Факт в постнекласичній науці

Підкреслюється, що аксіологічний аспект факту виражає наявність тісної взаємодії між цінностями та фактами як гуманітарних, так і природничих наук, до усвідомлення чого підходять такі дослідники як В. П. Візгін, З. Сардар, Х. Патнем, Р. -А. Патнем. Факти завжди виступають як мовні вирази, утворені на основі понять, що відповідають науковому стилю мислення та змісту загальнокультурної ситуації. Ціннісний аспект фактів природознавства, окрім того, базується на усвідомленні цінності навколишнього світу, відповідальності людини за його існування. Усвідомлення наявності як наукових так і загальнокультурних цінностей у складі фактичного знання науки не лише не спотворює його об'єктивний, істиннісний зміст, але й допомагає виявити відповідні апріорні настанови, осмислити їх, обґрунтувати їх інтерсуб'єктивний статус, запобігти шкідливих наслідків наукових відкриттів за допомогою співвіднесення їх із смисловим горизонтом людської культури.

Висновки становлять теоретичні підсумки дослідження феномена факту з точки зору методології постнекласичної науки та перспективи подальшої розробки даної проблематики.

У дисертації наведене філософське осмислення факту як базової компоненти засад сучасної, постнекласичної науки. Розкривається специфічність фактичного знання нової науки у порівнянні з характерними рисами даного феномена на попередніх етапах розвитку науки.

У гносеологічному аспекті розгляду цієї проблеми факт постає як одиниця, базовий елемент системи наукового знання, що не може бути зведений до емпіричного чи теоретичного рівня пізнання, але виступає як сполучна ланка між ними. За своєю структурою факт складається з інваріанта емпіричних даних та їх витлумачення, виразу певною мовою. Відокремлення інваріантної компоненти фактичного знання як гаранта його істинності виявляється нездійсненним, оскільки сама можливість отримання емпіричних даних заснована на системі апріорних настанов, що відносяться до суб'єктивних чинників у складі наукового факту. Такі чинники можуть бути гносеологічними, онтологічними чи аксіологічними.

Онтологічний аспект наукового факту становить розгляд співвідношення фактичного знання з об'єктами реальності. Доводиться, що факт науки не має безпосереднього онтологічного корелята, але відноситься до події як до елементу наукової картини світу. В постнекласичній науці факт постає як осмислена подія, як подія в контексті людського світобачення та світовідчуття. Можливість зміни фактів на основі переосмислення подій дійсності визначається наявністю метаконтексту, який напередзадається усім розвитком людства. Онтологічні апріорні настанови не можуть виконувати роль однозначного гаранта достовірності змісту фактичного знання, оскільки пов'язані із смислами та цінностями.

Аксіологічний аспект наукового факту характеризує наявність детермінації змісту фактичного знання соціальними та культурними цінностями. Факт постає як продукт діяльності наукової спільноти, витворений на засадах притаманного їй стилю мислення, який містить у собі ідеал наукового факту. За доби постнекласичної науки такий ідеал базується на усвідомленні детермінації змісту фактичного знання цінностями загальнолюдської культури. Осмислення реального явища як «факту» науки, міфології, релігії чи мистецтва визначається способом побудови його контексту на основі загальнокультурних архетипів. Такі архетипи постають як загальні цінності, спільні як для природи, так і для культури, у зв'язку з чим класичне протиставлення фактів та цінностей перестає працювати в сучасних умовах як у гуманітарних, так і у природничих науках.

 

 

1. Мєлков, Ю. О. Проблема ціннісного аспекту фактичного знання // Totallogy – XXI. Постнекласичні дослідження. – Вип. 4. – К. : ЦГО НАН України, 2000. – С. 266 – 276.

2. Мєлков, Ю. О. Соціо-культурна детермінація в структурі фактичного знання // Практична філософія. – К., 2001. – № 3 (№ 4). – С. 230 – 238.

3. Мелков, Ю. А. Глобализация в свете экологии культуры // Практична філософія. – К., 2002. – № 1 (№ 5). – С. 256 – 263.

4. Мєлков, Ю. О. Філософські дослідження наукового факту в ХХ ст. // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Філософія. Політологія». – Вип. 32. – К., 2000. – С. 68.

5. Мєлков, Ю. О. Співвідношення факту та події в постнекласичній науці // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Філософія. Політологія». – Вип. 42 – 45. – К., 2002. – С. 81.

 

 

Мєлков Ю. О. Факт в постнекласичній науці. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09. 00. 09 – філософія науки. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертацію присвячено філософському дослідженню специфіки факту як базової компоненти засад сучасної, постнекласичної науки. У гносеологічному аспекті розгляду цієї проблеми факт постає як одиниця системи наукового знання; структуру факту складають інваріант емпіричних даних та суб'єктивні чинники, що визначають можливість отримання та витлумачення цих даних. В онтологічному аспекті факт постає як подія дійсності в контексті людського світобачення та світовідчуття. Можливість зміни фактів на основі переосмислення подій дійсності визначається метаконтекстом, що напередзадається усім розвитком людства. В аксіологічному аспекті факт науки виступає детермінованим відповідним ідеалом стиля мислення наукової спільноти. За доби сучасної науки такий ідеал передбачає усвідомлення впливу на зміст фактичного знання цінностей загальнолюдської культури.

Ключові слова: філософія науки, факт, постнекласична наука, пізнання, подія, цінності, нелінійне природознавство.

 

Мелков Ю. А. Факт в постнеклассической науке. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09. 00. 09 – философия науки. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.

Диссертация посвящена философскому исследованию научного факта как базовой гносеологической компоненты оснований науки. Раскрывается специфичность фактического знания в современной науке, получившей название постнеклассической в работах В. С. Стёпина и его школы, по сравнению с характерными чертами феномена фактического на предыдущих этапах развития науки. Особое внимание уделяется изучению проблемы истинности научного факта.

В гносеологическом аспекте рассмотрения этой проблематики факт предстаёт как единица, базовый элемент системы научного знания, который не может быть редуцирован к эмпирическому или к теоретическому уровню научного познания, но выступает как промежуточное соединяющее звено между ними. По своей структуре факт науки включает в себя инвариант эмпирических данных наблюдения или эксперимента и их истолкование, выражение на определённом языке. Выделение инвариантной эмпирической компоненты фактического знания как гаранта его объективной истинности оказывается неосуществимым, поскольку сама возможность получения эмпирических данных основывается на системе априорных принципов, которые относятся к субъективным факторам в составе научного факта. На основе таких принципов, как в гуманитарных, так и в естественных науках, производится выделение существенных и несущественных черт объекта познания, выбор методов получения данных, процедура калибровки приборов – то есть, формирование предпосылок учёного, формулировка вопроса, с которым исследователь подходит к изучению своего предмета.

Онтологический аспект научного факта заключает в себе рассмотрение соотношения между фактическим знанием науки и объектами действительности. Обосновывается, что факт науки не имеет непосредственного онтологического коррелята в реальности, а соотносится с событием как с элементом научной картины мира, которая является формой научного мировоззрения, обобщением онтологических допущений теорий, принадлежащих к данному периоду развития науки. В классической науке факт и событие не различаются; в неклассической науке факт есть событие, воспринятое в определённом контексте средств наблюдения, приборной ситуации. В постнеклассической науке факт выступает как осмысленное событие, как событие в более широком контексте человеческого мировоззрения и мироощущения. Возможность изменения, развития фактов науки на основе переосмысления событий, перенесения их в иной контекст определяется существованием метаконтекста, набора потенциальных смыслов, которые могут быть приданы отдельным событиям; такой метаконтекст предзадаётся всем историческим развитием человечества и не может быть изменён.

Аксиологический аспект научного факта открывает наличие детерминации фактического знания науки социальными и культурными ценностями. Факт предстаёт как продукт деятельности научного сообщества, воссозданный на основе присущего данному сообществу стиля мышления, который формирует идеал научного факта соответствующего периода развития науки. Стиль мышления выступает компендиумом внутринаучных ценностей, признаваемых научным сообществом; факт, созданный в условиях данного сообщества, будет достоверным для всех его членов, благодаря разделяемому ими стилю мышления. Усвоение стиля мышления исследователем происходит в процессе его становления как учёного, преимущественно неосознанным путём; вследствие этого, член сообщества может воспринимать присущие данному сообществу ценности как единственно правильные и единственно возможные, что ограничивает способность учёного переосмысливать события и приводит к замыканию научного познания в рамках кастовости. В связи с этим, идеал научного факта в эпоху постнеклассической науки не ограничивается постулированием необходимости признания факта в научном сообществе, но указывает на соотнесение содержания фактического знания также и с вненаучными ценностями, с ценностями других форм культурного творчества. Осмысление реального события как «факта» науки, мифологии, религии или искусства определяется способом построения контекста данного события на основе общекультурных архетипов. Подобные архетипы предстают как всеобщие вечные ценности, общие для человека, для общества, и даже для природы. В связи с этим классическое противопоставление фактов и ценностей перестаёт работать и в гуманитарных, и в естественных науках. Сама природа осознаётся как субъект ценностных отношений, благодаря чему факты современного естествознания получают новое ценностное измерение.

Ключевые слова: философия науки, факт, постнеклассическая наука, познание, событие, ценности, нелинейное естествознание.

 

Melkov Yu. Fact in Postnonclassical science. – Manuscript.

The Dissertation for the Degree of Candidate of Science in Philosophy, Speciality 09. 00. 09 – Philosophy of Science. – Taras Shevchenko Kiev National University, Kiev, 2002.

The dissertation is dedicated to the philosophical analysis of fact as the base component of fundamentals of modern, postnonclassical science. From the perspective of epistemology fact appears as the unit of scientific knowledge system. Fact consists of the invariant of empirical data, and subjective factors that determine the possibility of receiving and interpreting the data. Under ontological perspective fact appears to be a real event introduced into context of human Weltanschauung. The possibility to change facts by recomprehension of events is based on the meta-context posed by the whole humankind evolution. Axiological perspective of fact reveals its determination by the ideal of the thinking style of scientific community. In modern science such an ideal assumes the impact of cultural values on the contents of scientific factual knowledge.

Keywords: philosophy of science, fact, postnonclassical science, knowledge, event, values, nonlinear science.