Формування готовності старшокласників до свідомого вибору майбутньої професії типу "людина-техніка" в процесі навчально-виховної роботи

На сучасному етапі науковий пошук суто педагогічних досліджень спрямований на активну розробку трьох основних напрямків: пошуку нових методичних підходів, диференціювання умов ефективного управління системи профорієнтації школи, розробки нових педагогічних технологій і навчальних форм (Є. Клімов, Р. Каверіен, В. Гаврилов). Не дивлячись на вагомість одержаних результатів, залишається нерозв’язаною низка педагогічних проблем профорієнтації учнів в навчально-виховному процесі, яка вимагає вирішення. До пріоритетних і визначених реальною практикою проблем можна віднести: виявлення критеріїв ефективності профорієнтації, технологічних засад педагогічного моніторингу формування готовності професійного вибору, з’ясування причин професійно-орієнтаційної невизначеності випускника тощо.

Отже, аналіз теоретичних і практичних педагогічних аспектів проведення профорієнтації старшокласників на технономічні професій дав можливість виявити відсутність розробок з певних теоретико-технологічних проблем: так відсутня чітка проробленість параметрів ефективності профорієнтаційної роботи в сучасних умовах навчально-виховного процесу, яка б могла мати певний технологічний рівень (слугувала б практичним критерієм в оцінці педагогічної системи профорієнтації) ; недостатність комплектації технолого-педагогічної бази для ефективної орієнтації на технічні професії; не приділяється належна увага в системі технономічної професійної орієнтації соціально-педагогічному проектуванню життєвого шляху людини засобами професій типу „людина-техніка” та складових готовності старшокласника до професійного вибору в площині професійної кар’єри як майбутнього технічного працівника.

Другий розділ – “Параметричні і технолого-педагогічні основи експериментальної моделі профорієнтації як педагогічної системи» присвячений опису теоретичних підходів і практичного вивчення розробленої авторської узагальненої схеми параметричного оцінювання профорієнтації на технономічні професії як педагогічної системи, яка ґрунтується на результатах проведеного експерименту.

Нами здійснене проектування експериментального дослідження, яке проводилось за логікою порівняння двох типів моделей – “моделі професійної орієнтації” і “моделі попереднього професійного вибору”.

Проведене нами дослідження показало, що до головних параметрів першої моделі слід внести такі: організаційні -організаційна узгодженість; технологічні-об’єктивна спрямованість, суб’єктивна спрямованість, структура і послідовність, врахування параметра професії;, другої -, адекватність, усвідомленість, референтність. У ході експерименту розроблено структуру і показники визначених параметрів.

Широкомасштабне вивчення ефективності моделей показало, що друга модель у навчально-виховному процесі школи виконувала функцію пропедевтичного спрямування, яка у результативності фіксується як певний, набутий старшокласниками, рівень готовності до свідомого вибору професії. Опосередкованість впливу пов’язана із виявленою в експерименті сутністю параметрів, яка пов’язана з адекватністю, усвідомленістю і референтністю.

Дослідження показало, що адекватність вибору виступає як сукупність таких показників, як теоретична обізнаність, практична підготовленість та професійно-психологічна розвиненість в їх відповідності до вимог професії. Виявлено, що “Теоретична обізнаність” залежна від базових дисциплін для технічних професій (фізика, хімія, трудове навчання) і встановлюється за результатами їх вивчення, “практична підготовленість” опосередкована аналізом “технічних професійних проб”, а “психологічна розвиненість” детермінована інтелектуальним рівнем, що зображує виконання завдань невербального типу.

Виявлено умови оцінювання адекватності вибору які мають такий алгоритм: встановлення потенційних можливостей старшокласника щодо професійної діяльності; визначення попереднього професійного вибору старшокласників; зіставлення потенційних можливостей та актуального вибору.

До другого параметру нами віднесено усвідомленість, яка розглядалася в результаті одержаних даних, як рефлексивне подання важливих сторін професійного світу. З метою здійснення параметричної оцінки визначено, що слід змістовно вирізняти значну частину, а саме: усвідомлення змісту та умов технономічної праці, вимог технономічних професій і знання власних можливостей, професії як способу реалізації власних соціальних проектів.

Доведено, що в залежності від змістовних сторін, на які спирається старшокласник при виборі професії, вирізняються показники усвідомленості. Окремими показниками визначено усвідомлення змісту професії та умов професійної діяльності, вимог до фахівця та шляхів соціалізації засобами професійної діяльності.

Третьою складовою за даними експерименту є референтність професійного вибору, яка характеризує якісну сторону і визначена нами, як показник для з'ясування міри педагогічного впливу на професійний вибір. Способом встановлення референтності відносно професійного вибору виступив метод попарних порівнянь, що визначив рейтинг заявлених 4 базових установ профорієнтації: школи, виробництва, сім’ї та інших. Відповідно до цього виявили в результаті розробки такі типи референтності: шкільна, позапедагогічна, сімейна, виробнича.

Показником оцінки ефективності професійної орієнтації в школі виступав рейтинг шкільної профорієнтації у виборі професії.

Виявлена певна залежність, яка пов’язана з навчально-виховним процесом і ґрунтується на розумінні того, що система профорієнтації з точки зору “способу”, яким вирішуються профорієнтаційні завдання, вирізняється організаційними і власне технологічними параметрами.

За нашими даними організаційну узгодженість можна віднести до організаційно-педагогічного чинника, який визначає міру відповідності педагогічного процесу профорієнтаційного впливу на учнів. Узгоджуватися можуть: спрямованість, зміст, методи, форми профорієнтації тощо. Одержані дані дають підставу вирізняти внутрішню (внутрішньошкільну) і зовнішню (міжсуб’єктну) узгодженість. Внутрішня узгодженість передбачає встановлення міжпредметних зв’язків в профорієнтаційній підготовці, зовнішня – координацію завдань і вимог, підходів щодо професійної орієнтації, які втілюють профорієнтаційну програму в навчально-виховний процес школи..

Для аналізу шкільної профорієнтації старшокласників на технічні професії було визначено домінуючі ознаки узгодженості, а саме: у типі внутрішньої узгодженості – наявність у профорієнтаційних планах та їх впровадженні системи міжпредметних зв’язків; у типі зовнішньої узгодженості існування спільно скоординованих планів профорієнтаційної роботи з батьками та виробництвом (або позашкільними навчально-виховними закладами).

Аналіз роботи показав, що технолого-педагогічними показниками (чинниками) профорієнтації виступає: структурованість, що відображає компонентний склад (послідовність) профорієнтації як її технологічної основи. Педагогічна система впливу на формування у старшокласників свідомого вибору професії типу „людина-техніка” показала, що важливість втілення технологічної основи включає об’єктивні оцінки обраного варіанту в конкретній школі. З метою оцінки профорієнтаційної системи вирізнено