Чинники формування інформаційної безпеки Естонії

1) психологічний стереотип політичних, ділових та військових коаліцій, що не дозволяє якісно оцінити роль інформації сили, такі традиційні фактори, як військовий потенціал, ВНП, ЧИ) сльність населення, енергетичні ресурси, розмір території та наяв ність природних запасів копалин домінують у дискусіях про баланси сил; 

2) нерозуміння природи інформації, наслідків інформаційної інтеграції та системних зв'язків інформаційної складової з іншими військовими, політичними, економічними, соціальними складовими, що утворюють міць держави і суспільства;

 3) усвідомлення у США та інших інформаційно розвинутих країнах стратегічної ролі міжнародної інформаційної безпеки та непередбачуваних наслідків застосування інформаційних озброєнь для існування цивілізації .

Модель В - створення значної переваги держави - потенційного ініціатора інформаційної війни в наступальних видах озброєнь, у знешкодженні систем захисту держави-противника засобами інформаційного впливу, координація дій із союзними державами з використаннями визначених засобів інформаційної зброї для ідентифікації будь-яких джерел і типів інформаційних загроз. Практичне втілення другої моделі спостерігається в перебігу інформаційної операції «Союзницька сила» (1999 р.), яку США та країни-члени НАТО здійснили проти Союзної Республіки Югославії. Більшість експертів, що аналізували конфліктну ситуацію, підкреслюють формування безпрецедентної за масштабами системи управління інформаційними потоками для проведення військових операцій (спроможність надавати розвідувальну інформацію безпосередньо кожному з учасників бойових дій), масованих пропагандистських кампаній з широким спектром інформаційних методик (від технологій РК. для формування сприятливої світової громадської думки, вибіркового інформування із заданим ефектом сприйняття контенту до всебічної дискредитації політики противника, і навіть відвертої дезінформації світової громадськості), спрямованого інформаційно-психологічного впливу (основні завдання психологічних операцій здійснювали спецпідрозділи армії США, які брали участь у всіх міжнародних інформаційних операціях останньої чверті XX століття), потужного використання Іпіегпеї та комп'ютерного протиборства для модифікації національного інформаційного простору і контролю за інфоінфраструктурою Югославії. Нові стратегії і тактика проведення інформаційних операцій, продемонстровані США та їх союзниками по НАТО на Балканах, засвідчили як могутність інформаційних озброєнь розвинутих країн, так і необхідність міжнародного вирішення проблеми інформаційної безпеки.

Модель С- наявність кількох країн - інфолідерів та потенційного протиборства між ними, визначення фактору стримування експансії інформаційних загроз, забезпечення в перспективі домінування однієїз держав у сфері міжнародної інформаційної безпеки з можливостями значного впливу на глобальну інфосферу та переважного права иирішення проблем глобального світопорядку.  Дослідження ЦРУ 90-х років визначали як основні джерела загроз у кіберпросторі для США тільки дві країни - Росію і Китай. У новій військовій доктрині збройних сил США (Концепція Рогсе XXI, 1996р.), де було запропоновано дві складові театру воєнних дій - традиційний простір і кіберпростір, основними об'єктами впливу, крім відомих у теорії війн, стали інформаційна інфраструктура і психологічна сфера (шдтап пеішогк) потенційного противника.

 На сучасному етапі експерти США відзначають, що стратегію різних видів інформаційних операцій, спрямованих проти країни, планують і здійснюють понад 20 країн світу, а конфронтуючі зі США держави включають інформаційну війну у свої воєнні доктрини. Тому с і ратегія «Рогсе XXI» як фактор стримування експансії в міжнародному 111 формаційному просторі виступає інструментом інформаційної переваги США в потенційному глобальному протиборстві .

Модель О - усі конфліктуючі сторони використовують транспарент-НІеть інформації для формування ситуативних альянсів, для досягнення Переваг локальних рішень, які спроможні заблокувати технологічне ііідерство, для використання можливостей інфоінфраструктури на Окремих територіях з метою організації внутрішнього конфлікту між Опозиційними силами (політичні, сепаратистські, міжнаціональні кон-флікти) для проведення міжнародних антитерористичних інформаційних операцій. Завершення доби „холодної війни" та постхолодного миру і початок нової тривалої доби цивілізаційного стримування впливає на  сформацію традиційної конструкції міжнародної безпеки, що поляі II у превентивних інформаційно-силових стратегіях, у посиленні контрміно над глобальними фінансовими потоками у зміні структури союзнії ми, а також в інформаційно-психологічному впливу на політичні еліти і.її миків конфлікту. 

На стратегічному рівні мета сучасних інформаційних операцій - це формування нової системи міжнародних відносин, ефективне використанню інформаційних систем у процесах прийняття військових рішень та координації воєнних дій, інформаційних операцій в умовах постхолодного миру включає різнорів-невий вплив на системи забезпечення учасників конфлікту: блокування рахунків та руху платежів у міжнародних банківських інститутах, вплив на регіональні та локальні системи управління військового призначення, системи енергопостачання, системи формування громадської думки, психологічний вплив на моральний стан суспільства.

У рамках міжнародної антитерористичної операції «Помста» (Афганістан, 2001 р.) мета спеціалізованих центрів США, відповідальних за проведення інформаційних операцій, полягає у плануванні психологічних кампаній, реагуванні на зміну ситуації, у підтримці інформаційних ресурсів та безпеки військових сил і цивільного населення. США мають намір нейтралізувати і знищити всю терористичну мережу, яка загрожує Америці й решті цивілізованого світу - заявив на прес-конференції для міжнародних мас-медіа держсекретар США К. Пауелл - мета операції «Помста»  полягає не тільки у знищенні самого тероризму, а й у переконанні певних режимів, що підтримують політику тероризму в тому, що така стратегія не відповідає їх власним інтересам. США задоволені реакцією світової спільноти та політичних лідерів більшості країн на пропозиції щодо глобальної боротьби з тероризмом.

Так, Північний Альянс вперше в історії застосував статтю 5 Статуту НАТО, яка спрямована на забезпечення загального захисту країн Організації перед викликами зовнішніх загроз; держави ЄС підтвердили підтримку дій США в акції «Помста»; країни-учасниці ГУУАМ засвідчили підтримку дій США і консолідацію зусиль міжнародного співтовариства у протиборстві з міжнародним