пенітенціарних установ і уникнення повторення інцидентів, що мали місце під час попереднього візиту в 2012 році. Загалом делегації була надана можливість приватного спілкування з ув’язненими, доступу до всієї відповідної документації. Було відмічено оперативне задоволення її запитів стосовно надання певної інформації.
Пошук
До питання меж дозволеного персоналу пенітенціарної установи
Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
18
Мова:
Українська
Та на загальному задовільному фоні картини, що вимальовувалася в Дніпропетровському СІЗО і виправній колонії закритого типу № 3 в Кривому Розі, було отримано дещо спотворену інформацію щодо використання собак у приміщеннях довічного ув’язнення.
Крім того, у Кривому Розі було очевидно помічене навмисне відокремлення деяких ув’язнених від взаємодії з делегацією.
Що стосується виправної колонії № 81 у Стрижавці, то ЄКПТ відмітила наявність серйозних сумнівів, виходячи зі своїх висновків під час візиту 2013 року, стосовно конфіденційності бесід із ув’язненими в частині порядку її належного і повсякчасного дотримання.
На основі цього делегація зробила контекстний аналіз своїх майбутніх візитів. Малося на увазі наступне: «українська влада повинна довести до розуміння всіх співробітників пенітенціарних установ, що: 1) принцип співпраці, закріплений в Конвенції, якою створюється ЄКПТ, включає зобов’язання надавати точну інформацію делегаціям, які здійснюють візит; 2) будь-яку спробу щодо відокремлення ув’язнених від приватної бесіди з делегаціями або з’ясування, що ув’язнені сказали делегації в ході приватних бесід, знаходиться в очевидному протиріччі зі статтею 8, пункту 3 Конвенції та призведе до серйозних санкцій».
Повторно також розглядались питання стосовно існуючої можливості залякування або застосування так званих «каральних заходів» проти ув’язнених, які завжди носили характер постійних до, під час і після візитів ЄКПТ від самого першого візиту Комітету в Україну, що відбувся в 1998 році. Наразі, було висловлене сподівання з приводу викорінення українською владою такої практики в установах виконання покарань, що надалі дозволило б Комітету не висувати на розгляд це питання.
Українською владою проводились подальші заходи встановлення обставин цієї справи, результатом чого стало оприлюднення своєї позиції. Однак висновок Комітету про те, що було застосовано всі методи реагування аби усунути і попередити будь-які подібні дії, не мав місця. А тому було прийнято рішення залишити цю процедуру, поки не будуть перевірені висновки за результатами відвідування 2013 року, за якими ЄКПТ зазначалась практична відсутність випадків залякування ув’язнених до/ під час візитів у 20і3 році до СІЗО в Києві та Сімферополі, та до Вінницької виправної колонії № 1.
На жаль, висновку про аналогічне не можна зробити, відвідавши Дніпропетровське та Одеське СІЗО, де очевидно наполегливі рекомендації ув’язненим з боку дніпропетровських співробітників, та тих, що належать до неформальної ієрархії ув’язнених в м. Одесі, не скаржитися делегації, мали місце.
Та хоча атмосфера у виправній колонії № 81 у Стрижавці в своєму загальному вигляді була досить спокійною, порівняно з ситуацією у 2012 році, все ж таки було відмічено ймовірну погрозу поодиноким ув’язненим дисциплінарними заходами від співробітників, або ж жорстокими фізичними розправами співкамерників у цій установі, або після передачі до іншої пенітенціарної установи, якщо будуть помічені скарги до делегації під час візиту в 2013 році.
Досить велике занепокоєння викликала ситуація у Кривому Розі, де делегацією була зафіксована атмосфера значного страху і залякування. Опитані ув’язнені переймалися за свою безпеку і не мали достатнього бажання відкриватися в розмові про методику поводження з ними. Також було зроблено припущення, що так звані «пресовщики» – ті ув’язнені, які мали «допомагати» співробітникам закладу, незадовго до візиту делегації до цієї установи висловлювалися, що на кожного, хто поскаржиться, чекають дуже невигідні і серйозні наслідки з застосуванням у подальшому побоїв.
Наприкінці 2013 року українська влада була попереджена делегацією ЄКПТ про реальну небезпеку отримання репресій ув’язненими в обох останніх закладах на основі їх опитування. Як результат – Міністерство юстиції, Державна пенітенціарна служба та прокуратура запевнили про запровадження необхідних оперативних дій щодо запобігання будь-яким подібним актам відносно ув’язнених у зазначених пенітенціарних установах. Делегацією був зроблений запит надання докладного звіту про вжиті в цьому відношенні заходи.
У своєму звітному листі від 27 грудня 2013 року українська влада зазначила, що органи прокуратури провели розслідування з можливих актів репресій, і тому вона вважає, що ніяких подібних заходів не відбулося. Підкреслювалося, що також були залучені представники громадянськості, а також були використані анонімні анкети щодо цих запитів.
Та під час наступного відвідування делегації у 2013 році її висновки містили негативний пункт, а саме про невжиття українською владою всіх необхідних заходів для запобігання будь-якого залякування ув’язнених з боку персоналу або співкамерників за підбурювання в ряді відвіданих пенітенціарних установ. Така поведінка розцінюється як посягання на принципи співпраці, що лежать в основі Конвенції.
І знову робиться заклик відповідних органів з боку ЄКПТ серйозно віднестись до висновків делегації. Перший пункт – щодо залякування ув’язнених, другий – провести розслідування негайно після візиту делегації.
Особливе занепокоєння викликали також явні ознаки, отримані протягом відвідування у 2013 році, відповідно до яких, незабаром після попереднього відвідування в 2012 році, з боку керівництва виправних колоній № 25 і 81 були зроблені спроби щодо визначення всіх ув’язнених, які скаржилися членам делегації (за допомогою оперативного персоналу та/або інших ув’язнених), щоб переконатися, що ці ув’язнені не будуть робити подібні скарги в прокуратуру/ до слідчих/наглядачів у