ГІС в суспільному житті. Історія розвитку.

 

- Обмін, управління природними ресурсами ;

- Використання службами швидкого реагування ;

- Використання у військовій сфері ;

- Опанування зон покриття мобільного зв‘язку ;

- Муніцепальне планування перспективного розвитку території ;

- Бізнес, маркетинг ;

- Оптимізація транспортних мереж та маршрутів ;

- Охорона правопорядку ;

- Наукові досліди в геограіфї, геології, біології, екології ;

- Інші застосування.

В найбільш загальному змсісті геоінфсистеми – це інструменти для обробки просторової інформації, як правило чітко пов‘язаний до певної частіни земного простору і призначення для управління цією інформацією. Більш чіткими науково є наступні визначення. ГІС – це сукупність програмно-аппаратних засобів та алгоритмічних процедур, призначених для збору, введеня, моделювання та аналізу просторово розподіленої інформації.

В кожній країні відбувався свій розвиток ГІС і тому виникли різні назви по-суті однієї системи:

Міжнародні синоніми ГІС:

Geografic Information System (USA)

Географічна інформаційна система (США)

Geografical Information System (Europe)

Геграфічна Інформаційна система (Європа)

Geomatigue (Сanada)

Геоматика (Канада)

Sapital Data Analysis System

Сиитема аналізу просторових даних

 

В історії розвитку ГІС в закордонних джерелах виділяють чотири етапи :

1) Піонерний період (закінчення 50-их початок 70-их)

1. Дослідження принципових можливостей, областей знань і технологій, які можуть використовуватись в ГІС

2. Відпрацювання емпіричного досвіду

3. Початок великих проектів та теоретичних робіт.

2) Період державних ініціатив (початок 70-их початок 80-их)

1. Розвиток великих геоінформаційних проектів, що підтримуються державою.

2. Формування дежравних інституцій в сфері ГІС.

3. Зниження ролі і впливу окремих дослідників та певних груп розробників.

3) Період коммерційного розвитку (початок 80-их – наш час)

1. Винекнення широкого ринку різноманітних програмних засобів.

2. Виникнення настільних ГІС.

3. Поширення сфери їх застосування за рахунок ітерації з базами непросторових даних.

4. Поява мережевих продуктів.

5. Створення систем, які підтримують корпоративні і розподілені бази геоданих.

4) Користувацький період (закінчення 80-их – наш час)

1. Програмні засоби стають доступнішими і відкритішими ,що дозволяє користувачам самостійно адаптувати, використовувати і модифікувати програми.

2. З‘являються користувацькі об‘єднання за певними математиками і використання певних програмних продуктів.

3. Формуються світові геоінформаційні структури.

4. Відбувається значне здешевлення програмних продуктів.

В процесі розвитку інформаційних систем можна виділити наступні види ,які працюють із просторово розподіленою інформацією.

1) Системи автоматизованого проектування.

2) Системи автоматизованого картографування.

3) Системи управління мережами.

4) Геоінформаційні системи.

САПР – базуються на використанні машинної графіки. Прикладом є програма Автокад ,який призначений для автомашинних креслярських робіт.

В САПР як правило відсутні засоби роботи з базами даних.

САК – призначені для профессійного виготовлення карт. В такіх системах добро розвинутими є засоби оформлення карт (бібліотеки умовних знаків ,шаблони позарамкового оформлення, редактори умовних знаків), але в них відсутні засоби аналізу даних.

СУМ – використовується для управління телефонними, газопровідними електричними та іншими мережами. Для цих систем не є важливою точність розміщення тих чи інших елементів, а важливим є взаємне розташування цих елементів та їх зв‘язків.

Вище вказані три системи, а також СКБД ,при поєднанні дали початок новому виду інформаційних систем, а саме ГІС.

ГІС перейняли всі позитивні характеристики від своїх попередників. Вони містять всі засоби статестичного та просторового аналізу даних, а також використовують засоби математичного моделювання. За допомогою ГІС можна реалізувати виконання всіх завдань, які ставляться перед першими трьома системами.

 

 

1. Підсистеми ГІС.

У відповідності з визначенням яке ми дали для ГІС можна виділити чотири підсистеми.

1) Підсистема збору даних, яка відповідає за збір попереднього опрацювання даних з різноманітних джерел.

Традиційна картографія і ГІС: порівняння функцій підсистеми вводу.

Карта

ГІС

Введення: запис на папері

- точки

- лінії

- області

Введення: запис (кодування ), в память компьютера:

- точки

- лінії

- області

Джерела:

- аерофотознімання

- цифрове дист. зондування

- геодезичні роботи

- статистичні дані

Джерела:

ті ж що і для карти:

- готові цифрові карти

- цифрові моделі рельєфу

- цифрові ортофотознімки

- цифрові бази даних

2) Підсистема зберігання і вибірки даних, яка служить для певної організації даних, а також забеспечує можливість відбору даних.

Традиційна картографія і ГІС: порівняння функцій підсистеми зберігання і вибірки.

Карта

ГІС

Точки, лінії і області на ділянці папаперу за допомогою символів

Точки, лінії і області збережені як растри, або координати в пам‘яті компьютера. Таблиці атрибутиів пов‘язвні з координатами.

Вибірка – це просто читання карти.

Вибірки вимагають ефективних методів комьютерного пошуку.