Формування готовності старшокласників до свідомого вибору майбутньої професії типу "людина-техніка" в процесі навчально-виховної роботи

Аналіз експериментальних матеріалів здійснювався за певними параметрами. Проведення формуючого експерименту показало, що цілеспрямований педагогічний вплив, за розробленою системою, стимулює результат готовності учнів до свідомого вибору професії. З метою виявлення ефективності запропонованого підходу був проведений контрольний експеримент.

Щодо визначеності у професійному виборі, то результати аналізу відповідей на питання опитувальника в експериментальних класах значно вищі, ніж у контрольних. Саме цей контингент школярів, які не визначились, склав групу факультативу у значній своїй частині.

Отже, заняття за логікою диференційованого підходу, що має структурно чітку виваженість (диференціація модулів, диференціація предметних форм, типологія професійно-технічних проб), дав позитивний результат. Як свідчать кількісні дані, в експериментальних класах спрямованість на технічні професії складала в 10 кл. – 73%, в 11 кл. – 72%, в той час як у контрольних класах відповідно – 28% і 52%.

Окремим у дослідженні було питання про взаємний вплив і стійкість зв’язків між рівнем засвоєння базових дисциплін і, профорієнтаційним вибором учня. Аналіз результатів діагностування окремих параметрів теоретичної підготовленості старшокласників свідчить, що існує зворотній зв'язок, а саме: у респондентів, які брали участі у формуючому експерименті виявлено покращення результатів з базових дисциплін. Середній показник в 11 експериментальному класі складав 9, 05%, а в 11 класі (контрольному) – 8, 31%.

У формуючому експерименті постійно здійснювались діагностичні зрізи, які проводились з використанням технічних проб. Результати показали, що істотні зміни навичок професійної діяльності відновлюються лише за тривалий час. Професійні проби у короткі терміни виступили засобом діагностування і корекції намірів.

Якісний аналіз результатів дослідження свідчить, що існують суттєві зміни, які відбувалися у становленні особистісних якостей старшокласника. Так негативне ставлення змінилося на позитивне ставлення до професії. Зріс рівень зафіксованої окремої прояви, що свідчить про усвідомлення можливості реалізувати себе в житті, чому слугували, зокрема проекти, які складалися у рамках модуля “Проектування”. Високих показників набувають такі параметри, як усвідомленість та адекватність вибору.

Результат факторного аналізу показав провідну значимість саме таких показників, як усвідомленість, адекватності щодо технономічних професій. Якісна інтерпретація отриманих даних вказує на необхідність у педагогічному процесі в рамках профорієнтаційної роботи концентрувати зусилля не стільки на “результативності” професійних проб або “швидкому опануванню” основ професії, скільки на розумінні сутності світу технічних професій, людини з її широкими можливостями і завдання чіткого соціально-професійного вектора, де професія виступає ефективним засобом соціалізації. Встановлено, що у експерименті, який проводився за мотиваційним, інформаційним та проектувальним модулями, учнів, що мали сформовану готовність щодо попереднього вибору технономічних професій було набагато більше, ніж учнів старших класів, котрі приймали участь у констатуючому експерименті.. Тобто, звернувшись до результатів констатуючого експерименту, слід зазначити наявність неготовності в професійній орієнтації у сучасних випускників шкіл. Дані висновки ґрунтуються на таких показниках, як параметри невизначеності професійного вибору, неадекватно реаліям системи сформованих професійних мотивів; низький рівень профорієнтаційної культури старшокласників щодо технономічних професій; система професійної орієнтації в практиці сучасної школи є не збалансованою: програми профорієнтаційної роботи в школі педагогічними суб’єктами не достатньо координуються (низька “узгодженість”).

Аналіз статистично значимих залежностей параметрів визначених методом факторної ротації показав найбільший вплив чинника “усвідомленості” на решту показників. Отже, завдання профорієнтації на технономічні професії має ставитися не в аспекті попередньої підготовки до професії, а в напрямку глибокої рефлексивної проробки змісту діяльності, власних можливостей і соціального професійного проектування.

Виконане дослідження, конкретні дані експерименту, виявлені закономірності дозволили зробити певні підсумки узагальненого характеру.

 

 

У дисертації наведено теоретичне узагальнення, нове вирішення наукової проблеми формування готовності старшокласників до вибору професії. Розроблено новий підхід до розв’язання педагогічної проблеми формування готовності старшокласників до компетентного свідомого вибору професії типу „людина – техніка”.

1. На сучасному етапі рівень готовності старшокласників до свідомого вибору професій типу „людина-техніка” у навчально-виховному процесі зафіксований, як недостатній, і проявляється у практиці невизначеного професійного вибору, що в свою чергу негативно впливає на подальше життя старшокласників. В педагогічних дослідженнях і в межах нашого дослідження предмету готовності особистості старшокласника до свідомого вибору технічних професій та профорієнтація учнів як соціальне питання не ставилось. Здебільшого проблема технономічної профорієнтації розв’язувалась в науково-дослідницькому плані в напрямку професійного відбору.

2. Аналіз методологічних підходів до профорієнтації на технономічні професії засвідчив відсутність чіткої педагогічної парадигми, що пов’язано з не розробленістю окремих напрямків, до яких можна внести професійну придатність; активність соціальних інститутів в профорієнтації; вікову специфікацію профорієнтаційної роботи; професіографічні орієнтири; спрямованість на професійну соціалізацію тощо. Завдання забезпечення готовності до компетентного вибору, технономічних професій практично не розв’язувались.

3. Результати проведеного констатуючого експерименту свідчать про значну невизначеність професійного вибору старшокласників, неадекватність і поверховість їх професійних мотивів; здебільшого низький рівень профорієнтаційної культури щодо технономічних професій. Система професійної орієнтації в практиці сучасних закладів освіти третього ступеня вирізняється незбалансованістю, слабкою координацією профорієнтаційних програм, що здійснюються різними педагогічними суб’єктами в школі.

4. У межах проведеного дослідження визначені, описані і апробовані педагогічні умови професійної технономічної профорієнтації, які спрямовані на удосконалення показників через ефективність здійснення професійної орієнтації, її “педагогічного інструментарію”: способів організації, технологічних схем, технолого-педагогічних підходів тощо. Набула подальшого розвитку система оцінювання ефективності педагогічного впливу з профорієнтації, визначено комплекс параметрів профорієнтаційної роботи в сучасній школі (усвідомленість, адекватність, референтність вибору), які розробили