Фінансовий облік І

• строки корисного використання подібних активів;
• очікуваний моральний знос;
• правові та інші обмеження;

Амортизація нематеріальних активів може здійснюватись за методами, які рекомендуються П (С) БО 7 «Основні засоби» для амортизації основних засобів на вибір підприємства. Однак, найчастіше при нарахуванні амортизації нематеріальних активів використовують прямолінійний метод. При цьому ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля, за винятком таких випадків:

• існує безумовне зобов'язання особи придбати окремий об'єкт при закінченні терміну його використання на даному підприємстві;
• існує активний ринок нематеріальних активів. Нарахування амортизації розпочинається наступного місяця за місяцем початку придатності активу для використання і припиняється у місяці, що наступає за місяцем вибуття нематеріальних активів з підприємства.

При нарахуванні амортизації нематеріальних активів складають облікові записи:

Дебет 23 «Виробництво»; Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»; Дебет 92 «Адміністративні витрати»; Дебет 93 «Витрати на збут»; Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»; Дебет 97 «Інші витрати»; Кредит 133 «Знос нематеріальних активів».

8. 5. Відображення нематеріальних активів в облікових регістрах та примітках до фінансової звітності

Узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів, їх знос здійснюється у Журналі 4.

Записи у Журналі 4 ведуться на підставі первинних та зведених облікових документів – актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) нематеріальних активів, актів списання, відомостей нарахування амортизації. У графах 3, 4, 5 розділу І цього Журналу відображається вибуття нематеріальних активів внаслідок їх продажу, безоплатної передачі, неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від їх використання або невідповідності критеріям визнання активом, а також суми уцінки. У графі 6 розділу І відображаються суми нарахованої амортизації та суми збільшення зносу нематеріальних активів внаслідок їх дооцінки та зменшення корисності.

У графі 7 Журналу 4 відображається вартість негативного гудвілу, що виник внаслідок придбання або об'єднання підприємств.

Витрати на придбання нематеріальних активів (за дебетом рахунка 154 « Придбання (створення) нематеріальних активів») відображаються у Відомості 4. 1.

Аналітичний облік нематеріальних активів ведеться у Відомості 4. 3, в яку з регістрів аналітичного обліку за попередній рік переносяться дані на початок поточного року до граф

1-8. Протягом звітного року щомісячно на підставі первинних облікових документів позиційним способом записуються дані про придбані, отримані та створені нематеріальні активи до граф 1-8. До граф 9-11 заноситься інформація про переоцінку, зменшення і відновлення корисності нематеріальних активів, до граф 12-14 – дані про їх вибуття. На кінець кожного місяця виводиться залишок вартості нематеріальних активів та їх зносу (графи 5, 6).

У примітках до фінансової звітності щодо кожної групи нематеріальних активів наводиться така інформація:

• вартість (первісна або переоцінена), за якою нематеріальні активи відображені в балансі;
• методи амортизації та діапазон строків корисного використання нематеріальних активів;
• інформація про наявність та рух у звітному році;
• вартість нематеріальних активів, щодо яких існує обмеження права власності;
• вартість переданих у заставу нематеріальних активів;
• сума угод на придбання в майбутньому нематеріальних активів;
• загальна сума витрат на дослідження і розробки, включена до складу витрат звітного періоду;
• первісна та залишкова вартість, методи переоцінки нематеріальних активів, отриманих за рахунок цінових асигнувань.

 

 

9. 1. Зміст і види запасів та завдання їх обліку

Запаси – це оборотні активи підприємства, які використовуються переважно в одному операційному циклі діяльності підприємств або в період до одного року. Запаси складають основу виготовлюваної продукції (сировина і основні матеріали), сприяють процесу її виготовлення або покращують властивості готової продукції.

Методологічні засади формування інформації про визнання, оцінку запасів, їх розкриття у фінансовій звітності визначено у П (С) БО 9 «Запаси».

За П (С) БО 9 запаси – це активи, які:

• утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності (товари, готова продукція) ;
• перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва (незавершене виробництво) ;
• утримуються для споживання під час виробництва продукції та надання послуг, а також для управління підприємством (сировина, основні і допоміжні матеріали, малоцінні та швидкозношувані предмети).

До окремих груп запасів підприємства відносять:

• сировину і основні матеріали, призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування та адміністративних потреб;
• незавершене виробництво – це продукція (робота, послуги), що не пройшли всіх стадій обробки на даному підприємстві;
• готову продукцію – предмети, обробка яких завершена на даному підприємстві, відповідають визначеним стандартам і технічним вимогам та призначені для продажу;
• товари – матеріальні цінності, придбані підприємством з метою подальшого продажу;
• малоцінні та швидкозношувані предмети – це засоби праці, що використовуються в процесі виробництва чи для адміністративних цілей не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року;
• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, якщо вони оцінюються за нижчою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації запасів.
• Норми П (С) БО 9 «Запаси» не поширюються на такі запаси:
• незавершені роботи за будівельними контрактами, включаючи контракти з надання послуг, що безпосередньо пов'язані з ними;
• фінансові активи (цінні папери, що утримуються з метою продажу тощо) ;
• молодняк тварин і тварини на відгодівлі, продукцію сільського і лісового господарства, корисні копалини, якщо вони оцінюються за