Економічна ефективність виробництва свинини і шляхи її підвищення в умовах переходу до ринку (на матеріалах господарств Чернігівської області)

Рівень економічної ефективності виробництва свинини значною мірою формується у сфері реалізації, адже саме ринок через пропозицію, попит і ціну визначає, наскільки доцільним з економічної точки зору є виробництво певного виду продукції.

Аналіз свідчить, що поряд із загальним зменшенням продажу свинини відбулися суттєві зміни у каналах її реалізації. Якщо у 1991 р. господарства в основному реалізували свиней державним переробним підприємствам, то у 1997 р. цим каналом продано 49, 8% свинини. Інша частина реалізовувалася в основному за бартером і на ринку. Таке явище викликане, головним чином, затримкою переробними підприємствами м’ясної промисловості розрахунків за придбану сировину, а також необхідністю сільськогосподарських виробників отримувати матеріальні ресурси та готівку.

Підвищення рентабельності виробництва свинини має велике значення для переведення галузі на самофінансування і самоокупність, оскільки лише на цих принципах вона може функціонувати в умовах ринкових відносин, забезпечувати постійне зростання обсягів виробництва м’ясних ресурсів і підвищення матеріального добробуту працівників галузі.

Серед резервів підвищення рентабельності виробництва свинини поряд із заощадженням матеріальних, трудових та інших виробничих витрат важливе місце належить факторам, які підвищують рівень реалізаційних цін, а саме: якість свинини, строки її реалізації, вгодованість тварин тощо.

У третьому розділі “Шляхи підвищення економічної ефективності виробництва свинини в умовах переходу до ринку” пропонуються: прогноз розвитку галузі на перспективу у тісному взаємозв’язку з забезпеченням поголів’я кормами та покращенням їх використання; поліпшення технологічного забезпечення виробництва; пропозиції щодо реформування власності та розвитку нових організаційних форм у свинарстві; вдосконалення економічних відносин при реалізації та переробці свинини; обгрунтування напрямів розвитку ринку свинини у м’ясопродуктовому підкомплексі АПК.

Добитися збільшення виробництва свинини і її здешевлення та самоокупності, як свідчать результати дослідження, можна лише за умов створення сприятливих умов для виробництва цієї продукції, реорганізації відносин власності у напрямку забезпечення високої мотивації праці у кожного працівника галузі.

Перетворення працівника ферми на її господаря, що дозволяє якнайповніше розкрити його творчі можливості і досягти на цій основі високої продуктивності праці, найбільш повно реалізується при організації на фермах самостійних або внутріфермерських кооперативів і фермерських господарств. Це в основному стосується невеликих збиткових ферм (у переважній більшості ферми до 500 голів), які є у 60-70% господарств області. Проте зміна власника не робить виробництво зразу ж високоефективним, вона лише створює умови для підприємливого господарювання. Тому необхідно не тільки створити ефективного власника, але й технологічно переозброїти виробництво. Для цього потрібні інвестиції. Їх залучення можливе насамперед на основі кооперування та інтеграції з переробними, торговельними та банківськими організаціями, а також створення умов для іноземних інвестицій.

Нині перед галуззю стоїть завдання зупинити спад виробництва, визначити та реалізувати заходи, які сприятимуть збільшенню поголів’я та підвищенню продуктивності свиней. Особливе місце в цьому питанні займає рівень годівлі та якість кормів. Специфікою галузі є значна потреба в концентрованих кормах, що вимагає узгодження між свинарством, іншими галузями тваринництва та зерновою галуззю.

В умовах різкого скорочення поголів’я свиней та відсутності можливості закупівлі поросят в інших господарствах єдиним шляхом комплектування відгодівельного контингенту є відтворення поголів’я безпосередньо у господарствах, тобто організація виробництва свинини з замкнутим циклом. Це забезпечує поліпшення якості молодняка, краще планування поставки і зняття тварин з відгодівлі, ритмічність виробництва свинини і зосередження його в єдиному безперервному процесі.

Одним з завдань господарств, які виробляють свинину, є продаж поросят населенню, що сприятиме збільшенню виробництва свинини та зростанню забезпеченості м'ясом та м'ясопродуктами. Дані свідчать, що в господарствах області в 1997 р. продано населенню 61, 5% одержаного приплоду.

Збільшення поголів'я свиней можливе лише за рахунок покращення використання свиноматок, тобто збільшення виходу приплоду за один опорос та підвищення оборотності однієї свиноматки. Отже, цілеспрямована робота по підвищенню рівня використання основного стада сприятиме збільшенню поголів’я свиней і у взаємозв'язку з позитивним впливом рівня годівлі, умов утримання та низки інших факторів забезпечуватиме зростання обсягів виробництва свинини та підвищення її економічної ефективності.

Поряд з організаційно-технологічними важливими факторами підвищення ефективності свинарства є організаційно-економічні важелі. Насамперед це – оптимізація виробничої структури господарств по виробництву свинини, визначення рівня ресурсозабезпеченості свинарства та ефективності галузі. З цією метою найбільш раціональним є застосування економіко-статистичних моделей з реалізацією їх на ЕОМ.

Економіко-статистична модель галузі свинарства досліджуваного регіону складається з рівнянь та нерівностей, параметри яких визначені методами математичної статистики, зокрема з використанням кореляційно-регресійного аналізу.

На основі обробки статистичних даних досліджуваних господарств було визначено систему регресійних рівнянь залежності показників ефективності виробництва свинини від сукупності виробничих факторів.

В результаті розв'язку задачі одержано параметри модельних господарств по виробництву свинини для Чернігівської області. При цьому встановлено розміри господарств, поголів'я свиней, їх розрахункова продуктивність та ефективність виробництва (табл. 2). Враховуючи, що поголів’я свиней та обсяг виробництва свинини в господарствах населення стабілізувалися, при наявності поголів'я в колективних та державних сільськогосподарських підприємствах за рахунок підвищення середньодобового приросту живої маси до 194 г виробництво свинини в області зросте на 28, 4% і становитиме 46, 9 тис. т. Це дозволить збільшити споживання м'яса на 8, 8 кг з