Формування оптимальної структури капіталу підприємства на ТОВ "ХЗ ПТУ"

Простий позичковий рахунок використовується в банківській практиці для відображення кредитних операцій як при видачі разової позики на цільову потребу, так і при наданні позик траншами в межах кредитної лінії. Кожна позика може бути видана лише за наявності документа, який містить дозвіл на її видачу. Погашення позики здійснюється з поточного рахунка позичальника за його власні кошти. Підприємству може бути відкрито декілька простих позичкових рахунків. Це залежить від кількості видів кредитів, які він отримує в банку.

З технічної сторони справи, при аналізі різних видів заставного забезпечення і роботі з ними потрібна участь спеціалізованої фірми Агентства по нерухомості, Іпотечній компанії і т.п. На першому етапі роботи із заставою складається докладний опис, проводиться оцінка заставного майна, проводиться реєстрація застави в спеціальній Заставній книзі, далі необхідно одержати документи, що встановлюють право, підтверджуючі факт власності на предмет застави і відсутність на нього претензій третіх осіб.

Установи банків працюють тільки безпосередньо з позичальниками, вони, як правило, не приймають на розгляд проекти від посередників, а також проекти, що передбачають кредитування третіх осіб. Кредити не надаються для рефінансування заборгованості, яка мається перед третіми особами, на придбання цінних паперів підприємств, що приватизуються.

Потенційним позичальникам рекомендується звертатися до банку на початковому етапі роботи над проектом для того, щоб працівники банку мали змогу консультувати їх щодо порядку дій, можливих варіантів структуризації проекту, а також інформувати їх щодо наступних етапів проекту.

Потреба у довготерміновому кредиті визначається або повною вартістю витрат по об'єкту (заходу), якщо кредит є єдиним джерелом фінансування, або як різниця між вартістю цих витрат і власними коштами позичальника, спрямованими на цей об'єкт. Видача довготермінових позик може проводитись одночасно або поетапно, по мірі виконання будівельно-монтажних робіт, придбання товарно-матеріальних цінностей, верстатів, обладнання і т.д.

Процентна ставка за користування кредитом обумовлюється в кредитній угоді з врахуванням терміну позики, забезпечення своєчасності розрахунків позичальника за раніше отриманими позиками та рівня ризику. Процентна ставка повинна бути регульованою (плаваючий процент) за умови щорічного перегляду в бік зростання (знижки) залежно від умов ринку, зміни процентів за депозитами (вкладами), офіційно оголошеного індексу інфляції та інших чинників. Загальний термін користування кредитом складається з нормативного часу здійснення витрат і часу, протягом якого цей кредит повертається банку. Термін погашення кредиту встановлюється у межах окупності витрат по проекту.

Таким чином, підсумовуючи слід відзначити, що капітал підприємства, як загальний так і той, що необхідний для фінансування якогось окремого заходу чи проекту, постійно потребує уваги та ефективного управління. Використання викладеного у даному розділі дипломної роботи матеріалу створює певні передумови для формування ефективної політики управління структурою капіталу у ТОВ "ХЗ ПТУ".

 

 

 

В Законі України "Про охорону праці" написано: "Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності" [2]. 

В роботі розглянуто приміщення обчислювального центру ТОВ "ХЗ ПТУ". Це приміщення з підвищеною небезпекою з погляду поразки людини електричним струмом [53]; приміщення пожежонебезпечної категорії В (мається наявність твердих спаленних матеріалів), ступінь вогнестійкості будинку – ІІ. По характеру навколишнього середовища, приміщення відноситься до класу нормальних, тому що в ньому відсутні ознаки властиві приміщенням печенею, курним і з хімічно активним середовищем.

 

Таблиця 4.1

Перелік шкідливих і небезпечних виробничих факторів

 

У процесі виконання роботи, оператор ПЕОМ на своєму робочому місці піддається дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів, перелік яких представлений у табл. 4.1 відповідно до ДОСТу 12.0.003 – 74.

 

 

Об'єктом управління в системі управління охороною праці є діяльність функціональних служб і структурних підрозділів підприємства, від яких залежить створення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях і на підприємстві в цілому. У відповідності ст.13 Закону України "Про охорону праці" [2] відповідальність за створення на кожному робочому місці умов праці відповідно до вимог нормативних актів покладена на роботодавця. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, для чого:

- створює відповідні служби і призначає посадових осіб;

- розробляє і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів по охороні праці;

- забезпечує усунення причин, що викликали нещасні випадки, професійні захворювання;

- організує атестацію робочих місць на відповідність їхнім нормативам по охороні праці;

- організовує пропаганду безпечних методів праці й ін;

- роботодавець розробляє і затверджує положення, інструкції, правила виконання робіт з охорони праці, що діють у межах підприємства.

Для забезпечення виконання зазначених задач роботодавець розробляє і затверджує структуру управління охороною праці на підприємстві. 

Роботодавець підприємства створює на своєму підприємстві службу охорони праці. Оскільки чисельність робітників у розгядаємої службі підприємства не перевищує 50 чоловік і це невиробнича сфера, то служба охорони праці не створюється, а передбачається сполучення. За охорону праці по