Дослідно-експерементальна робота по вивченню ефективності застосування нетрадиційних типів уроків під час практики

Оскільки йдеться не тільки і не стільки про організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів у межах певного часового проміжку, який охоплюється тривалістю уроку, а йдеться взагалі про організацію навчально-пізнавальної діяльності учня з конкретного предмета теми, то урок є не тільки формою організації навчання, виховання і розвитку, а й формою надання методичної допомоги учням з організації самоосвіти.

Посилення філософського звучання і філософського наповнення змісту уроку, дослідження та аналіз проблем Природи, Людини, Суспільства. Розширення використання методологічних знань, знань про знання і на цій основі ширше використання узагальнюючих схем вивчення матеріалу з елементами переносу, передбачення, прогнозування.

Посилення емоційного впливу на учнів. І як наслідок цього – надання уроку обличчя театралізованого дійства.

Чітка диференціація змісту уроку, його цілей, методів і форм з огляду на індивідуальні відмінності учнів, їхні пізнавальні й життєві інтереси, різний темп засвоєння матеріалу, їхні задатки і здібності.

Посилення уваги переважної більшості учителів до застосування активних методів навчання та активних форм роботи. Проведення нетрадиційних уроків, підвищення інтересу вчителів до методики їх проведення.

Повернення до програмованого навчання, але вже на якісно новому рівні, з використанням комп’ютерів.

Широке використання опорних схем, малюнкових конспектів на всіх стадіях уроку й з різноманітною метою.

Поєднання раціонального і емоційного як з боку учителя, такі з боку учня. Істинний урок – це робота розуму і серця.

Намагання вчителів поєднати позитивні якості класно-урочної, індивідуальної та лекційно-семінарської систем навчання, що виражається у плануванні системи уроків для навчальної теми, у плануванні різноманітних видів колективної, групової та індивідуальної роботи.

На всіх етапах уроку спостерігається розширення ліній взаємодії від «учитель – клас», «учитель – учень» до «учень – учень», «учень – клас», «група-учень», «група-клас», «учень -комп’ютер». Пожвавлення людських контактів між учителями і учнями, бачення усіх боків особистості учня.

Варіативність, податливість структури уроку, його неповторність і різноманітність, посилення уваги до формування системи знань і їх системності через удосконалення структури знань, і на цій основі виявлення інте­ресу до системно-розвивального навчання.

 

 

Дослідно-експериментальна робота проходила в Рівненській ЗОШ № 22 І-ІІ ступенів. Опитування вчителів здійснювалось за допомогою анкети. Анкетування проводилось серед вчителів початкових класів – це 18 вчителів.

В ході аналізу зібраних анкет виявилось, що всі вчителі розрізняють поняття «нестандартний урок» і «позакласний захід», серед них 75% мають правильне уявлення про нестандартний урок. Щодо ставлення вчителів до проведення нестандартних уроків в процесі навчання, то 87, 5% з них позитивно відносяться до цього прийому роботи, а 12, 5% активно використовують нестандартні уроки в своїй роботі, і всі вони вважають, що використання нестандартних уроків позитивно впливає на ефективність навчально-виховного процесу.

Пропорції використання нестандартних уроків серед простих традиційних уроків у своїй практиці серед анкетованих вчителів виявилось:

12, 5% – використовують нестандартні уроки 2-3 рази на тиждень;

37, 5% – один раз на тиждень, і то не завжди, в залежності від свят і можливості вчителя;

50% – опитуваних вчителів використовують нестандартні уроки в своїй практиці 1-2 рази на півроку.

Знання з кількості нестандартних уроків дали такі результати:

12, 5% – до 5 типів нестандартних уроків;

62, 5% – до 10 типів нестандартних уроків;

12, 5% – до 15 типів нестандартних уроків.

У своїй практиці використовують:

75% – по 3-5 типів нестандартних уроків (в основному – уроки-казки, уроки-подорожі, ігри, змагання) ;

12, 5% – до 7 типів нестандартних уроків (зазначені вище та уроки-диспути, конференції, круглі столи). Всі вчителі вважають, що найчастіше нетрадиційні уроки повинні використовуватися в початковій школі – частіше, ніж в середніх чи старших класах.

На думку вчителів, для покращення рівня підготовки майбутніх вчителів у вищих навчальних закладах щодо майстерного використання дидактичних технологій у практиці початковій школі потрібно:

– більше залучати студентів до пошуку методичних рекомендацій;

– збільшити кількість теоретико-методичних занять;

– приділяти увагу методикам проведення нестандартних уроків і збільшити кількість практичних занять;

– детальніше вивчати методики вчителів-новаторів.

Стимулювати таку діяльність вчителів безпосередньо у школі: всіма видами заохочень, матеріальним забезпеченням, методичними рекомендаціями щодо проведення нестандартних уроків, комп’ютеризацією і сучасними технічними засобами навчання.

 

 

Експеримент з аналізу ефективності нестандартних уроків в початковій школі проводився в Рівненській ЗОШ № 22 І-ІІ ступенів у 3 класі, де навчається 21 учень. Ефективність нестандартних уроків оцінювалась за наступними критеріями:

1) ступінь засвоєння матеріалу;

2) активність і увага учнів.

Робота проводилась за трьома частинами:

І частина – констатуюча. Оцінка знань і активність учнів на початку практики (перший день спостереження).

ІІ частина – початок експериментальної роботи. Оцінка, перевірка знань і активність учнів через два тижні роботи з