Формування готовності старшокласників до свідомого вибору майбутньої професії типу "людина-техніка" в процесі навчально-виховної роботи

5. Практичним втіленням авторської педагогічної системи профорієнтації на засадах визначеного критерію (модульно-технологічного підходу) пропонується розроблений факультативний курс, як ефективна форма профорієнтації, що передбачає у процесі формування готовності послідовність таких компонентів, як мотиваційного, інформаційно-змістовного, діагностико-корекційного і проектувального. Важливим здобутком у формуванні готовності старшокласників до свідомого вибору професії відносно технономічних професій стала шестикомпонентна структура професійно-технічних проб.

6. Результати формуючого експерименту довели ефективність модульного чотирикомпонентного підходу в організації навчально-виховного процесу і консультаційної допомоги. Аналіз статистичного зв’язку встановлених параметрів методом факторної ротації дав змогу визначити найбільший вплив чинника “усвідомленості” на решту показників.

7. Інтерпретація одержаних в експериментальному дослідженні результатів дозволяє зіставити розроблені і апробовані педагогічні умови професійної орієнтації і показники готовності старшокласників до вибору професії, які свідчать, що в реальній педагогічній практиці завдання профорієнтації щодо формування готовності до вибору технономічних професій важливо ставити не стільки в аспекті попередньої підготовки до професії, скільки в напрямку глибокої рефлексивної проробки змісту діяльності, власних можливостей і соціального професійного проектування.

Проведене дослідження дає можливість на якісно новому рівні розв’язати питання професійної технономічної орієнтації старшокласників та формування їх готовності до свідомого вибору професій типу „людина-техніка”. Водночас поставлені у досліджені завдання не вичерпують всіх нових питань теоретичного і практичного плану, тому потребують подальших досліджень, рішення таких проблем, як деталізація професійних модулів, щодо окремих спеціальностей, проробка технологічних варіантів, діагностично спрямоване вивчення відомих результатів вибору щодо різних технономічних спеціальностей тощо.

Основний зміст дисертації відображено у таких публікаціях:

Куліненко Л. Б. Основні напрямки профорієнтаційної роботи в сучасній школі // Науковий вісник Ізмаїльского державного педагогічного інституту. – Ізмаїл, 2000. – Вип. 9. – С. 83-87.

Куліненко Л. Б. Консультативна допомога у професійному самовизначенні учнів // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) : Збірник наукових праць. – Київ: Пед. думка, – Кн. ІІ. 2000. – 340с.

Куліненко Л. Б. Вивчення мотивів вибору старшокласниками майбутньої професії “людина-техніка” // Наша школа. – 2001. – №1. – С. 12-15.

Куліненко Л. Б. Готовність старшокласників до вибору професії “людина – техніка” у сучасних умовах // Науковий вісник Ізмаїльского державного педагогічного інституту. – Ізмаїл, 2001. – Вип. 10. – С. 63-66.

Куліненко Л. Б. Системність профорієнтаційної роботи в сучасній загальноосвітній школі // Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. – Ізмаїл, 2001. – Вип. 11. – С. 58-62.

Куліненко Л. Б. Здійснення зв’язку теорії з практикою і розширення політехнічного кругозору студентів під час розв’язування задач з фізики // Науковий вісник ВДУ. – Волинь, 1997. – №4. – С. 77-78.

Куліненко Л. Б. Технологія профорієнтації старшокласників на технічні професії // Технологічний підхід у дидактиці. Модульне навчання професій: Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції (16 січня 2001р.). – Донецьк: ДІПО ІПП, 2001. – С. 14-16.

 

Куліненко Л. Б. Формування готовності старшокласників до свідомого вибору майбутньої професії типу “людина – техніка” в процесі навчально-виховної роботи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13. 00. 01 – загальна теорія та історія педагогіки. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2002 г.

Дисертація присвячена формуванню готовності до свідомого вибору старшокласниками майбутньої професії типу “людина – техніка” Розроблена і впроваджена педагогічна технологія профорієнтації старшокласників та формування їх готовності до свідомого вибору технономічних професій з використанням модульного підходу, розробки мотиваційного, інформаційного, діагностико-корекційного і проективного змістовних модулів. За результатами факторного аналізу найбільш чутливим показником попереднього професійного вибору визначена “усвідомленість майбутньої професії”. З’ясовано, що завдання профорієнтації на технономічні професії важливо ставити не стільки в аспекті попередньої підготовки до професії, скільки в напрямку глибокої рефлексивної проробки змісту діяльності, власних можливостей і соціального професійного проектування.

Ключові слова: „готовність до вибору професії”, “професійна орієнтація”, “параметри оцінки ефективності професійної орієнтації”, “адекватність вибору технономічної професії”, “референтність чинника вибору технономічної професії”, “модель профорієнтації на технономічні професії”.

 

Кулиненко Л. Б. Формирования готовности старшеклассников к осознанному выбору будущей профессии типа “человек – техника” в процессе учебно-воспитательной работы – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 01 – общая педагогика и история педагогики. Национальный педагогический университет имени М. П. Драгоманова, Киев, 2002 г.

Диссертация посвящена научно-педагогическому осмыслению проблемы формирования готовности старшеклассников к осознанному выбору будущей профессии типа “человек – техника” в процессе научно-воспитательной работы. Важным является предоставление учащимся, которые способны овладеть профессиями типа “человек – техника”, осознать собственное призвание, скорректировать как жизненные планы, связанные с данной профессией, так и соответствующую профессиональную направленность. Кроме того, среди старшеклассников, имеющих способности к технике, немало таких, которые сделали другой выбор будущей профессии на неопределенных основаниях (престиж, популярность, мода и др.).

В практике профессиональной ориентации выделяется комплекс взаимосвязанных проблем. Исследование посвящено таким из них: осуществление профориентации в отдельном направлении (технические профессии) ; обозначение старшеклассников общеобразовательной школы в качестве субъектов профессионального выбора; учет специфики профориентации учащихся в условиях рынка профессий, образования и труда; определение эффективности профессиональной ориентации школьников, поиск четких и гибких критериев ее оценки и связанных с ними операционных параметров готовности к профессиональному самоопределению; реализация современных технолого-педагогических подходов к формированию готовности старшеклассников к выбору технических профессий.

В диссертации уточнены понятия “технономическая профориентация”, “параметры оценки эффективности профориентации”, “адекватность предварительного выбора будущей профессии”, “осознанность предварительного выбора будущей профессии”, “референтность влияния фактора на выбор профессии”, “референтность влияния школы на выбор профессии”, “параметры профессиональной ориентации”, “организационная согласованность”, “объективная направленность профориентации”, “субъективная направленность профориентации”, “способ учета предмета технономической профессии в профориентации”.

В работе исследован опыт проведения профориентационной работы в старшей школе, который позволил теоретически решить противоречия между непрерывностью опыта, который передаётся ученикам, и динамикой жизни. Основным направлением работы было выявление предварительного выбора старшеклассниками будущей технономической профессии по определенным параметрам, выяснение влияния “способа профориентации” на предварительный выбор технономической профессии.

Модифицирована методика профориентации старшеклассников на технономические профессии с использованием модульного подхода. Предлагаемые подходы к работе со старшеклассниками в каждом модуле соответствуют “фазам профессионализации”. Эффективными признаны факультативная и консультативная формы проведения занятий.

Определена шестикомпонентная структура профессиональных технических проб в структуре диагностико-коррекционного профориентационного модуля. Основанием к дифференциации профессионально-технических проб стала специфика “физической природы технических устройств” и творческий или нетворческий характер задания. Результаты экспериментального исследования подтвердили наличие взаимосвязи эффективности профориентации (по параметрам предварительного выбора будущей профессии типа “человек – техника”) и предложенной модульно-факультативной формы профориентации. По итогам факторного анализа наиболее чувствительным показателем предварительного профессионального выбора определена “осознанность”. Обработка полученных в экспериментальном исследовании результатов позволяет сопоставить педагогические условия профессиональной ориентации и ее эффективность. Сделан обобщающий вывод о том, что в реальной практике задания профориентации на технономические профессии важно ставить не столько в аспекте предварительной подготовки к профессии, сколько в направлении глубокой рефлексивной проработки содержания деятельности, собственных возможностей и профессионального социального проектирования.

Ключевые слова: “готовность к выбору профессии”, “профессиональная ориентация”, “параметры оценки эффективности профессиональной ориентации”, “адекватность выбора технономической профессии”, “референтность фактора выбора технономической профессии”.

 

Кulinenko L. Formation of Readiness of the junior Pupil to the Realized Choice of the Future Trade such as «The Man – Engineering” in the process of teaching and educational work. – The Manuscript.

The thesis is devoted to the title of a scientific degree of the Candidate of pedagogical sciences on the specialty 13. 00. 01- general pedagogies and history of Pedagogies. M. Dragomanov National Pedagogical University Kiev. 2002.

The thesis is devoted to the problem of the formation of readiness of the junior pupils to the realized choice of the future trade such as “the man -engineering”.

The method of the technique professional orientation of the junior pupils was modified with the help of the usage of the modular approach (motivated, information, diagnostic, projective).

According to the result of the factor analysis the most sensitive indicator of the preliminary professional choice is determined by “the realization”.

The interpretation of the result received in the course of experimental research allows us to compare the pedagogical condition of the professional orientation and its efficiency.

Key words: “Readiness of the junior”, “professional orientation”, “parameters of an estimation of efficiency of professional orientation”, “adequacy of a choice technique of a trade”, “referent of the factor of a choice technique of a trade”.