Динаміка розвитку військової лексичної підсистеми в сучасній німецькій мові

Методологічною основою роботи є розуміння мови як соціального явища та антропологічний підхід до мови, який передбачає можливий синтез функціоналізму і когнітивізму.

Для досягнення поставленої мети в роботі використовується низка методів, що дало змогу здійснити цілісне дослідження матеріалу: метод лінгвістичного спостереження та опису (для інвентаризації, систематизації та класифікації лексичних одиниць, інтерпретації їх структурних, семантико-стилістичних та функціональних особливостей на даному етапі мовного розвитку, для визначення характеру та обсягу якісних та кількісних змін у складі військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови протягом досліджуваного періоду) ; метод кореляції мовних та позамовних явищ (для встановлення взаємозв’язку та взаємообумовленності змін у позамовній реальності та у військовій лексиці) ; компонентний аналіз (для виокремлення семантичних ознак неологізмів та евфемізмів) ; аналіз лексикографічних джерел (для порівняння лексикографічних експлікацій значень досліджуваних одиниць у словниках в різні періоди мовного розвитку з метою підтвердження гіпотез про новизну слів або зміну їх значень). Частково використовується опитування інформантів (для верифікації статусу окремих досліджуваних лексичних одиниць у сучасному слововжитку: конотації новизни, архаїчності, евфемістичності, престижу, територіальної маркованості тощо).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше виявлено у військовій лексичній підсистемі німецької мови зазначеного періоду неологізми та архаїстичну лексику, здійснено їх якісний аналіз; встановлено тенденції розвитку військової лексичної підсистеми на лексичному та словотвірному рівнях, зроблено висновок про евфемізацію цієї підсистеми; визначено екстралінгвальні чинники динамічних процесів та розглянуто їх вплив на розвиток досліджуваної галузевої лексики. Подальший розвиток дістала теорія запозичень в аспекті мовних контактів, які в період інтернаціоналізації науки та техніки набувають особливого значення.

Одержані нові наукові результати можуть бути узагальнені у таких положеннях, що виносяться на захист:

1. Військовий вокабуляр сучасної німецької мови перебуває в постійному розвитку у зв’язку з впливом соціальних детермінантів, найголовнішим серед яких є об’єднання двох дивергентних держав – соціалістичної НДР та демократичної ФРН.

2. Функціональна переорієнтація мовних одиниць, яка здійснюється по когнітивній лінії (як категоріальний зсув), по семантичній лінії (як порушення референтного співвідношення між позначуваним та позначувальним), по прагматичній лінії (як відхилення у слововжитку: загальновживаність / незагальновживаність, актуальність / неактуальність, застаріння / незастаріння), підтверджує теорію безперервного розвитку лексики та семантики мовних систем і є одним із основних проявів динамічних процесів у сфері досліджуваної лексики.

3. Динамічні процеси у військовій лексичній підсистемі сучасної німецької мови супроводжуються насамперед тенденцією до її неологізації у сферах словотвірної та семантичної деривації. Ця тенденція до неологізації особливо виразно проявляється в таких термінологічних мікропідсистемах: “Військове мистецтво”, “Оперативно-тактична лексика”, “Організаційна лексика”, “Військово-технічна термінологія”. Базовою структурною моделлю неологізмів є складні слова та термінологічні словосполучення.

4. Процеси архаїзації, що відбуваються у досліджуваній предметній сфері, відзначаються чіткою співвіднесеністю зі східнонімецьким мовним простором і є наслідком дивергентного розвитку військових лексичних підсистем у мові колишніх ФРН та НДР.

5. Однією із пріоритетних тенденцій у розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови стала тенденція до її евфемізації, яка є засобом нової категоризації картини світу сучасного німецького соціуму і відбиває процес демілітаризації військової лексики.

6. Кількісні і якісні зміни у військовій лексичній підсистемі сучасної німецької мови стимулюються інтенсивним впливом американського варіанта англійської мови, який ми характеризуємо як англоамериканську лексичну інтервенцію. Цей процес зумовлює суттєве перегрупування лексичних одиниць у досліджуваній підсистемі та нарощування семантичного потенціалу запозичених лексем.

Теоретична значущість роботи зумовлюється тим, що її результати сприяють розумінню динамічної природи мови як соціального явища, її онтологічної сутності, розширенню уявлення про збагачення словникового складу сучасної німецької мови, осмисленню характеру динамічних процесів у розвитку німецької військової лексики, поглибленню знань про когнітивну обумовленість змін в її функціонуванні. Таким чином, дослідження є певним внеском в розробку проблем динаміки розвитку лексики та формування мовної картини світу, які вирішуються у сучасній лексикології і когнітивній лінгвістиці.

Практична цінність роботи полягає в тому, що обґрунтовані в ній теоретичні положення, а також проаналізований фактичний матеріал можуть бути використані у практиці викладання німецької мови у спеціальних педагогічних та вищих військових навчальних закладах, у курсі лексикології німецької мови (“Соціальна стратифікація словникового складу німецької мови”, “Запозичення як один із шляхів збагачення словникового складу мови”, “Семантична деривація”). Фактичний матеріал може бути застосований в навчальній лексикографії, в учбовому процесі при написанні методичних розробок, посібників, а також у наукових пошуках студентів і аспірантів.

Особистий внесок дисертанта полягає у виявленні закономірностей та особливостей динамічних процесів у розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови, характеру напрямів і тенденцій цього розвитку; в подальшій розробці, уточненні й розширенні знань про вплив екстралінгвальних чинників на розвиток досліджуваної фахової лексики.

Апробація результатів роботи. Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідалися і обговорювалися на VII та VIII Міжнародних наукових конференціях “Мова та культура” (Київ, Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, червень 1998; червень 1999), на Міжнародній науково-практичній конференції “Іншомовний аспект підготовки фахівців для органів внутрішніх справ України” (Харків, Університет внутрішніх справ, травень 1999), на VII Міжнародній науковій конференції германістів (Чернівці, Чернівецький державний університет, вересень 1999), на Міжнародній науковій конференції “Единство