Фінанси та фінанси підприємства

Нормальне функціонування підприємства можливе тільки за умови оптимального співвідношення складових його оборотного капіталу. Ефективне функціонування обігових коштів забезпечується через їх нормування.

Нормування обігових коштів — це визначення мінімальної їх потреби для створення запасів оборотних активів, необхідних для забезпечення нормальної і безперебійної діяльності підприємства.

У практиці використовують два методи визначення потреби в обігових коштах: прямий та економічний. Суть прямого методу полягає в тому, що норматив потреби за кожним видом обігових коштів визначають з урахуванням усіх особливостей діяльності підприємства (умов і термінів постачання запасів, кількості постачальників, організації процесу виробництва продукції, умов її реалізації тощо).

У разі застосування економічного методу потребу в обігових коштах розраховують шляхом коригування нормативів обігових коштів, обчислених раніше прямим методом.

Нормування обігових коштів прямим методом виконується так:

1)визначають норми запасів за видами нормованих обігових коштів (у днях, відсотках або у гривнях);

2)розраховують одноденне витрачання виробничих запасів на

основі кошторису витрат на виробництво (для несезонних галузей

використовують дані кошторису за четвертий квартал планового року;

у сезонних галузях — на підставі кварталу з найменшим обсягом виробництва); для нормування незавершеного виробництва використовують

дані про планові витрати на виробництво валової чи товарної продукції

підприємства; для визначення одноденного витрачання готової продукції

використовують показник виробничої собівартості товарної продукції,

яку передбачають виготовляти у четвертому кварталі планового року;

3)обчислюють норматив обігових коштів за кожною їх статтею в

грошовому вимірнику як добуток одноденних витрат окремого виду

запасів на норму його запасу в днях;

4)розраховують сукупний норматив обігових коштів підприємства підсумовуванням нормативів за окремими їх статтями;

5)визначають норми і нормативи запасів за окремими їх видами

для окремих підрозділів підприємства.

Міністерством фінансів України встановлено Типовий порядок обчислення норм запасів товарно-матеріальних цінностей для державних підприємств та організацій, який передбачає нормування обігових коштів для створення виробничих запасів, у незавершеному виробництві, у витратах майбутніх періодів, для створення запасів готової продукції.

Нормування обігових коштів для створення виробничих запасів. До складу виробничих запасів належать: сировина, основні матеріали, паливо, куповані напівфабрикати, комплектуючі частини тощо.

Норматив виробничих запасів (Нвз) розраховують за формулою:

Нвз = ОвзхТвз,(12.1)

де Овз — одноденне витрачання виробничих запасів за окремими

їх видами (статтями) у грн;

Тез— норма запасу обігових коштів за окремими їх видами у днях.

Розмір одноденного витрачання виробничих запасів (Овз) обчислюють діленням обсягу їх витрачання в четвертому кварталі планового року згідно з кошторисом виробництва на 90 (90 — середня кількість днів у кварталі):

Овз = 3/90,(12.2)

де3 — обсяг витрачання виробничих запасів у четвертому кварталі планового року, грн.

Норма запасу обігових коштів (Тез) складається з таких елементів: транспортний запас, підготовчий запас, технологічний запас, поточний (складський) запас, гарантійний (страховий) запас.

Транспортний запас (Тз) — це різниця між часом перебування вантажу в дорозі від постачальника до споживача та часом поштового пробігу розрахункових документів, їх оформлення вантажовідправником та опрацювання банком. Наприклад, якщо час транспортування вантажу від постачальника до споживача — 15 днів, час опрацювання документів у вантажовідправника — 3 дні і в банку — 5 днів, то транспортний запас становить: 15 — 3 — 5 = 7 (днів).

Якщо запаси надходять від різних постачальників, то розраховують середньозважену величину запасу. За умови одночасного надходження товарних документів і виробничих запасів транспортний запас не визначають.

Норматив обігових коштів у запасних частинах для ремонтів машин та обладнання визначають множенням норми вартості запасних частин на 1000грн діючого обладнання на загальну вартість діючих машин і обладнання підприємства у плановому періоді.

Нормування обігових коштів у незавершеному виробництві. Норматив обігових коштів для фінансування витрат у незавершеному виробництві розраховують за показниками одноденних витрат у незавершеному виробництві, тривалості виробничого циклу та коефіцієнта наростання витрат у незавершеному виробництві за формулою:

Ннв = Онвх Твц хКзв,(12.3)

деОнв — одноденні витрати в незавершеному виробництві за планом, грн;

Твц— тривалість виробничого циклу в днях; Кзв— коефіцієнт зростання витрат у незавершеному виробництві.

Планові одноденні витрати в незавершеному виробництві Онв обчислюють діленням виробничої собівартості валової продукції підприємства (Св) у четвертому кварталі планового року на 90:

Онв = Св/90.(12.4)

Тривалість виробничого циклу (Твц) визначають на основі аналізу технологічних карт на виконання виробничих процесів, необхідних для виготовлення продукції. Тривалість виробничого циклу включає тривалість обробляння деталей, їх транспортування, перерв між окремими операціями, передавання готової продукції на склад. Часто середньозважений показник тривалості виробничого циклу обчислюють за певною кількістю однорідних виробів.

Коефіцієнт зростання витрат (Кзв)характеризує ступінь готовності виробів у незавершеному виробництві. За рівномірного розподілу витрат Кзв розраховують за формулою:

Кзв = (В1 + 0,5В2) І (В1 + В2),(12.5)

де В1 — одноразові витрати на початку виробничого циклу, грн;

 В2— наступні витрати в незавершеному виробництві, які включають у собівартість продукції, грн.

Нормування обігових коштів у витратах майбутніх періодів. Норматив обігових коштів у витратах майбутніх періодів (Нмп) обчислюють як алгебраїчну суму витрат майбутніх періодів на початок планового періоду, витрат майбутніх періодів у плановому році та витрат майбутніх періодів, які будуть