Дослідно-експерементальна робота по вивченню ефективності застосування нетрадиційних типів уроків під час практики

(Серветки, подушки, рушники, блузки, сорочки, фартушки, пояси та ін.)

- Які вишивки є у вас дома?

- Що ви хотіли б мати з цих вишивок у себе вдома?

- Які кольори переважають у вишивках?

- Які орнаменти?

V. Пояснення нового.

Виходять екскурсоводи (хлопчик і дівчинка, одягнені в українські костюми) і розповідають.

1. Українська народна вишивка – один і найпоширеніших видів народної творчості. Вона сягає своїм корінням у сиву давнину. Наш народ здавна любив прикрашати свій одяг та інші речі домашнього вжитку вишитими узорами.

2. Народне вишивання – це живе мистецтво, яке постійно розвивається. Вишивки змінюються за своєю технікою виконання і гамою кольорів. Хоч сучасні вишивки в дечому відрізняються від старовини, та вони, як і тоді, є окрасою житла і одягу. Вони захоплюють нас своєю досконалістю.

Друга зупинка «Кольорові барви».

а) Звучить фрагмент пісні «Два кольори».

- Діти, ви прослухали пісню «Два кольори». Про що в ній співається? (Про сорочку-вишиванку, яку мати вишила синові).

- Цю сорочку він проніс через усе своє життя, як оберіг від всього злого і недоброго.

- А якими кольорами мати її вишиваїа? Як пояснюється значення цих кольорів?

Так, червоний – то любов, а чорний – то журба.

Отже, у це вишиття мати вкладала всю свою душу, свої думки, переживання. Свою любов до сина вона вилила червоними барвами, а переживання за довгу розлуку – чорними.

б) Виходять «екскурсоводи» і продовжують розповідь.

1. Протягом багатьох віків у кожного народу вироблялися певні методи виконання, колорит і характер орнаменту. Майже кожна область, кожний район, а часто і окремі села з покоління в покоління, від матері до доньки, передавали свої улюблені кольори, візерунки. Тому за кольором, орнаментом на виробах можна визначити місце їх створення. Народні майстри старанно зберігають свої традиції.

2. На Київщині вишивали червоним і чорним, на Полтавщині – білим, блакитним, кольором беж, або використовували таке сполучення кольорів: світло-блакитний – блакитний – темно-блакитний – синій.

На Заході України візерунки вбирали всі барви веселки. В них поєднувалися кольори бордо, червоний, чорний, жовтий, зелений, синій та інші. 1. Для вишивання використовують різноманітні нитки: лляні, бавовняні, вовняні. (Демонструє зразки). Розгляньте свої нитки. Які вони?

2. Якщо уважно розглянути зразки вишивок, то побачимо, що виконані вони різними швами: «хрестиком», «гладдю», «низинкою», «мережкою» тощо.

VI. Зупинка-веселинка (фізкультхвилинка).

Звучить весела, жвава музика. Діти виконують різні танцювальні кроки.

VII. Тренувальні вправи з вишивання.

Зупинка четверта «Умілі руки».

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося з технікою вишивання хрестиком. Уважно подивіться, як виконується цей шов. 1. Технологія виготовлення виробу. Він складається з двох косих стібків, які перехрещуються. Вишивати слід зліва направо. Виконавши один такий стібок (учитель демонструє), робочу нитку переводять навиворіт, роблять прямий стібок, виводять її на лицьовий бік і накладають другий стібок, перехрещуючи з першим. Утворюється хрестик. Зручно виконувати одразу цілий ряд хрестиків: тоді всі стібки прокладають в один ряд зліва направо, а потім перекривають їх у зворотному порядку. На вивороті утворюється рівний рядок вертикальних стібків (учитель демонструє, додаток 1).

2 Планування наступних трудових дій, відбір матеріалів та інструментів і закріплення нового матеріалу.

3. Повторення правил техніки безпеки.

4. Самостійна робота учнів.

Учитель слідкує за роботою учнів, допомагає їм.

5. Оцінювання виробів.

VIII. Підсумок уроку.

IX. Прибирання робочих місць.

 

 

«Гостини у майстрині» – сценарій нетрадиційного уроку з трудового навчання

 

Святково прибрана зала. Перед глядачами розміщено столи і стенди з назвами: «Українська народна вишивка». За столами сидять шанувальники, представлених на стендах, видів декоративно-ужиткового мистецтва. На столах лежать матеріали та інструменти, що використовуються у різних видах вишивки. Стенди прикрашені найкращими учнівськими роботами (вишиті рушники).

Обладнання: зразок рушничка, тканина, голки. кольорові нитки, аркуш паперу, ножиці, олівець, грамзапис пісні «Пісня про рушник».

Мета уроку:

– сформувати у школярів естетичне ставлення до світу, потребу оцінювати все з точки зору краси і творити за законами краси;

– пробудити у дітей інтерес до глибоких таємниць декоративно-ужиткового мистецтва;

– прилучити учнів до надбань національної культури та викликати прагнення до їх примноження на основі власної предметно-практичної діяльності;

– вчити учнів вишивати хрестиком геометричні орнаменти. Поглибити знання про український вишитий рушник.

Ведуча

Дорогі друзі! Ми раді вітати сьогодні чисельних прихильників декоративно-ужиткового мистецтва в цій залі.

Сьогодні мова піде про те, що споконвіку живе між людьми, породжене їхньою працею, вчить їх любити і розуміти прекрасне – про народне мистецтво.

Звичайно, поняття «народне мистецтво» дуже широке і багатозначне. Мистецькими ми називаємо не тільки художні витвори людських рук – гарно вишитий рушник чи барвистий килим над ліжком, майстерно створену руками серветку чи розшитий чудовим бісером гаманець – але й пісню, і казку, і легенду, і танці, і музику.

Та мова сьогодні йтиме лише про декоративно-ужиткове мистецтво, вірніше про один з