Предмет:
Тип роботи:
Магістерська робота
К-сть сторінок:
131
Мова:
Українська
товарів або послуг, частка і ніша ринку, на яку претендує позичальник.
2. Конкурентна ситуація (пропонована стратегія поведінки, аналіз фірм, що діють на даному ринку і ринку можливих товарів – субститутів) і рівень конкурентоспроможності товарів (послуг), вироблюваних позичальником.
3. Аналіз збутової мережі, методів просування товару (послуги) і після продажного обслуговування.
Проводиться оцінка якості підготовки і обґрунтованості плану виробничої діяльності по проекту, що кредитується. Критерії такої оцінки можуть включати цілий ряд параметрів:
1) умови, джерела і графік постачання необхідного устаткування, сировини, матеріалів і т.д.;
2) графік введення будівельних об'єктів;
3) технологія організації виробництва;
4) розрахунок необхідних обсягів і графік введення виробничих потужностей і ін.
При проведенні фінансово-економічного аналізу довгострокового інвестиційного проекту необхідно застосовувати сукупність декількох показників:
1) розрахунок чистої поточної вартості інвестицій;
2) розрахунок рівня рентабельності інвестицій;
3) розрахунок внутрішньої норми прибутку;
4) розрахунок періоду окупності проекту;
5) визначення бухгалтерської рентабельності інвестицій.
Для підприємства необхідно акцентувати наступні моменти, пов'язані із специфікою банківського фінансування проекту.
1. Коефіцієнт дисконтування при фінансуванні інвестиційного проекту не повинен встановлюватися на рівні, більшому або рівнішому рівню ставки довгострокового банківського депозиту.
2. В цілях обліку чинника інфляції всі розрахунки можливо вести в умовній валюті, при цьому в грошових надходженнях враховується інфляційна складова. У такому разі можна використовувати номінальну, а не реальну відсоткову ставку.
3. У розрахунок суми коштів, що інвестуються, необхідно також закладати суми, що відраховуються до фонду резервування по виданих кредитах.
Грошові надходження розраховуються з урахуванням виплати податків, відрахувань на амортизацію і покриття всіх зобов’язань – відсотків, частини суми кредиту, витрат по зарплаті, експлуатаційних витрат. Перевищення суми надходжень за проектом над зобов'язаннями перед банком повинне складати не менше 10% під час всього періоду дії кредитного договору з початку виплат, тобто не опускатися нижче за цю межу. Такий підхід забезпечує гарантії ліквідності проекту для банку. Збільшення коефіцієнтів резервування може відбуватися за рахунок зменшення виплат частин основної суми кредиту, що веде до подовження терміну його надання.
Цей же аспект забезпечення ліквідності виявляє розрахунок точки беззбиткової проекту при внутрішній нормі прибутковості, рівній ставці кредитування. Необхідний запас "міцності" проекту при зниженні на 15-20% від запланованого об'єму реалізації (рис. 3.2).
Частина ризиків проекту може бути понижена банком за рахунок використання його можливостей як фінансово-кредитної установи. Банк може понизити трансакційні ризики за рахунок підключення підприємства до своєї системи розрахунків, зокрема з використанням різних фінансових інструментів – векселів, акредитивів, і переходу на розрахунково-касове обслуговування. Також можливо значне зниження податкового тягаря і зниження ризиків зміни податкового законодавства за рахунок використання можливостей банку по організації різних схем оптимізації оподаткування. Ризик недоліку оборотних коштів, зокрема в результаті недооцінки інфляції, може бути понижений за рахунок надання короткострокових комерційних кредитів з боку банку.
Це дозволяє понизити ризики проектів в середньому на 10-15%, що є значним для кредитора. Загальна калькуляція ризиків аналізованого проекту з використанням різних методів – дерева рішень, оцінки експертними методами є обов'язковою.
Рисунок 3.2 – Точка беззбитковості кредитної роботи
Як показує практика, під час переходу українських підприємств під контроль банків в результаті приватизації або скупки контрольного пакету акцій, перед банками виникали декілька типових завдань.
Підприємства, як правило, окрім інвестиційних вливань, потребують підкріплення оборотних коштів за рахунок короткострокового кредитування, в "розшиванні" ланцюжків неплатежів, в оптимізації оподаткування. Необхідне також налагодження системи маркетингу, видалення численних посередників і неефективних партнерів як серед постачальників, так і покупців продукції. Виявляються значні перекоси в організаційній структурі – дублюючі ланки управління, роздуті штати персоналу, нерентабельні підрозділи і цілі виробничі ділянки. Часто значним тягарем є витрати на соціальну сферу.
Нарешті, система управління недостатньо ефективна і не відповідає сучасним стандартам, тобто не використовуються системи автоматизованого інтегрованого бухгалтерського обліку, слабо поставлена аналітична і планова робота – не застосовуються методи логістики, бюджетування, контролю якості, ланцюгового планування і т.д., відсутня система внутрішнього аудиту, низький рівень зворотного зв'язку і ефективність регулювання. Ліквідація тільки цих недоліків, лежачих на поверхні, може дати значний економічний ефект.
Іпотекою підприємства може забезпечуватися кредит, що підлягає поверненню не раніше, чим через рік після укладення договору іпотеки. Якщо іпотекою підприємства забезпечується кредит на менший термін, право на звернення стягнення на предмет іпотеки виникає у заставодержателя після закінчення року з моменту укладення договору іпотеки.
Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення, а також майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави.
У сучасних умовах комерційні банки переважно використовують метод індивідуального підходу до клієнта при видачі кожної окремої позики, а метод відкриття кредитної лінії практикують у відносинах із позичальником, які мають високий кредитний рейтинг.
Метод кредитування, який включає організаційні і технічні умови кредитування, обумовлює форму позичкового рахунку. Форма позичкового рахунка визначає режим функціонування рахунка, тобто порядок документального оформлення операцій щодо видачі і погашення кредиту та їх відображення в облікових регістрах. Для