Факт в постнекласичній науці

- розглянути науковий факт як мету діяльності наукової спільноти та його місце в науці як формі культурної творчості (проблема аксіологічного аспекту наукового факту), а саме:

- прояснити специфіку наукового факту як результату діяльності наукової спільноти та виокремити соціокультурні фактори, що впливають на встановлення факту науки;

- прояснити взаємовідношення між науковим фактом та ціннісними настановами в складі сучасної науки.

Методи дослідження. У формуванні методологічної бази дисертаційної роботи автор спирався на філософсько-методологічні дослідження науки, що проводилися такими представниками української та російської філософських традицій як В. І. Аршинов, В. Г. Буданов, І. С. Добронравова, В. В. Кизима, М. М. Кисельов, П. В. Копнін, В. В. Косолапов, О. М. Кравченко, А. А. Кравчук, С. Б. Кримський, Б. Г. Кузнєцов, В. С. Лук'янець, О. А. Мамчур, С. Ф. Мартинович, Л. О. Мікешина, В. В. Налімов, Л. В. Озадовська, Т. Д. Пікашова, М. В. Попович, Л. А. Соловей, В. С. Стьопін, В. Л. Храмова, В. І. Ярошовець. Дисертантом також були використані роботи в галузі філософського дослідження науки ХХ ст., виконані західними вченими та філософами Н. Бором, Г. -Г. Гадамером, В. Гейзенбергом, Е. Гуссерлєм, А. Ейнштейном, Р. Карнапом, Т. Куном, Х. Патнемом, Р. А. Патнем, М. Полані, І. Пригожіним, П. Фейєрабендом, Л. Флеком, М. Хайдеггером, К. Хюбнером. Основними методами дисертаційного дослідження є діалектичний, герменевтичний, структурно-функціональний, методи порівняльного аналізу та аналогії. За їх допомогою були проаналізовані специфічні особливості наукового факту, його структури та процедури його встановлення у баченні постнекласичної наукової методології, порівняно зі класичним та некласичним етапами розвитку науки.

Наукова новизна одержаних результатів. В ході дисертаційного дослідження висунуті наступні положення, що відзначаються науковою новизною:

- Визначено, що в структурі наукового факту завжди присутні апріорні аксіоматичні настанови, елементи попередньої інтерпретації емпіричних даних. Попередня інтерпретація обов'язково передує отриманню результатів емпіричного дослідження та інтерпретації емпіричних даних. Така послідовність процедур при створенні наукового факту має місце як у гуманітарних, так і у природничих науках.

- Виявлено історичність взаємовідношень між фактом науки та подією дійсності як його онтологічним корелятом у науковій картині світу. Доведено, що за доби класичної науки факт та подія ототожнювалися; в некласичній науці факт розглядається як подія, сприйнята за допомогою певних засобів спостереження. З точки зору постнекласичної науки подія виступає як вибір одного з можливих варіантів розвитку; факт науки є подією, що локалізована в певному контексті, горизонті світобачення, – подією, що є осмисленою на основі апріорних аксіоматичних настанов.

- Обґрунтовано, що факт науки як гарант об'єктивності наукового знання разом із тим містить у собі й певні аксіологічні настанови, які відповідають стилю мислення наукової спільноти, в межах якої даний факт був сформований. Наявність внутрішньо-наукових цінностей, що регулюють саме наукове пізнання, надають йому зв'язності, цілісності, достовірності, й та обставина, що представники даної наукової спільноти поділяють однакові гносеологічні, онтологічні та аксіологічні настанови щодо наукового пізнання, надають фактам, виробленим у цій спільноті, характер інтерсуб'єктивності.

- Доведено, що окрім детермінації факту науки внутрішньо-науковими цінностями, на його становлення здійснюють вплив також і такі цінності, що відносяться до більш широкого культурного шару. Горизонт світобачення, в якому відбувається формування наукового факту як осмислення події дійсності, визначається всіма надбаннями загальнолюдської культури. Обґрунтовано наявність ціннісного виміру не лише факту гуманітарних наук, але й факту природознавства.

Наукове значення дисертації зумовлене новизною отриманих результатів. Здійснений всебічний розгляд феномена фактичного знання з точки зору постнекласичної науки є важливим внеском у розвиток вітчизняних досліджень у галузі філософії науки. Одержані результати відкривають нове бачення факту науки; розвиток уявлень про науковий факт висвітлює історичну логіку філософського осмислення факту як елемента гносеологічної складової засад науки. Розкриття взаємовідношення між науковим фактом та подією дійсності сприяє розвитку досліджень проблеми об'єктивної істинності результатів наукового пізнання. Постановка та прояснення питання щодо наявності ціннісних настанов у структурі наукового фактичного знання є кроком на шляху до розробки концепцій гуманістичної спрямованості науки, уможливлення її взаємодії з іншими сферами культурної творчості людини.

Практичне значення отриманих результатів пов'язане з можливістю використання концепції фактичного знання сучасної науки в методологічних розробках із широкого кола наукових дисциплін; дана концепція може бути корисною і для методологічних рекомендацій щодо проведення наукових досліджень, що буде сприяти здійсненню більш плідної дослідницької роботи в різних галузях науки. Основні положення дисертаційної роботи також можуть бути використані у розробці нормативних курсів та спецкурсів: «філософія науки», «філософські проблеми сучасної науки й техніки», «наука та культура», «наука та релігія», «наука та цінності».

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження становили зміст виступів автора на республіканських та міжнародних наукових конференціях: «Дні науки» (м. Київ, філософський факультет Київського університету імені Тараса Шевченка, 1999, 2000, 2001, 2002), «Людські стратегії в умовах складності» (м. Київ, 2001, м. Ялта, 2002), «Образы мира на заре нового тысячелетия» (м. Київ, 2002), «Українська суспільна думка в пошуках концептуального бачення світу» (м. Київ, 2002, Крим, с. Миколаївка, 2002).

Публікації. Результати дослідження відображені у 3 статтях у фахових наукових журналах і збірниках наукових праць та 2 тезах виступів на наукових