Джерельна база та історіографія проблеми міських органів влади в правобережній україні за часів наполеонівських війн

 

В. Б. Молчанов (м. Київ)

У статті досліджується джерельна база та історіографія проблеми міських органів влади в Правобережній Україні за часів наполеонівських війн. Доводиться, що джерельна база архівних документів і законодавчих актів дослідження досить значна і сконцентрована переважно у фондах міських магістратів.

Ключові слова: міські органи влади, Правобережна Україна, наполеонівські війни, історіографія, історичні джерела.

В статье исследуется база источников и историография проблемы городских органов власти в Правобережной Украине во времена наполеоновских войн. Доказывается, что база источников архивных документов и законодательных актов исследования весьма значительная и сконцентрирована преимущественно в фондах городских магистратов.

Ключевые слова: городские органы власти, Правобережная Украина, наполеоновские войны, историография, исторические источники.

In article the base of sources and a historiography of a problem of city authorities in Right-bank Ukraine at the time of Napoleonic wars is investigated. It is proved that the base of sources of archival documents and research acts rather considerable and is concentrated mainly in funds of city councils.

Keywords: urban authorities, Right-Bank Ukraine, the Napoleonic Wars, historiography, historical sources.

Проблема становлення інститутів міської влади на терені губерній Південно-Західного краю імперії Романових та визначення розмежування повноважень органів центральної і місцевої влади у цих регіонах в 1795-1825 рр. завжди цікавили істориків і не лише їх.

У сучасних умовах процесу становлення незалежної Української держави, неабиякої нагальності набувають питання міського самоврядування. Саме тому вивчення історичного досвіду еволюції міського самоврядування на терені українських земель на межі ХУІІІ-ХІХ ст. має неабияку актуальність. Врахування минулих помилок дасть можливість вберегтися від можливих катаклізмів, а саме революцій, соціальних вибухів та ін. Крім того, завдяки вивченню історії еволюції міського самоврядування ми зможемо враховувати різні впливи традиційного права на стосунки сучасних центральних і місцевих органів влади.

Зважаючи на вищесказане, метою нашого повідомлення є ґрунтовне дослідження джерельної бази, яка включає як корпус архівних документів, так і значну кількість законодавчих актів Російської імперії та здобутків історіографії, котрі тією чи іншою мірою розкривають проблему становлення міських органів влади в Правобережній Україні за часів наполеонівських війн.

Джерельну базу дослідження репрезентує значна кількість документів, що зберігаються в багатьох архівних установах України. Це передусім справи, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у м. Києві (далі – ЦДІАУК), ф. 59, оп. 1, спр. 589 (виписка з «Книги порядок» про права та обов’язки членів магістрату; ф. 533, оп. 1, спр. 106 (справа про заснування в м. Києві Комітету для ревізії витрачання коштів та збирання міських доходів Київським магістратом) ; спр. 1504 (справа про балотування в повітові магістрати Київської губернії) ; спр. 274 (справа про надання з Київського магістрату щомісячних свідчень про кількість вирішених і невирішених справ) 1.

Значний корпус документів з обраної нами теми дослідження зберігається в Інституті рукописів Центральної наукової бібліотеки ім. В. І. Вернадського (далі – ІР ЦНБ). Так, у ф. 61 (Архів О. Кістяківського) у справах № 1454-1474 зосереджено накази Київського міського магістрату (1786-1816) ; у справах № 1526-1556 відображено реєстрацію казенних селян і козаків, виключених із магістрату, зошит «мясницкой» управи для збирання подушного (1795-1805) ; спр. УІ, 2687 (прохання повіреного генерала від інфантерії графа Браницького міністру внутрішніх справ Віктору Павловичу Кочубею про переведення присутніх місць із м. Богуслава та ліквідації поліції, 1803 р.) ; спр. 876 (справи бувшого Погарського магістрату відіслані на зберігання у Московський архів міністерства юстиції (Перелік), 1752-1799). У ф. 86 (Архів І. П. Житецького) вдалося виявити справу № 54, в якій зберігається вірш 1. 1. Бобошкіна, присвячений втраті Києвом магдебурзьких прав під назвою «Потеря магдебурских прав». У цій пам’ятці українського фольклору київських міщан у гумористичному тоні передається атмосфера ліквідації міського магістрату і запровадження єдиного городового положення. Автор у сатиричній формі висміює російське начальство, і київське міське керівництво магістратом, яке погрузло у зловживаннях та безпутстві2.

Представляють інтерес для більш глибокого осмислення нашої проблеми і документи Державного архіву Житомирської області (далі – ДАЖО). Справи міського управління Житомира зосереджено у фондах 1-3 (Житомирський міський магістрат). Зокрема, у ф. 1, оп. 1, спр. 1 (протоколи Житомирського міського магістрату за 1800 р.) ; ф. 3, оп. 1, спр. 18 (справа про прохання титулярного радника Василя Герасимова 1819 р. 16 січня) ; спр. 23 (за повідомленнями місцевої квартирної комісії 1808 р.) ; спр. 20 (за указом Волинського губернського правління про відрядження в місцевий приказ громадської опіки з магістрату досвідченого канцеляриста) ; спр. 3 (за повідомленням Житомирської міської поліції про вибирання в м. Житомирі сажотрусів для очищення димарів, 1812-1815 рр.) ; спр. 4 (справа за повідомленням місцевого повітового суду про описання маєтностей бердичівських купців та про призначення над ними опікунів) ; спр. 41 (прохання міщан про надання для них посад в магістраті. Атестати, формулярні списки та ін., 1822 р.). У цій же справі нами знайдено «Роту присяги» членів магістрату (1828) ; ф. 9 (Новоград-Волинський міський магістрат), оп. 1, спр. 26-27 (протоколи Новоград-Волинського міського магістрату, 1810 р.) ; спр. 28 (накази