Епідеміологія, клініка та лікування гострих алкогольних психозів з урахуванням геліогеофізичних факторів і біологічних ритмів

У цій роботі вперше зроблена спроба визначення ролі геліогеофізичних чинників і біоритмів у патогенезі алкогольних психозів, застосування лазеротерапії з урахуванням стану біоритмів хворих в комплексі з природними чинниками і насамперед – виробити нові, ефективні схеми лікування і корекції психічних порушень при алкоголізмі.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у відповідності з республіканською комплексною міжвідомчою програмою “Запальні та незапальні хвороби органів і систем людини, що формуються під впливом екологічних, стресових, імунних, метаболічних та інфекційних факторів. Стан гемо-гомеостазу, гемодінаміки при застосуванні традиційних та нетрадиційних засобів лікування” № 0198V000134.

Мета дослідження. Визначити епідеміологічний стан гострих алкогольних психозів з уточненням ролі і значення природних і біоритмологічних чинників для їх клініки і перебігу, а також обгрунтувати диференційоване застосування лазеротерапії як одного з методів немедикаментозного лікування.

Завдання дослідження.

1. Простежити шляхом клініко-епідеміологічного обстеження сезонні прояви гострих алкогольних психозів.

2. Дослідити циркадіанні ритми у хворих із гострими алкогольними психозами і провести їх порівняльну характеристику.

3. Вивчити особливості реагування, структуру переживань особистості і її ставлення до хвороби в залежності від біоритмологічного статусу за даними ряду експериментально-психологічних методик.

4. Виявити динаміку основних клініко-соціальних показників у хворих із гост-рими алкогольними психозами в залежності від біоритмологічного статусу.

5. На основі аналізу показників циркадіанних ритмів і геліогеофізичних характеристик розробити перспективні методи профілактики і немедика-ментозного лікування алкогольних психозів із застосуванням лазеротерапії.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше проведене клініко-епідеміологічне обстеження хворих із гострими алкогольними психозами в одному із регіонів України за одинадцятирічний сонячний цикл. Вивчено особливості циркадіанних ритмів, що обумовлюють сезонність клінічних проявів захворювання. Встановлено наявність десинхронізації фізіологічних функцій і ступінь її проявів у хворих гострими алкогольними психозами. Показано розповсюдженість осіб із різними біоритмологічними типами при цих психозах, а також залежність клініко-соціальних показників і їх динаміки від стану циркадіанних ритмів організму.

Дані, отримані за допомогою застосування експериментально-психологічних методик, дозволяють лікарю на додаток до клініко-соціальних показників визначити тип реагування особистості, ступінь її дисгармонійності і використовувати їх як для обєктивізації біоритмологічного статусу пацієнтів, так і для прогнозу виходу хворих із хворобливого стану.

Розроблено диференційовані схеми безмедикаментозних (лазерних) методів лікування і соціальної реабілітації хворих на гострі алкогольні психози з урахуванням біоритмологічного статусу, даних клініко-соціального і експеримен-тально-психологічного дослідження.

Практичне значення отриманих результатів.

1. Отримані результати клініко-епідеміологічного дослідження мають важливе значення для планування лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів у хворих на гострі алкогольні психози.

2. Розроблений комплекс заходів дозволяє розширити рамки лікувально-профілактичної допомоги цьому контингенту хворих і сприяє більш швидкому і стійкому поверненню їх до суспільно корисної діяльності, зменшенню кількості рецидивів, збільшенню періодів гарного самопочуття, більш швидкому процесу адаптації.

3. Встановлені критерії прогнозу ефективності дозволяють більш чітко, конкретно і швидко організувати процес реадаптації з урахуванням біологічних ритмів організму.

4. Розроблено нові немедикаментозні терапевтичні підходи до лікування патологічного процесу у хворих із гострими алкогольними психозами.

Результати дослідження застосовані в практичній роботі реанімаційного відділення Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні, а також у лекційному курсі кафедрі психіатрії, наркології і медичної психології Української медичної стоматологічної академії і на кафедрі наркології в Харківському інституті удосконалення лікарів.

Особистий внесок здобувача. Планування і всі дослідження виконані автором. За період 1994-1998 рр. особисто автором проведені: комплексне клінічне, клініко- і експериментально-психологічне, соціологічне і біоритмо-логічне обстеження 149 хворих із гострими алкогольними психозами, а також у межах клініко-епідеміологічного дослідження проаналізовані історії хвороби 11924 хворих алкоголізмом, із яких у 24, 5% були діагностовані гострі алкогольні психози. Пацієнтам, що були під спостереженням, особисто автором надана як діагностична, так і лікувальна допомога. При цьому 49 хворим проведено нетрадиційну, немедикаментозну терапію з застосуванням променів лазера. Статистичну обробку і наукову інтепретацію всіх отриманих даних виконано автором.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені на засіданні Полтавського науково-практичного товариства психіатрів, наркологів (1996, 1997, 1998 рр.) ; об'єднаному засіданні кафедри наркології Харківського інституту удосконалення лікарів і кафедри психіатрії, наркології і медичної психології Української медичної стоматологічної академії (Полтава, 1997 р.) ; секції нар-кологів Харківського медичного наукового товариства (1998) ; Пленумі Респуб-ліканського товариства неврологів, психіатрів і наркологів (м. Миргород, 1998).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 друкованих робіт: 5 статей у наукових фахових журналах і 3 – у тезах конференцій.

Результати досліджень впроваджені в лікувальну практику Полтавського обласного наркологічного диспансеру, у наркологічному відділенні Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні, а також у навчальний процес на кафедрі психіатрії, наркології і медичної психології Української медичної стоматологічної академії і кафедрі наркології Харківського інституту удосконалення лікарів.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 204 сторінках машинописного тексту, із яких основний текст складає 160 сторінок, містить 3 таблиці і 18 малюнків. Робота складається з вступу, огляду літератури, п'ятьох основних глав, висновків, переліку використаної літератури з 341 найменування, з них іноземних – 93.

 

 

Відповідно до завдань і характеру дослідження вивчені архівні матеріали Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні. При аналізі використаний клініко-епідеміологічний метод, що успішно застосовується для вивчення розповсюдженості