Фінанси та фінанси підприємства

Предмет:

Фінанси

Тип роботи:

Курс лекцій

К-сть сторінок:

177

Мова:

Українська

Оцінка:

тощо), амортизація основних засобів і нематеріальних активів загальновиробничого призначення, витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування та операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення, витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, витрати на опалення, освітлення, водопостачання та інше утримання виробничих приміщень, витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу, технологічний контроль за виробничими процесами та якістю продукції тощо), витрати на охорону праці, техніку безпеки, охорону навколишнього природного середовища, інші витрати (на внутрішньозаводське переміщення вантажів, нестачі і втрати від псування цінностей, оплата простоїв) тощо.

Розрахунок планового прибутку за порівняльною продукціеі здійснюють у такій послідовності:

• визначають базовий рівень витрат і прибуток на одиниці продукції в базовому періоді;

•обчислюють собівартість продукції і прибуток планового

періоду за рівнем рентабельності базового періоду;

•розраховують відсоток і суму зниження собівартості продукції

та приріст прибутку від зменшення витрат на одиницю

продукції, передбаченої для реалізації у плановому періоді

порівняно з базовим періодом;

•оцінюють вплив окремих чинників на загальну зміну прибутку

підприємства в плановому періоді порівняно з базовим

періодом.

Прибуток від реалізації непорівняльної продукції розраховують за наявності необхідних даних методом прямого розрахунку або шляхом використання показника середньої рентабельності продукції загалом по підприємству.

Прибуток характеризує загальний фінансовий результат діяльності підприємства. Однак на основі показника прибутку не можна комплексно оцінити ефективність виконання господарських операцій. Для цього суму прибутку порівнюють зі сумою витрат, пов'язаних із його отриманням, тобто розраховують показники рентабельності. Рентабельність — це відносний показник прибутковості, який характеризує ефективність витрат підприємства загалом або ефективність виробництва окремих видів продукції. Рівень рентабельності розраховують як відношення величини прибутку, отриманого за певний період (місяць, квартал, рік), до поточних витрат або авансованої вартості (капіталу). Рентабельність вимірюють у відсотках.

Лекція 12. Фінансування та організація оборотних коштів підприємства.

Обігові кошти (оборотний капітал) — це кошти, витрачені на придбання чи виготовлення оборотних активів підприємства, які необхідні для забезпечення на підприємстві безперервності процесу виробництва і реалізації продукції та отримання прибутку.

Оборотні (обігові) активи — це грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи підприємства, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців із дати складання балансу підприємства.

До оборотних активів підприємства належать: запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів; залишки незавершеного виробництва; запаси готової продукції; поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти; витрати майбутніх періодів; інші види оборотних активів.

Оборотні активи використовуються в основній, операційній, іншій звичайній та надзвичайній діяльності суб'єктів господарювання.

Обігові кошти підприємства класифікують за такими основними ознаками:

а)за джерелами формування

•власні обігові кошти, що сформовані підприємством із

власних джерел фінансування;

•залучені обігові кошти — сформовані підприємством зі

залучених джерел фінансування;

б)за участю в процесі виробництва і реалізації продукції

•оборотні фонди, до яких належить частина обігових коштів,

що обслуговують процес виробництва продукції, тобто обігові

кошти, вкладені у виробничі запаси (сировину, матеріали,

напівфабрикати, МШП) та у виробництво (незавершене

виробництво, напівфабрикати власного виробництва, витрати майбутніх періодів);

•фонди обігу, які включають ту частину обігових коштів, що

обслуговує процес реалізації продукції, тобто обігові кошти,

вкладені в готову продукцію, грошові кошти та їх еквіваленти,

дебіторську заборгованість;

в) за способом обґрунтування потреби

•нормовані обігові кошти, до яких належать виробничі запаси,

незавершене виробництво, готова продукція на складах;

•ненормовані обігові кошти — грошові кошти та їх еквівален

ти, дебіторська заборгованість тощо.

Питома вага вартості окремих складових обігових коштів підприємства у загальній їх вартості характеризує їхню структуру. Структура обігових коштів має свої особливості на підприємствах різних галузей економіки держави. Для забезпечення ефективності функціонування кожного підприємства важливо визначити і встановити оптимальний склад та структуру його обігових коштів

У період створення підприємства обігові кошти формуються за рахунок частки коштів його статутного (пайового, акціонерного)

капіталу. У процесі експлуатації обігові кошти підприємства поповнюються з таких власних джерел фінансування, як: нерозподілений прибуток, дотації, субсидії тощо, а також коштів, які можна прирівнювати до власних, — цільове фінансування, сталі пасиви.

Сталі пасиви — це залучені підприємством кошти, що формально йому не належать, але за прийнятою системою розрахунків постійно перебувають у розпорядженні підприємства. До сталих пасивів належать: перехідна заборгованість із заробітної плати, відрахувань у страхові фонди, до бюджету (у межах встановлених термінів їх сплати), забезпечення майбутніх витрат і платежів тощо.

Із власних джерел формують мінімальну частину обігових коштів підприємства.

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємства виникає потреба в залученні додаткових фінансових ресурсів для фінансування його тимчасових витрат у зв'язку зі сезонністю виробництва, збільшенням обсягу виробництва і реалізації продукції, розширенням її асортименту, зміною умов розрахунків із постачальниками і покупцями тощо. У таких випадках підприємство поповнює обігові кошти за рахунок залучених джерел фінансування, до яких належать короткотермінові кредити банків (строком до одного року), комерційні кредити, інші види кредиторської заборгованості, у тому числі й оформлені виданими векселями.

Застосування різних джерел фінансування обігових коштів впливає на швидкість їх обертання, на витрати