Економічне виховання студентів педагогічних училищ

Публікації. 

Результати дослідження опубліковано у 7 наукових та науково-методичних працях, у тому числі у 4 збірниках та журналах, затверджених ВАК, 4 одноосібних – загальним обсягом 6 друкованих аркушів. 

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Матеріали дослідження викладені на 147 сторінках друкованого тексту, містять 43 таблиці і 2 рисунки. У дисертації використано 200 літературних джерел, з яких 8 іноземною мовою. 

 

 

У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено мету, об’єкт, предмет, гіпотезу і завдання дослідження, окреслено детермінованість проблеми наукового пошуку, сформульовано наукову новизну, розкрито практичне значення, особистий внесок автора, апробацію основних результатів науково-пошукової роботи. 

У першому розділі “Теоретичні основи економічного виховання особистості” розглядаються історичні аспекти економічного виховання молоді; педагогічні особливості економічного мислення студентів; теоретичні аспекти формування економічної свідомості особистості. 

У дослідженні питань економічного виховання студентів педагогічних училищ, аналізу зв’язку навчання з суспільно корисною працею та іншими проблемами економіки ми використали наукові праці видатних педагогів – П.П. Блонського, С.Т. Шацького, А.С. Макаренка, В.О. Сухомлинського. 

В їх наукових працях обгрунтовується теза про те, що розвиток особистості неможливий, якщо учні не будуть брати систематичної участі в навчально-пізнавальній та позанавчальній діяльності. П.П. Блонський у своїх дослідженнях відзначав, що в індустріальному вихованні найважливіший момент – це його організація, коли молодь сама знаходить необхідний матеріал, забезпечує себе необхідним інвентарем, організовує бюджет, проводить культурне дозвілля та розваги і т. д. Значення цього для економічного виховання юнаків та дівчат очевидне. Використаний у ті роки термін “індустріальне виховання” відповідає сучасному розумінню економічного виховання особистості. 

Серед останніх наукових повідомлень нашу увагу привернули методичні посібники О.М. Вачевського, О.С. Падалки, О.Т. Шпака, В.П. Шепотька “Ознайомлення учнівської молоді з основними поняттями ринкової економіки на уроках трудового навчання” (1995) та “Учителю про економічне виховання учнів: питання генезису і компетентності” (1998), в яких подаються нові підходи до розуміння актуальності економічного виховання особистості в реальних умовах ринкових відносин. 

Проведений нами аналіз динаміки історичного розвитку наукової проблеми дозволив обгрунтувати методику експериментальної роботи у такій послідовності: розкрити психолого-педагогічні особливості економічного виховання студентів І-ІІ курсів педучилищ; забезпечити творчу та економічну спрямованість навчально-пізнавальної праці майбутніх спеціалістів ІІІ-ІV курсів з врахуванням реальних педагогічних умов, що забезпечують економічне виховання особистості; розвивати у випускників педучилищ ціннісні орієнтації та уміння оцінити свою працю і працю молодших школярів. 

Проводячи дослідження, ми встановили, що економічне виховання молодших спеціалістів – це вироблення у студентів педучилищ чіткої уяви про наукові закономірності розвитку економіки, особливості ринкових відносин, цілеспрямоване, систематичне формування у випускників економічних знань, високої організованості та творчої ініціативи, вмілого, бережливого ставлення до природи, удосконалення навичок практичного використання економічних знань у майбутній педагогічній діяльності. 

Основне завдання економічного виховання – формування нового економічного мислення у студентів в умовах ринкових відносин. Виходячи з цього, потрібно розрізняти і проміжні завдання: а) розкриття для кожного спеціаліста соціально-педагогічних аспектів економічного виховання особистості, базуючись на досвіді практичної роботи сучасного навчального закладу та досягненнях педагогічної науки; б) обгрунтування необхідності постійного вдосконалення методики економічної освіти студентів педучилищ у реальних умовах навчального процесу; в) активізація шляхів підвищення ефективності економічного виховання студентів через пожвавлення та вдосконалення навчальної, громадсько-практичної діяльності. 

Узагальнено теоретичні аспекти формування економічної свідомості студентів педагогічних училищ: 

-вивчення майбутніми молодшими спеціалістами основних напрямків розвитку економіки незалежної України; 

-формування дбайливого ставлення до природи, бережливого – до продуктів праці, матеріальних цінностей, книжок, особистих речей; 

-вироблення та прищеплення навичок раціональної організації праці та економного використання бюджету часу, як навчального, так і особистого; 

-формування елементарних навичок економічного рахунку, вміння співвідносити затрати праці й кінцевий результат з кожного виду діяльності, розвиток та удосконалення таких рис, як бережливість, людяність, ініціативність, діловитість, дисциплінованість та ін. ; 

-підвищення ефективності економічної освітньої роботи викладачів педучилищ зі студентами. 

Ми прийшли до висновку, що економічне виховання особистості – це органічна єдність загальноосвітньої та професійної підготовки молодших спеціалістів, яка необхідна для підвищення ефективності виховної роботи з учнями початкової школи. 

У другому розділі “Система економічного виховання студентів педагогічних училищ” аналізуються розвиток економічних знань особистості у навчально-пізнавальній діяльності; формування у студентів основ економічної культури; економічне виховання молодших спеціалістів у позанавчальній діяльності. 

Провідною ланкою для систематичного економічного виховання студентів є навчально-пізнавальна та суспільно корисна діяльність, які передбачають такі види: навчальну, виробничо-трудову, організаційно-суспільну, творчу працю. Основним критерієм виділення провідного типу діяльності вважається її вплив на педагогічний розвиток професійних якостей майбутніх молодших спеціалістів. Головним у цьому процесі є не фіксація того, що студент виконує певну діяльність, а формування необхідних нових економічних якостей особистості. 

Пізнання – це психічний процес, що відображає навколишній світ, допомагає формувати економічне мислення, волю, характер, професійні якості. 

Пізнавальну діяльність в свою чергу можна умовно подати як систему відчуттів, сприймань, процесів пам’яті, операцій і форм мислення та уяви. Без такого аналізу неможливо конкретно вивчити психічну діяльність особистості, тому що знання цих процесів впливає на наукову організацію економічного виховання