Економічне виховання студентів педагогічних училищ

Економічне виховання базується на сприйманні наукової інформації. Сприймання економічної інформації студентом залежить від змісту навчання, методики економічного виховання, власного досвіду. 

Методика дослідження, яка використовувалась нами для встановлення реального ставлення другокурсників до сприймання економічної інформації, достатньо чітка, має певну мотивацію, дозволяє умовно поділити їх на групи, що: 1) займають активну позицію – 23%; 2) добросовісно виконують громадські доручення – 47%; 3) індиферентно ставляться до цієї роботи – 19, 7%; 4) уникають участі у ній, безвідповідально ставляться до доручень колективу -10%. 

Результати науково-пошукової роботи засвідчили, що рівень розуміння майбутніми молодшими спеціалістами взаємозв’язку педагогічних знань з економічними закономірностями, про які вони дізнаються в процесі навчально-пізнавальної діяльності, є одним із ступенів економічного виховання особистості. Здійснення економічного виховання у педагогічних училищах розширює сферу пізнання, особливості застосування тих чи інших економічних явищ, понять, закономірностей, законів, допомагає побачити їх у розвитку, глибше проникнути в сутність. Це сприяє розвитку економічних знань, формуванню вмінь та навичок творчого вирішення певних економічних проблем, підвищенню загальноосвітнього та професійного рівня майбутніх спеціалістів. 

Встановлено, що студенти експериментальної групи набагато успішніше засвоїли елементи економічних знань, які пов’язані з новими об’єктами праці: за показником використання прийомів творчої роботи на 50% вище, ніж у контрольній групі, а за показником якості та продуктивності – на 25%. Аналіз наведених результатів експерименту дає підставу стверджувати, що нагромадження позитивного економічного досвіду буде проходити більш ефективно у тому випадку, якщо уміння, навички творчого ставлення до економічного виховання у студентів педучилищ будуть формуватись з опорою на виявлені компоненти, які визначають їх стійкий рівень, сприяють розвитку економічного мислення. 

Ми передбачили, що в поняття “економічна культура” повинні входити такі аспекти: 1) загальноосвітні та спеціальні економічні знання; 2) правила техніки безпеки і технологія творчої праці; 3) вміння студентів планувати і раціонально використовувати час; 4) бажання студентів ефективно використовувати новітні технології; 5) уміння майбутніх вчителів робити економічний аналіз проведеної суспільно корисної праці. 

Таким чином, під поняттям “економічна культура” варто розуміти засвоєння певної суми економічних знань та практичних умінь студентами, необхідних для організації навчально-виховного процесу з молодшими школярами, який би забезпечив якість та ефективність їх економічного виховання. 

У ході дослідження проаналізовано умови економічного виховання майбутніх вчителів у процесі позанавчальної діяльності. За рівнем відповідальності у ставленні до суспільно корисної праці студентів умовно розділили на три групи: 1 група – майбутні молодші спеціалісти, які надають перевагу суспільно корисній праці; 2 група – студенти, які мають бажання, навички, ініціативу до дослідницької діяльності; 3 група – студенти, які не виявили бажання займатися позаурочною діяльністю. Одержані результати подаємо у таблиці 

Порівняльний аналіз одержаних даних дозволяє зробити узагальнення про те, що в експериментальних групах студентів, умовно віднесених нами до І групи, було: на ІІ курсі – 36, 5%, на ІІІ – 38, 7%, на ІV – 33, 5%, тоді як у контрольних групах відповідно: на ІІ курсі – 17, 6%, на ІІІ – 18, 5%, на ІV – 18, 3%. 

Результати, які ми отримали при узагальненні мотивів, що визначають ставлення майбутніх вчителів двох перших груп до суспільно корисної праці, показав, що одні студенти сприймають цю працю як необхідність, другі – як громадський обов’язок, треті – ставляться до неї з почуттям відповідальності, у четвертих (вони складають особливо велику групу) – проявляється потяг до громадсько-корисної праці як реальної можливості заявити про себе, виявити себе лідером серед однокурсників. 

Отже, запропоновані умови дозволяють значно підвищити ефективність економічного виховання майбутніх молодших спеціалістів. 

У третьому розділі “Реалізація технології економічного виховання майбутніх молодших спеціалістів” узагальнюється технологія економічного виховання студентів у процесі навчання; динаміка формування професійних рис молодших спеціалістів. 

У процесі проведення дослідження ми здійснили умовний розподіл студентів на групи, проаналізували ієрархію ставлення їх до навчання, участі в конкретній громадській діяльності, починаючи з 1994 до 1998 р. р. Це дало змогу реально оцінити розвиток економічних якостей у студентів 7 експериментальних та 7 контрольних груп. Результати проведеного експерименту подаються у таблиці 2. 

Використовувалася спеціально розроблена карта, в якій різний ступінь економічних якостей оцінювався в балах. Спочатку кожен майбутній молодший спеціаліст дав самооцінку ступеню розвитку економічних якостей: працьовитості, бережливості, економності та ін. Потім оцінка давалася групою “експертів” (керівники груп, викладачі базових предметів, методисти-керівники педагогічної практики), які визначали ступінь розвитку якостей кожного студента. 

З аналізу даних, наведених у таблиці 2, видно, що в цілому самооцінка студентів експериментальних груп ступеня розвитку економічних якостей і оцінки з боку “експертів” практично співпадають (різниця 0, 02 бали). Але за окремими якостями різниця коливається в межах від -0, 1 до +0, 4. 

Причому найменш розвинутими вважалися такі якості, як економність, діловитість, дисциплінованість, ініціативність у процесі навчальної роботи, суспільній праці, самообслуговуванні. Отже, економічні знання, які отримані при вивченні курсів основ наук та на заняттях, а також на основі самоосвіти, життєвого досвіду, виявляються недостатніми для формування у майбутніх вчителів необхідних якостей. 

Результати дослідження підтвердили гіпотезу про те, що вміння майбутніх учителів планувати виконання творчих завдань в процесі навчання зростає від курсу до курсу. Коли на початку експерименту, в якому брало участь 17 студентів