Бiостратиграфiя мiоценових вiдкладiв рiвнинного криму за форамiнiферами

Видiлення у розрiзi i кореляцiя у межах Схiдного Паратетису караганського регiоярусу (архашенських верств) здiйснюється за збiднiлою ендемiчною фауною квiнквелокулiн, дiскорбiсiв, ельфiдiумiв. Караганський регiоярус Рiвнинного Криму паралелiзується з величкiєм Захiдного Паратетису. В Середземномор'i карагану вiдповiдає частина серавалiю.

Конкський регiоярус визначається появою середземноморськоi та характерноi конкськоi мiкрофауни у картвельських верствах, ii розквiтом у сартаганських i поступовим зникненням у веселянських верствах. Об'єднання осадкiв з ервiлiями та фоладами у картвельськi верстви грунтується на схожестi форамiнiферових асоцiацiй. Присутнiсть у даних вiдкладах радiолярiй та рiдких глобiгерiн, а також положення картвельських верств мiж караганом i осадками зони Bulimina – Bolivina (И. Д. Коненкова, 1991), вказує на iх одновiковiсть з вербовецькими верствами Передкарпаття (Л. С. Пишванова, 1972) та основою косовiя Захiдного Паратетису (J. Cicha, J. Senes, 1975). Cартаганськi та веселянськi верстви за бентосними форамiнiферами упевнено корелюються з рештою косовiя. В Середземномор'i конкському регiоярусу еквiвалентна частина серавалiя.

Сарматський регiоярус чiтко стратифiкується за форамiнiферами на верстви (див. роздiл 3), якi простежуються у межах Схiдного Паратетису. В схемах Передкарпаття та Закарпаття кужорським верствам вiдповiдають низи дашавськоi та доробратовська свiта з Quinqueloculina karreri; збручським – верхня частина дашавськоi та лукiвська свiта з Quinqueloculina reussi i ельфiдiiдами; новомосковським – алмашська свiта з протельфiдiумами. Василiвськi, днiпропетровськi i херсонськi вiдклади зiставляються з нижньою частиною панону Захiдного Паратетису. Сарматський регiоярус еквiвалентний верхам серавалiя – низам тортону Середземномор'я.

Меотичний регiоярус видiляється за появою характерних полi- та мезогалинних форамiнiфер, приуроченiсть яких переважно до нижньоi частини розрiзу i незначний розвиток до верхньоi, пiдтверджує доцiльнiсть двочленного подiлу даного стратону на багеровський та акманайський пiдрегiояруси, що простежуються у бiльшостi областей Схiдного Паратетису. Кореляцiя меотису з тортоном Середземномор'я здiйснюється за нанопланктоном (В. Н. Семененко, С. А. Люльева, 1978; Е. М. Богданович, Т. А. Иванова, 1997). У Захiдному Паратетисi меотису вiдповiдає частина панону.

Понтичнi вiдклади установлюються у розрiзi за фауною молюскiв та зникненням форамiнiфер. Пiдстава для включення понтичного регiоярусу у склад мiоцену – знахiдки нанопланктону у верхньому меотисi та кiмерii Керченсько-Таманського регiону, що дозволили провести зiставлення понту з месинiєм Середземномор'я (В. Н. Семененко, С. А. Люльева, 1978, 1982).

 

 

1. Форамiнiфери – одна з найбiльш важливих груп организмiв, вертикальна змiна комплексiв яких є основою для побудови схеми стратиграфii мiоценових вiдкладiв Рiвнинного Криму.

2. Тарханський регiоярус приймається в обсязi камишлацьких, власно тарханських i юракiвських верств; спiрiалiсовi глини повнiстю включаються до складу тархана. єзначенi глини мiстять планктоннi форамiнiфери зони N 8 Globigerinatella insueta – Globigerinoides bisphaericus, що водить ранньомiоценовий вiк тарханського регiоярусу та забезпечує його пряму кореляцiю з карпатiєм Захiдного Паратетису i верхнiм бурдiгалом Середземномор'я. Припущено iснування у тарханi Схiдного Паратетису двох палеобiогеографічних провiнцiй – Кримо-Кавказькоi та Пiвденноукраiнськоi.

3. Конкський регiоярус розглядається у складi картвельських, сартаганських i веселянських верств. Данi пiдроздiли чiтко взаємопов'язанi характером фаунiстичних асоцiацiй. Картвельськi верстви Рiвнинного Криму одновiковi вербовецьким верствам Передкарпатського прогину.

4. Виявленi закономiрностi вертикального розподiлу форамiнiфер у вiдкладах сарматського регiоярусу Рiвнинного Криму є основою для детального расчленування осадкiв цього вiку.

5. Меотичний регiоярус приймається в обсязi багеровського та акманайського пiдрегiоярусiв. Знахiдки планктонних форамiнiфер показують максимум меотичноi трансгресii в кiнцi багеровського часу.

6. Поява у комплексах мiкрофауни видiв-мiгрантiв припускає возз'єднання мiоценових морiв Рiвнинного Криму у тарханський, конкський та ранньосарматський час – з басейнами Захiдного Паратетису, в середньосарматський та меотичний – безпосередньо зi Середземномор'єм.

7. Єднiсть розвитку фауни форамiнiфер Рiвнинного Криму та сумiжних регiонiв в окремi промiжки мiоценового часу свiдчить про взаємозв'язок iх геологiчноi iсторii, що має бути враховано при стратиграфiчних побудовах i кореляцii.

8. Нижня межа мiоцену Рiвнинного Криму приймається усереденi верхньокерлеутськоi пiдсвiти.

9. Верхня межа мiоцену приймається у покрiвлi понтичного регiоярусу.

10. Запропонована схема стратиграфii мiоценових вiдкладiв Рiвнинного Криму – надiйна основа для цiлеспрямованих пошукiв та розвiдки корисних копалин, при середньо- та крупномасштабному геологiчному картуваннi.

 

 

1. Новые данные о тарханских отложениях Акманайского перешейка (Крым) //Доповiдi НАН Украiни. – 1997. – N 5. – С. 118-120 (соавтор И. М. Барг).

2. О новой находке планктонных организмов в мэотических отложениях Крыма // Доповiдi НАН Украiни. – 1997. – N 6. – С. 127-129 (соавтор Е. М. Богданович).

3. Об объеме конкского региояруса Равнинного Крыма // Доповiдi НАН Украiни. – 1998. – N 2. – С. 134-138 (соавтор И. М. Барг).

4. Тарханский региоярус Равнинного Крыма // Изв. вузов. Сер. Геология и разведка. – 1998. – N 2. – С. 44-50 (соавторы И. М. Барг, Е. М. Богданович).

5. Фаунистические особенности мэотических отложений Северного Присивашья // Працi XVIII сесii УПТ «Екосистеми геологiчного минулого Украiни». – К. : IГН НАНУ. – 1995. – С. 61-62.

6. Коррелятивные уровни миоцена Крыма по планктонным фораминиферам // Тезисы докл. Междунар. науч. симпозиума «Молодежь и проблемы геологии». – Томск: Томский политех. ин-т. – 1997. – С. 28-29.

7. К вопросу о фациальном распределении фораминифер в конкских отложениях Равнинного Крыма // Працi XX сесii УПТ «Бiосфера i геологiчнi катастрофи». – К. : IГН НАНУ. – 1997. – С. 54.

8. Значение планктонных фораминифер в истории развития тарханского бассейна Крыма // Тезисы докл. XLIV сессии Палеонтологического об-ва РАН «Биостратиграфия и эколого-биосферные аспекты палеонтологии». – С. – Петербург: ВСЕГЕИ. – 1998. – С. 43-44.

9. Стратиграфическое распределение планктонных фораминифер в миоценовых отложениях Равнинного Крыма и их палеогеографическое значение // Працi XXI сесii УПТ «Палеобiогеографiчнi дослiдження та проблеми створення регiональних стратиграфiчних шкал». – К. : IГН НАНУ. – 1998. – С. 62-63.

10. К вопросу о возрасте спириалисовых глин Крыма // Труды Междунар. конф. «Проблемы геологии и освоения недр». – Т. 1. – Томск: Томский политех. ин-т. – 1998. – С. 30-31 (соавторы О. П. Сибирякова, Е. М. Богданович).

11. Стратиграфическое и палеоэкологическое значение рода Nubecularia (Foraminifera) на примере миоценовых отложений Равнинного Крыма // Там же. – С. 29-30.

 

Вперше на пiдставi знахiдок планктонних форамiнiфер зони N 8 Globigerinatella insueta – Globigerinoides bisphaericus, пiдтверджено ранньомiоценовий вiк спiрiалiсових глин Рiвнинного Криму, iх належнiсть до тарханского регiоярусу та здiйснено мiжрегiональну кореляцiю останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регiоярусiв. Вперше для даного регiону проведено детальне розчленування сарматських вiдкладiв по форамiнiферам з видiленням верств. З'ясовано походження, шляхи мiграцii та этапи розвитку мiоценових форамiнiфер Рiвнинного Криму. Проведено палеобiогеографiчне районування тарханського, конкського, меотичного басейнiв. Вперше для Рiвнинного Криму побудована детальна схема стратиграфii мiоценових вiдкладiв за форамiнiферами.

Ключовi слова: Рiвнинный Крим, мiоцен, форамiнiфери, бiостратиграфiя, ко реляцiя, палеогеографiя, палеоекологiя.

 

Впервые на основании находок планктонных фораминифер зоны N 8 Globigerinatella insueta – Globigerinoides bisphaericus, подтвержден раннемиоценовый возраст спириалисовых глин Равнинного Крыма, их принадлежность тарханскому региоярусу, осуществлена межрегиональная корреляция последнего. Уточнены объемы тарханского, чокракского, караганского, конкского, мэотического региоярусов. Впервые для данного региона проведено детальное расчленение сарматских отложений по фораминиферам с выделением слоев. Выяснены происхождение, пути миграции и определены этапы развития миоценовых фораминифер Равнинного Крыма. Проведено палеобиогеографическое районирование тарханского, конкского, мэотического бассейнов. Впервые для Равнинного Крыма построена детальная схема стратиграфии миоценовых отложений по фораминиферам.

Ключевые слова: Равнинный Крым, миоцен, фораминиферы, биостратиграфия, корреляция, палеогеография, палеоэкология.

 

For the first time the early miocene age of the spirialis clays of the Plain Crimea and their belonging to the Turkhanian regiostage have been confirmed on the basis the finding planktonic foraminifers №8 zone Gl. Insueta – Gs. bisphaericus; interregional correlation of the Tarkhanian have been made by planktonic foraminifers. Volumes of the Tarkhanian, Chokrakian, Karaganian, Konkian, Meotian regiostages have been defined more precisely. For the first time the Sarmatian sediments of this region have been divided into strata by foraminifers. The Plain Crimea Miocene foraminifers' genesis, migration ways and development stages have been determined. Paleobiogeographic distriction of the Tarkhanian, Konkian, Meotian basins have been realized. For the first time the detailed stratigraphic scheme of the Plain Crimea Miocene deposits have been builded by foraminifers.

Key words: Plain Crimea, Miocene, foraminifers, biostratigraphy, correlation, paleogeography, paleoecology.