцену Рiвнинного Криму та iх зiставленнi з аналогiчними стратонами сумiжних регiонiв, що суттєво пiдвищує ступiнь надiйностi запропонованоi схеми стратиграфii. Згiдно останнiй проведено бiостратиграфiчне розчленування мiоценових вiдкладiв Альмiнскоi западини, Сiмферопольского пiдняття, зони сполучення Рiвнинного Криму та Керченського пiвострова (Акманайського перешийка), Красноперекопського промрайона, Пiвнiчного Присiвашшя. Матерiали дослiджень, на протязi 1994 – 1999 рр. передавались у гiдрогеологiчну партiю ПГО «Кримгеологiя», знайшли безпосереднi використання при проведенi геологiчних зйомок, побудовi карт та розрiзiв, складаннi звiтiв.

Особистий внесок здобувача. Усi основнi результати та висновки, що викладенi у дисертацiйнiй роботi, здобувачем одержанi самостiйно. У спiльних публiкацiях автору належать данi мiкрофаунiстичного аналiзу мiоценових вiдкладiв Рiвнинного Криму, палеогеографiчних та палеоекологiчних дослiджень.

Основнi положення, що захищаються

1. Змiна комплексiв форамiнiфер та етапнiсть iх розвитку в мiоценi Рiвнинного Криму – надiйна основа для стратиграфiчних та палеогеографiчних побудов.

2. Присутнiсть планктонних форамiнiфер стандартноi зони N 8 Globigerinatella insueta – Globigerinoides bisphaericus у спiрiалiсових глинах Рiвнинного Криму свiдчить про iх ранньомiоценовий вiк та, отже, належнiсть до тарханського регiоярусу, а також