Експериментальна методика формування культури мовлення першокласників

борошно - борошно сметана-сметана 

Потім вчителька називала слова в множині, а діти – в однині:

 вовки - вовк сани – сани 

 стільці - стілець вікна - вікно

 ноги - нога дерева - дерево

 двері – двері кущі - кущ

 книжки – книжка столи - стіл

 окуляри - окуляри пластилін – пластилін

Зверталася увага на наголошування слів дітьми.

Використовували ми на уроках також словесні ігри, основним матеріалом в яких є слово. В них відсутня наочність, і тому ці ігри вимагають від дітей напруження, розумових зусиль, гнучкості і швидкості мислення, відчуття мови. Це такі ігри: „Скажи навпаки”, „Скажи одним словом”, „Назви слово”, Що буває високе (довге, широке, вузьке, низьке)?”, Хто коли працює?”, „Хто більше назве прислів'їв?”, „Дай загальну назву”.

Наприклад, дидактична гра „ Скажи навпаки”. Мета: активізувати словник дітей антонімами. Хід гри: Вчителька називає слова, а діти повинні назвати слово з протилежним значенням.

 

ІменникиПрикметникиПрислівники

День-нічВисокий – низькийХолодно - тепло

Сонце-місяцьТонкий - товстийТемно – світло

Темрява – світлоВеликий - маленькийДобре – погано

Тиша – галасШирокий - вузькийРадісно – сумно

Зима – літоБілий - чорнийТвердо – м'яко

Радість - гореМ'який - твердийМокро - сухо

Сміх - сльозиСолодкий - кислийВисоко - низько

 

Програмою передбачено вивчення слів близьких за значенням та слів протилежних за значенням в після букварний період. Ми ж вважаємо, що подібну роботу потрібно проводити з початком букварного періоду.

Дидактична гра „Добери слова з однаковими значеннями”.

Тихий – спокійний, врівноважений;

гарячий – пекучий, жаркий;

відпочинок – перерва, привал;

розповідає – розказує, промовляє;

дивитись – вглядатись;

говорити – казати, оповідати;

дорога - шлях, шосе.

Дидактична гра „Що буває широке (вузьке, довге, коротке, високе, низьке)?”. Мета: активізувати словник дітей іменниками, прикметниками.

Хід гри: Вчитель: „ Я буду називати слово, а ви повинні назвати все, що до нього підходить. Наприклад, я говорю слово широка. Про що можна сказати широка? ( Дорога, межа, річка), широке ( поле, море, небо), широкий ( простір, стіл)”. Вузька ( стежка, доріжка, смужка, вуличка), вузький ( отвір, прохід, глечик), вузьке ( коло, кільце, взуття).

Потім вчителька називає іменник а діти до нього підбирають прикметники. Наприклад: дерево – високе, кущ – низький тощо.

З метою уточнення та активізації лексики ми використовували в експериментальному класі такі дидактичні вправи: „Назви предмет”, „Назви частини”, „Добери ознаки”, „Хто що робить?”, „Назви одним словом”, „Дай загальну назву”. Наприклад, вправи на добір епітетів до предмета (дерева які? – високі, стрункі, зелені, голі); впізнавання предмета з епітетами ( червоний, гумовий, круглий, - що це ?- м'яч);

Добір дій до предмета або дієслів (кішка що робить? – нявчить, муркоче, лежить, біжить, спить, ловить мишей, грається, сидить); добір до дії предмета (світить, гріє, припікає, зігріває, що це? - сонце); називання складових частин цілого (будинок: дах, стіни, вікна, двері, поверхи, під'їзди; велосипед: кермо, колесо, рама, педалі, ланцюг, дзвоник); на класифікацію предметів(„Назви одним словом”, ”Склади разом”); на різний ступінь узагальнення („Дай три назви і більше”: конвалії – квіти, рослини; борщ, страва, їжа); утворення слів з допомогою суфіксів, префіксів (їхати – приїхати, від'їхати, заїхати, під'їхати, з'їхати, виїхати, в'їхати; ліс – лісок, ліси ще; рука- ручка, рученька, ручище). 

Вправа „Назви предмет”: Діти повинні за деталями впізнати і назвати одним словом ціле: ніжки, кришка- стіл; ніжки, спинка, сидіння – стілець; мотор, кабіна, кермо, колесо,кузов, фари – машина.

Вправа на розвиток розуміння слів з родовим значенням „Дай загальну назву” .Вчитель пропонує учням взяти будь-який предмет і назвати його загальну назву. Наприклад, олівець, ручка, гумка – це що? Письмове приладдя. Стіл, стілець, диван,шафа – це що? Це меблі.

Зацікавили дітей вправи на створення нових слів з допомогою суфіксів та префіксів: ведмідь – ведмежа, ведмежатко, ведмедиця, ведмедище; хлопець – хлопчик, хлопчисько; бігти – прибігти , вибігти, збігати, забігати.

В ході ксперименту ми проводили також роботу з виявлення у мовленні учнів діалектизмів, та їх усунення. Першокласники легко впізнавали серед слів синонімічного ряду діалектизми, знаходили їх у текстах. Наприклад: Настуся проокинулася на світанку, вмила обличчя, розчесала волосся, одягнула сукню, взула мешти і побігла до озера. 

Проводили ми також роботу, що стосується невиправданого повторення тих самих або однокореневих слів, що є виявом мовленнєвої неуважності: „зробити роботу”, „осінній день осені”, „святкове свято”.

У мовленні першокласників спостерігається часте вживання зайвих слів, наприклад: „кожна хвилина часу”, „вперше знайомитися”, „у лютому місяці”. та при вчасному зауваженні даних помилок вчителем, учні уважніше ставляться до свого мовлення.

Пропонували ми учням вправи на розрізнення правильних лексичних форм. 

Відношення до нього, ставлення до нього; грудна дитина, немовля; люба школа, будь-яка школа; бувший учень, колишній учень; відкрити очі, розплющити очі; повернути сторінку, перегорнути сторінку; тратити час даремно, гаяти час; заставляти вчитися, змушувати вчитися ; являється учнем, є учнем; сама найкраща дівчина, найкраща дівчина; поговорити по душах, поговорити щиро; толковий учень, тямущий учень; мені повезло,