Економічна ефективність виробництва молока та шляхи її підвищення в господарствах різних форм власності в умовах переходу до ринку (на прикладі скотарських господарств приміської зони м. Одеси)

У третьому розділі «Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва молока і формування регіонального молочного підкомплексу ринкової орієнтації» обгрунтовано конкретні пропозиції, направлені на формування регіонального молочного підкомплексу ринкової орієнтації, який передбачає високу економічну ефективність виробництва молока.

В нашому розумінні, на даному етапі розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, реформування галузі молочного скотарства необхідно здійснювати шляхом створення малих сімейних ферм і їх кооперування з широким використанням орендних відносин. На практиці це може мати такий вигляд. Члени сім’ї об’єднують свої майнові паї і під час реорганізації КСП викуповують в особисту власність продуктивних корів, створюючи таким чином приватну сімейну ферму. Мінімальна кількість фуражних корів на такій сімейній фермі повинна складати 25 голів. Якщо розмір майнового паю членів сім’ї менше вартості 25 корів, то різницю сім’я бере в оренду в тих членів КСП, які не можуть працювати. Коли ж сукупний майновий пай сім’ї перевищує вартість 25 корів, то решту паю використовують для купівлі корівника або ж тієї його частини, на якій будуть утримуватися 25 корів. Один корівник можуть орендувати 4-8 і більше сімейних ферми, в залежності від його розмірів.

Сімейна ферма може бути вузько спеціалізованою молочною і купувати ремонтний молодняк на стороні, може бути молочною з власним вирощуванням ремонтного молодняку, а може бути молочною і вирощувати весь одержаний приплід з доведенням його до товарних кондицій. Продукція, яка вирощується на сімейній фермі, є власністю фермера, якою він розпоряджається на власний розсуд.

Свої земельні паї члени сімейної молочної ферми можуть здавати в оренду рослинницьким кооперативам і купувати в них необхідні корми, а можуть об’єднати їх для виробництва кормів своїми силами. Якщо для забезпечення кормами своїх корів земельних паїв членів сімейного кооперативу недостатньо, то необхідну кількість землі і техніку для її обробітку беруть в оренду.

Всі сімейні ферми в рамках сільськогосподарського підприємства об’єднуються в молочний кооператив, який в залежності від розмірів створює свою власну виробничу інфраструктуру. Молочні кооперативи в рамках адміністративного району об’єднуються в регіональний молочний кооператив (рис. 1), які, в свою чергу, можуть об’єднуватися в регіональні кооперативи для створення власних потужностей з переробки молока. В нашому випадку такий міжрегіональний кооператив можуть створити Біляївський, Комінтернівський та Овідіопольський регіональні молочні кооперативи. Регіональні молочні кооперативи створюють обласну асоціацію молочних кооперативів. Виробничі молочні кооперативи акумулюють частину своїх прибутків на створення власної бази для виготовлення обладнання молокопереробних заводів, сімейних молочних ферм, комбікормових заводів, других підприємств по сервісному обслуговуванню виробничих молочних кооперативів.

 

Рис. 1 Організаційна схема Одеської обласної асоціації молочних кооперативів (спрощена)

 

Важливу роль відіграє обласна асоціація в науковому забезпеченні виробництва і переробки молока, в підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації кадрів.

Характерною ознакою регіональних і міжрегіональних молочних кооперативів та обласної асоціації молочних кооперативів є те, що вони створюються як безприбуткові організаційні структури. Це означає, що прибуток, створюваний в результаті кооперативної діяльності, розподілятиметься між його членами пропорційно ступеню використання послуг відповідного кооперативу чи обласної асоціації кооперативів (обсягу реалізації молока, вартості отриманих послуг і таке ін.), що є принциповою ознакою будь-якої комерційної кооперативної організації.

В ході проведення третього етапу аграрної реформи, в результаті реструктуризації сільськогосподарських підприємств, на їх базі виникло багато виробничих кооперативів. Різні за своїми функціями кооперативи об’єднуються в асоціацію за територіальною ознакою.

Ми вважаємо, що об’єднання молочних кооперативів за галузевою ознакою більш перспективне і має деякі переваги, особливо при здійсненні вертикальної інтеграції. Виробники молока одержують при цьому можливість об’єднувати свої кошти для створення власних підприємств по заготівлі, переробці, транспортуванню і реалізації молока, тобто, поступово вони зможуть контролювати всі складові маркентингового ланцюжка руху власної продукції. Прибуток, отрима-ний від реалізації кінцевого продукту, дістанеться не посередницьким структурам, а товаровиробникам і буде використаний для інвестицій в молочну галузь, що приведе до більшого насичення ринку і зниження цін на молоко і молочну продукцію.

В кооперативні формування, засновниками яких виступають сімейні приватно-орендні молочні ферми, можуть об’єднуватися і інші виробники молока, юридичний статус яких при цьому не змінюється.

Створення сімейних приватно-орендних молочних ферм обумовлює необхідність визначення виробничо-економічних параметрів, які б забезпечили оптимальне функціонування досліджуваних об’єктів. З цією метою нами розв’язана економіко-математична задача, в результаті чого отримано шість варіантів оптимального плану, згідно даних розмірів сімейної молочної ферми з повним оборотом стада, для трьох рівнів молочної продуктивності за двома критеріями оптимальності.

Однією з основних підсистем економіко-математичної задачі є умови по визначенню розрахункової площі ріллі, необхідної для організації кормовиробництва, згідно варіантів продуктивності і вибраних критеріїв. Як показують розрахунки, для сімейної приватно-орендної молочної ферми на 25 корів з повним оборотом стада і середньою продуктивністю 3000кг необхідно 46-48га ріллі в залежності від критерію оптимальності. При збільшенні надоїв до 5000кг розрахункова площа ріллі зростає до 1, 19-1, 23га на умовну корову.

Розрахункові показники економічних параметрів показують високу ефективність виробництва молока, яка поступово зростає із збільшенням річної продуктивності корів (табл 4).

Навіть при самій низькій продуктивності корів в 3000кг фермер зможе отримувати