Динаміка розвитку військової лексичної підсистеми в сучасній німецькій мові

До власне неологізмів відносяться і запозичені слова та словосполучення (die Immediate Reaction Forces; Forces Answerable to the WEU; der Combined Joint Planning Staff). До лексичних одиниць, які є новими як за формою, так і за значенням, можна, на нашу думку, віднести і назви нової для Німеччини зброї іноземних держав (das Lakshya, der Bereg).

Найбільшу за чисельністю групу серед неологізмів у досліджуваному військовому вокабулярі (2/3) складають новоутворення. Більшість неологізмів цього типу можна зрозуміти, базуючись на семантиці компонентів, які складають лексичну одиницю, або за структурною чи семантичною аналогією. Так, лексична одиниця die Führungsunterstützungbrigade поєднує три словотвірні основи: Führung (командування, управління), Unterstützung (підтримка), Brigade (бригада). Вона є номінацією бригади забезпечення управління військами, тобто бригади корпусного підпорядкування. За “подвійною” аналогією створена лексема die Krisenausbildung – “бойова підготовка військ для ведення бойових дій під час кризових ситуацій”. Її можна, на нашу думку, розглядати у зіставленні з лексичною одиницею die Einsatzausbildung, з якою вона має ідентичний фінальний компонент -ausbildung, значення якого у даному похідному слові – “бойова підготовка”, та з лексичними одиницями der Kriseneinsatz, die Krisenvorsorge, die Krisennachsorge, die Krisenbewältigung з ідентичним ініціальним компонентом Krisen- (кризова ситуація).

Але існують і окремі новоутворення (die Aufwuchsfähigkeit, die Gegenkonzentration), значення яких важко зрозуміти як за аналогією, так і враховуючи семантику їх складових елементів. Для адекватного сприйняття таких мовних одиниць необхідно мати фонові знання. Тільки розглядаючи реалії бундесверу, можна встановити, що лексична одиниця die Beorderungsreserve вербалізує поняття “резерв другої черги, до складу якого входять офіцери і унтер-офіцери”.

Серед новоутворень ми зафіксували і трансномінації, які з’являються у ВЛП для вдосконалення існуючої системи найменувань (die Assignierung, die Streitkräftekategorie).

Одним із показників динаміки розвитку ВЛП СНМ є функціональна переорієнтація – зміна функціональних характеристик мовної одиниці, яка приводить до переструктурування елементів мовної системи і являє собою особливий дериваційний процес, не пов’язаний зі зміною форми мовної одиниці, а лише такий, що відображає виконання у висловлюванні нехарактерних для неї раніше синтаксичних, семантичних і прагматичних функцій. Цьому процесу притаманний синхронний характер. До однієї із форм функціональної переорієнтації лексичних одиниць ми відносимо утворення семантичних неологізмів як зрушення в денотативному компоненті лексичних одиниць. У досліджуваній лексиці виявлено такі типи семантичних інновацій: розширення семантичного об’єму лексичних одиниць (die Kerneinheit, der Kernverband, der Kerngroßverband – кадрові: підрозділ, частина, з’єднання; почали вживатися у значенні “бригадне ядро”, “дивізійне ядро”, “ядро корпусу”), генералізація семантичного об’єму лексичних одиниць (der Stationierungsraum – раніше військово-морська термінологія – “район базування кораблів”- набуває значення “район розміщення військ”), звуження обсягу значення (die Truppengattung – “рід військ”, втратило значення “категорія військ”). Проте прикладів повної зміни значення лексичної одиниці у корпусі не спостерігається.

Іншою формою функціональної переорієнтації лексики є пов’язана з розширенням меж мовного простору зміна частотності вживання окремих лексичних одиниць. Номінативні одиниці виконують нехарактерну для них раніше прагматичну функцію (яка, за визначенням А. Е. Левицького, полягає у забезпеченні адекватності переданої інформації), що сприяє відхиленню у вживанні лексичних одиниць. Цей процес зафіксовано нами у лексиці, яка до об’єднання Німеччини мала обмежений функціональний простір і відносилася до мови ФРН або НДР. Зміна частотності вживання лексичних одиниць відбувається по двох напрямках: розповсюдження на всю територію об’єднаної країни лексичних одиниць, які відносилися до окремих регіональних варіантів, та архаїзація лексичних одиниць.

Розширення функціонального простору лексичних одиниць характерно насамперед для військової лексики колишньої ФРН взагалі та того її шару, який до об’єднання був детермінованим як лексика, типова тільки для ФРН (der Jugendoffizier, der Militärbischof). Проте, і деякі лексичні одиниці, які відносять до лексики колишньої НДР, розширюють ареал свого вживання на всю територію країни (die Zivilverteidigung, die Gefechtsausbildung, der Oberkommandierende).

Ми зафіксували бурхливий процес, пов’язаний з історичною мінливістю лексики з точки зору її застаріння, а саме – архаїзацію військового вокабуляра. На сучасному етапі розвитку ВЛП (після об’єднання ФРН та НДР і до нашого часу) спостерігається швидкий та відносно великий за обсягом перехід лексичних одиниць як до розряду історизмів, так і до розряду архаїзмів.

Під впливом позамовних чинників до розряду історизмів перейшли насамперед лексичні одиниці тієї сфери військової лексики, що була детермінована як лексика НДР. Історизмами стали деякі лексичні одиниці, що відносилися до організаційної (die Armeeartillerieuntergruppe, die Straßendiensttruppen, das Armeeoberkommando), військово-політичної термінології (die Politabteilung, der Politoffizier, die Parteischulung), а також лексика, яка виражала поняття, безпосередньо пов’язані з життям та службою військовослужбовців Східної Німеччини (der Einjährig-Freiwillige, der Innendienstleiter, der Militärfahrschein, die Neuererbewegung).

Архаїзмами у переважній більшості стали лексичні одиниці лексики НДР, які мали однаковий обсяг значень, але різну фономорфологічну форму з лексикою ФРН. Це деякі словосполучення та слова, що складали організаційну лексику: назви військових організаційно-структурних одиниць усіх рівнів, вищих командних органів та деяких елементів системи військового управління (die Fernfliegerkräfte – актуальна лексема – strategische Luftwaffe;