Формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін

У педагогічній діяльності вчителя початкових класів професійний  імідж виконує комунікативну, інформативну, когнітивну, креативну та емотивну функції, які формуються в процесі вивчення фахових дисциплін.

Системний підхід є найбільш перспективним для вивчення й вирішення проблеми формування професійного іміджу вчителя початкових класів, як взаємодії окремих особистісних характеристик учителя, його зовнішності та вміння будувати навчально-виховний процес і педагогічне  спілкування.

На основі аналізу змісту професіоналізму вчителя початкових класів  зазначено, що це об’єднання трьох рівнозначних підсистем: габітарної (зовнішньої), психологічної (внутрішньої) і комунікативної (соціальної).

Система формування професійного іміджу пов’язана із вивченням педагогічних умов та вибору стратегії і навчальної технології щодо його формування.

Формування професійного іміджу вчителя початкових класів – це складна системна проблема цілісного розвитку особистості майбутнього фахівця, яка може бути вирішена шляхом створення спеціальних умов (виокремлення психологічно-доцільного та педагогічно-виправданого компонентів навчального заняття) в процесі вивчення фахових дисциплін.

Професійний імідж, це, свого роду, процес створення образу нового сучасного вчителя початкових класів, на основі досягнення ним необхідного рівня розвитку професійно значущих властивостей та високого рівня педагогічної культури.

Головною проблемою формування професійного іміджу вчителя початкових класів є проблема визначення змісту, розробки і впровадження системи спеціальних занять та курсів, що сприятимуть формуванню цієї важливої якості для професійної діяльності вчителя.

На основі  підходів до формування професійного іміджу вчителя початкових класів можна зробити висновок, що професійний імідж вчителя початкових класів – це узагальнений, емоційно забарвлений образ типового вчителя – професіонала, за характером діяльності наближений до професійного стереотипу-типажу, який інтегрує професійно значимі якості спеціаліста, забезпечує продуктивну взаємодію суб’єктів навчально-виховного процесу. 

У  третьому розділі – «Експериментальна перевірка ефективності педагогічних умов формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі   вивчення фахових дисциплін» - проаналізовано стан педагогічної практики з досліджуваної проблеми, експериментально перевірено вплив визначених педагогічних умов на ефективність формування іміджу в майбутніх учителів – студентів педагогічних факультетів у процесі вивчення фахових дисциплін. У рамках констатувального експерименту здійснювалися довготривалі дослідження за студентами: анкетування, інтерв’ювання, а також самооцінювання. Всі ці методи використовувалися в модифікованому варіанті за складеними нами схемами. Всі, без виключення, отримані дані,  оброблялись на основі якісного та кількісного аналізу.   

Метою констатувального досліду було з’ясування рівня сформованості іміджу вчителя початкових класів. Завданнями дослідження на цьому етапі були:

• визначення ступеня усвідомлення у студентів ціннісного ставлення до майбутньої професійної діяльності;
• з’ясування узагальненого уявлення студентів щодо професії вчителя, формування у них реального уявлення про імідж учителя-класовода;
• виявлення рівня сформованості ціннісного ставлення як складової іміджу.

Основним інструментарієм діагностики рівня сформованості професійного іміджу майбутнього вчителя стала  «Анкета для студента», розроблена нами на основі модифікованого варіанту логічної структури, запропонованої Н.Тарасенко.

У ході констатувального експерименту були визначені компоненти професійного іміджу майбутнього вчителя початкових класів, його професійно значимі якості, які входять у структуру професійної діяльності. На другому етапі відбувалося формування  у майбутніх учителів реального уявлення про імідж учителя-класовода. На третьому етапі виявлено рівні сформованості ціннісного ставлення до професії вчителя як складника професійного іміджу вчителя початкових класів.

За результатами дослідження встановлено, що високий рівень ПІВПК не виявлено ; достатній становить 22,4 %; середній рівень мають  29,6 % студентів ;   низький рівень – 48 % .

Результати дослідно-експериментальної роботи дали  можливість констатувати, що в сучасних умовах  підготовки майбутнього вчителя початкових класів проблема формування професійного іміджу вивчена недостатньо. У практиці вищої школи наявні очевидні суперечності між потенціалом фахової підготовки та його практичною реалізацією, між постійно зростаючим інтересом майбутніх учителів початкових класів до процесу формування основних показників професійного іміджу і традиційної підготовки. Цих суперечностей можна уникнути лише за умови оновлення змісту та принципів організації професійної підготовки, розробки та втілення у навчальні плани нових фахових дисциплін, застосування різноманітних форм та засобів організації фахової підготовки, переорієнтації фахової підготовки з предметної на особистісно-зорієнтовану спрямованість, вдосконалення методичного забезпечення для формування професійного іміджу у студентів.

Наявний  стан проблеми в практиці вищої школи зумовив необхідність проведення  формувального експерименту, метою якого було формування професійного іміджу вчителя початкових класів у процесі вивчення фахових дисциплін. Саме такі умови забезпечують результативність фахової підготовки засобами визначення педагогічних умов.

На першому етапі формувального експерименту створювалися спеціальні умови для формування позитивної мотивації, установок, потреб, активну участь у становленні  професійного іміджу. На цьому етапі проводилися бесіди: «Що я знаю про професію вчителя?», «Образ учителя-класовода в моїй уяві», «І хто ми є без вчителів?», твори-мініатюри: «Лист моєму майбутньому учневі», «Я – майбутній учитель початкових класів», «Хвилинка професійного іміджу» і  т. ін.

На другому етапі формувального експерименту у студентів формувалося чітке уявлення про реальний імідж учителя початкових класів, про його професійний імідж як  показник високого професіоналізму.

Запровадження у навчально-виховний процес різноманітних активних форм та методів навчання реалізувалося через включення до експериментальної програми спецкурсу «Основи іміджології» та  навчального курсу «Основи сценічного та екранного мистецтва».

За результатами підсумкових зрізів встановлено рівні сформованості професійного іміджу в майбутніх учителів початкових класів (студенти педагогічних факультетів  вищих навчальних закладів та Нікопольського училища Криворізького  державного педагогічного університету) у спеціально створених умовах і зафіксовано