Формування готовності старшокласників до свідомого вибору майбутньої професії типу "людина-техніка" в процесі навчально-виховної роботи

Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до тематичного плану науково-дослідницької роботи Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Напрямок наукового пошуку – “Професійно-педагогічна спрямованість у системі підготовки молодого вчителя як засіб формування психологічної стійкості його діяльності” (№ 1870080789). Автором досліджувався вплив змістовно-процесуальних компонентів системи профорієнтаційної роботи в старшій школі на ефективність системи орієнтації на професії “людина-техніка”. Тема затверджена на засіданні Ради Ізмаїльського державного гуманітарного університету (протокол. № 6 від 27. 01. 99) та схвалена на засіданні бюро наукової ради НАН України з проблем педагогіки і психології (протокол. №2 від 20. 03. 00).

Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні та розробці педагогічних ефективних умов, що сприяють формуванню готовності старшокласників до свідомого вибору технічних професій.

Об’єкт дослідження – готовність особистості старшокласника до свідомого вибору професії.

Предмет дослідження – процес формування готовності старшокласників до свідомого вибору професії типу “людина – техніка”.

Завдання дослідження:

провести теоретичний аналіз проблеми формування готовності в умовах навчально-виховного процесу школи;

виявити педагогічні показники ефективності педагогічної системи профорієнтації учня старшого шкільного віку щодо готовності вибору технічних професій;

розробити модульно-технологічний, педагогічний підхід до професійної орієнтації старшокласників на технономічні професії в умовах функціонування загальноосвітньої школи;

експериментально перевірити ефективність розробленого технолого-педагогічного підходу до формування готовності старшокласників щодо вибору технічних професій та апробувати педагогічну технологію його впровадженням в практику професійної орієнтації старшокласників на технономічні професії.

Методологічна та теоретична основа дослідження: концептуальні ідеї теорії пізнання щодо єдності діяльності та свідомості; соціальної природи особистості; об’єктивних закономірностей, взаємозв’язку, взаємозалежності та взаємозумовленості педагогічних явищ і процесів, детермінація їх об’єктивними та суб’єктивними факторами; методологічним орієнтиром виступав системний підхід як різнобічний та багаторівневий засіб аналізу досліджуваної педагогічної дійсності; технолого-педагогічні концепції та підходи: технологічний підхід у педагогіці (М. Кларін, В. Беспалько), модульно – розвиваючий підхід у навчальній технології (А. Фурман, П. Юцявічене), особистісно орієнтований підхід до навчання (І. C. Якиманська, І. Бех) ; концепції професійного відбору на технічні професії (М. Мусалієв, М. Ніфонтов та інші).

Наукова новизна і теоретична значущість дослідження полягала у конкретизації сутності феномена “готовність старшокласника до вибору професії”; визначенні педагогічної системи критеріїв професійної орієнтації старшокласників загальноосвітніх шкіл: адекватності, усвідомленості і референтності; розробці науково-методичного забезпечення процесу професійного орієнтування старшокласників за модульною технологією, яка включає мотиваційний, інформаційний, діагностико-корекційний та проективний модулі; обґрунтуванні ефективності модульної технології професійної орієнтації старшокласників загальноосвітніх шкіл на технічні професії.

Практична значущість дослідження. Визначено комплексно-модульний підхід до професійного орієнтування старшокласників на технічні професії та змістовні структури діагностико-корекційних професійно-технічних проб і тестів, що можуть стати основою діагностико-корекційних програм професійного орієнтування старшокласників; підготовлено методичні матеріали для діагностування стану готовності старшокласників до свідомого вибору професії типу “людина-техніка”; застосовано у практиці старшої школи факультатив “Вибір технічних професій”.

Методи дослідження: теоретичні: вивчення, аналіз та систематизація наукової літератури з проблеми дослідження; теоретичне моделювання системи профорієнтаційно-педагогічних модулів, педагогічних профорієнтаційних засобів (системи “технічних професійних проб”, програми проектування професійної кар’єри; критеріїв оцінки ефективності профорієнтаційної роботи) ; емпіричні: педагогічне спостереження, тестування; аналіз продуктів навчально-пізнавальної та професійно-трудової діяльності старшокласників; опитувальні методи; експериментальні: діагностичний, констатуючий та формуючий експерименти; методи математичної статистики.

Дослідження проводилося поетапно.

На попередньому етапі (1996 – 1997 рр.) визначалась актуальність проблеми, уточнювався дослідницький апарат; вивчався й узагальнювався масовий, передовий і новітній вітчизняний та зарубіжний досвід профорієнтаційної роботи в старшій школі.

На теоретико-пошуковому етапі (1998 – 1999 рр.) розроблялася програма і методика формуючого експерименту, проводилося діагностичне вивчення стану профорієнтаційної роботи в сучасній старшій школі та констатуючого експерименту, паралельно уточнювалася робоча гіпотеза.

На третьому, експериментальному етапі (1999 – 2000 рр.) апробовувалась авторська програма дослідження, визначалася педагогічна технологія її втілення, виявлялись умови, принципи і вимоги щодо ефективної профорієнтаційної роботи в старшій школі та формування готовності старшокласників до свідомого вибору технічних професій.

На заключному етапі у 2001 р. здійснювалась обробка набутих експериментальних даних, вивірялась порівняльна ефективність традиційної й експериментальної систем, впроваджувались у практику методичні рекомендації щодо профорієнтації, формувалися висновки.

Базою дослідження виступили школи: ЗОШ Одещини та Кривого Рогу. Загальний масив досліджуваних склав 354 осіб, дослідно-експериментальною роботою було охоплено 280 учнів старших класів, 32 учителя трудового навчання, 42 студенти інженерно-педагогічного факультету Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася: а) теоретико-методологічною обґрунтованістю вихідних положень, узагальнень і висновків роботи; б) застосуванням системи взаємодоповнюючих теоретичних та емпіричних методів дослідження, адекватних його меті та завданням; в) підтвердженням робочих гіпотез проведеним експериментальним дослідженням; г) використанням методів математичної статистики для оцінки результатів дослідження; д) репрезентативністю вибірки респондентів; є) перевіркою результатів дослідження під час впровадження їх у практику профорієнтації в старших класах загальноосвітньої школи.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися на міжнародній, (м. Донецьк, 2001р.), Всеукраїнській (м. Київ, 2000р.) та регіональних науково-практичних конференціях, обговорювалися на засіданнях кафедр педагогіки та психології, загальноінженерних дисциплін Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Впровадження результатів дослідження відбулося в Ізмаїльському державному педагогічному інституті (довідка № 2/15 від 30. 10. 2001 ІДПІ) шляхом організації профорієнтаційної роботи зі старшокласниками в ході педагогічної практики, а також у роботі базових шкіл зазначеного вузу, в школах м. Ізмаїлу (довідка № 156 від 20. 09. 2001; довідка