Динаміка розвитку військової лексичної підсистеми в сучасній німецькій мові

2. Розвиток ВЛП, яка розглядається нами як функціональний різновид літературної мови, детермінується як впливом загальних щодо мовної системи екстралінгвальних чинників (державне об’єднання Німеччини, особливості розвитку сучасного німецького суспільства), так і специфічними для даної предметної галузі позамовними чинниками (нова військова політика держави, нова воєнна доктрина).

3. Одним із показників динамічних процесів у ВЛП СНМ є функціональна переорієнтація лексичних одиниць. Найважливішою її формою є зрушення референтної співвіднесеності та переусвідомлення традиційної семантики лексичних одиниць при утворенні семантичних неологізмів та при вживанні у військовому вокабулярі лексики з узагальнюючою семантикою та полісемантичної лексики у якості непрямих найменувань стигматичних денотатів (евфемізація ВЛП). До форм функціональної переорієнтації ми відносимо і зміну частотності вживання лексичних одиниць, яка пов’язана з розширенням меж мовного простору. Спостерігається відхилення у вживанні по двох напрямках: архаїзація лексичних одиниць та розповсюдження на всю територію об’єднаної країни лексичних одиниць, які відносилися до окремих регіональних варіантів.

4. Нові зовнішні імпульси стимулювали такі бурхливі динамічні процеси у розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови як неогенію (утворення різних видів інновацій як з метою номінації нових денотатів, так і для вдосконалення існуючої системи найменувань) та архаїзацію.

Аналіз фактичного матеріалу показав, що у військовому вокабулярі процеси неогенії відбувалися завдяки використанню для утворення інновацій внутрішніх словотвірних ресурсів мови, шляхом семантичної деривації лексичних одиниць, їх функціональної переорієнтації, активному запозиченню англоамериканізмів. При цьому основними структурними моделями інновацій сучасної військової лексики є композити, термінологічні словосполучення та їх варійовані форми – абревіатури.

Встановлено, що архаїзація лексики може відбуватися швидкоплинно на протязі відносно короткого періоду. Аналіз корпусу дозволяє констатувати бурхливий процес переходу лексичних одиниць як до розряду історизмів, так і до розряду архаїзмів. Ці процеси архаїзації геополітично чітко співвідносяться з східнонімецьким мовним простором; їх можна вважати процесами суспільної регуляції вжитку лексичних одиниць.

5. Динаміка розвитку аналізованої підсистеми має своїм проявом втрату традиційних асоціацій та появу нових асоціацій, детермінованих новими соціальними чинниками. Однією із провідних тенденцій розвитку військової лексичної підсистеми сучасної німецької мови є тенденція евфемізації досліджуваної підсистеми. Військова лексика завдяки своїй високій функціональній активності безпосередньо бере участь у формуванні колективної свідомості суспільства, сприяючи закріпленню у мовних одиницях переосмисленого досвіду людства взагалі і, зокрема, досвіду носіїв німецької мови. Евфемізація військового вокабуляра відбиває процес демілітаризації військової лексики. Вона стала засобом нової категоризації в картині світу сучасної німецької лінгвокультурної спільноти, що сприяє формуванню негативного відношення до концептів “агресія” і “насильство” на національному рівні.

6. До провідних тенденцій у розвитку військового вокабуляра відносимо вплив американського варіанта англійської мови на військову лексичну підсистему СНМ. Беручи до уваги обсяг та швидкість, з якими відбувається запозичення англоамериканізмів військовою лексичною підсистемою СНМ, ми характеризуємо цей процес як англоамериканську лексичну інтервенцію. Ми класифікуємо англоамериканські запозичення у ВЛП СНМ, враховуючи їх вплив на концептуальну та мовну картини світу лінгвокультурної німецькомовної спільноти на території сучасної Німеччини. Англоамериканізми укорінюються у ВЛП СНМ, стають її невід’ємним елементом. Це явище ґрунтується як на лінгвістичних, так і на екстралінгвальних чинниках.

Достовірність і об’єктивність висновків забезпечується використанням сучасних методів аналізу, надійністю і достатнім обсягом матеріалу – загалом 2500 лексичних одиниць. Для верифікації наших гіпотетичних припущень було залучено інтерв’ювання німецькомовних та україномовних фахівців військової справи.

Вирішення поставлених у цій роботі завдань свідчить про перспективність подальших досліджень проблем динаміки розвитку ВЛП СНМ, таких як мілітаризація національної літературної німецької мови як адаптивної макросистеми та демілітаризація ВЛП; вплив на ВЛП СНМ понятійної та структурно-семантичної уніфікації сучасної військової термінології; співвідношення національного та інтернаціонального при розбудові ВЛП СНМ; розширення функціонального простору лексичних одиниць, які відносилися до відповідних регіональних варіантів німецької мови, а також можливий процес ревіталізації лексичних одиниць (повернення до активного слововжитку архаїзованих лексичних одиниць).

 

 

Лєбєдєва Т. Б. Вплив соціальних факторів на військовий вокабуляр Німеччини // Вісник Харків. держ. ун-ту. – Харків: Константа. – 1999. – № 430. – С. 65-68.

Лєбєдєва Т. Б. Об’єднання Німеччини – головний екстралінгвістичний детермінанат еволюції військової лексичної підсистеми // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Харків: Константа. – 1999. – № 461. – С. 134-139.

Лєбєдєва Т. Б. Комплексні лексичні запозичення (англо-американізми) у військовому вокабулярі німецької мови // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. – Харків: Константа. – 2000. – № 500. – С. 216-220.

Лєбєдєва Т. Б. Військовий вокабуляр у соціолінгвістичному аспекті // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. – К. : Вид. центр КДЛУ. – 2000. – Випуск 4. – С. 115-120.

Лєбєдєва Т. Б. Урахування концептуального простору у військовій термінології при перекладі // Вісник Сумського держ. ун-ту: Науковий журнал. Серія Філологічні науки. – Суми: Вид-во СумДУ. – 2001. – № 5 (26) ’. – С. 95-100.

Лєбєдєва Т. Б. Loaning у німецькому військовому вокабулярі // Вісник Житомирського пед. ун-ту: Наукове періодичне видання. – Житомир: Житомир. держ. пед. ун-т ім. Івана Франка. – 2001. – Випуск 8. – С. 115-119.

Лєбєдєва Т. Б. Зміна