+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
22
Мова:
Українська
та сканерів можуть вносити досить суттєві похибки в картографічну інформацію, щоб мінімізувати ці похибки необхідно регулярно проводити тестування та комбінування пристроїв відповідно з інструкцією використання.
3) Точності моделей представлених даних.
4) Точності алгоритмів попередньої графічної обробки вихідних графічних матеріалів. В процесі обробки картографічного матеріалу може здійснюватись геометрична коррекція зображення, перетворення однієї проекції в іншу, та інше. В залежності від методів здійснення цих операцій, ми можемо отримувати те чи інше зменшення точності.
5) Результуюча точність залежить від точності алгоритмів аналізу та математичного моделювання.
Будь-яка модель в тій чи іншій мірі відповідає реальності, тому якщо на основі існуючих даних будується якась модель, то її точність повністю залежить від вибранного методу математичного моделювання.
6) Від точності програмно-технічних засобів виводу інформації.
Точність виводу інформації повністю залежить від технічних характеристик пристроїв.
Технічні засоби виводу:
- Принтери
- Плоттери
- Фотовивідні пристрої
3. Джерела даних для ГІС
В геоінформатиці можуть бути викорстанні дані, які можна отримати з різних джерел:
1) В польових умовах геодезичними методами.
2) За допомогою системи глобального позиціонування GPS, ГЛОНАСС.
3) За допомогою засобів і технологій дистанційного зондування, фотограметричних методів (наземні та аерокосмічні знімки), радіометричних методів.
4) З існуючих планово-картографічних матеріалів.
5) З мережі інтернет.
6) З інших ГІС.
4. Система збору польової інформації.
Польове знімання на місцевості безпосередньо визначає дійсне горизонтальне і вертикальне положення об‘єктів. При цьому способі збору інформації використовується вимірювання пунктів і ліній, або визначення координат.
По закінчені польових робіт дані фіксуються в спеціальних польових журналах, або на пристроях автоматизованої реєстрації в закодованому вигляді. Ця інформація називається первинною і вимагає попередньої обробки та уніфікації.
В процессі збору польової інформації використовуються технології, які передбачають повністю безпаперове виконання робіт. Більшість сучасних електронних тахеометрів забеспечують виконання робіт за цією технологією.
5. Обробка існуючих планово-картографічних матеріалів.
Перетворення інформації з картографічного представлення в цифрове виконується двома основними способами:
1) Ручне кодування змісту вихідних карт матеріалів, з використанням планшетних дигітайзерів.
2) Автиматизовано, в тій чи іншій мірі векторизація растрового зображення.
Можливість ручного цифрування передбачена практично у всіх сучасних ГІС і вимагає використання дигітайзера і спеціального модуля математичної обробки даних.
На сьогоднішний день найбільш використовуваним способом цифрування графічного матеріалу є векторизація по растровій підкладці. Застосування даного способу передбачає сканування вихідних матреіалів для отримання растрового зображення та подальшу обробку для отримання векторного представлення даних.
Для отримання растрових зображень придатних бля векторизації зі збереженням картогафічної точності використовуються сканери роздільна здатність яких складає 1200 точок на дюйм та вище.
При використанні цифрування по растровій підкладці, існують три основних технології виконання робіт:
1) Ручне цифрування
2) Інтерактивне або напівавтоматичне цифрування
3) Автоматичне
Порівняльний опис методів отримання векторної інформації.
Технологія
цифрування
Переваги
Недоліки
Найкраще використовувати
Дигіталізація
з використаням
планшетного
дигітайзера
Нескладність навчання відсутність злежності від якості вихідного матеріалу, відпрацьована методика.
Великі затрати часу і праці, значна злежність точності від умов праці, оператора.
Для цифрування картограф. мат-лу що має настандартний розмір, масштаб, сист. Координат, а також для цифрування матеріалів поганої якості.
Ручна векторизація
по підкладці
Одночасна робота з растровим та векторним зображенням, задовільна точність, можл. цифрування
Середні затрати часу і праці, точність отиманих результатів залежить від кваліфікації оператора, вихідгий матеріал
Для зображень середньої складності, а також при необхідності перевести у векторний вигляд лише
карт великого розміру.
повинен мати досить високу якість.
частину зображення.
Автоматична векторизація
Ефективна векторизація лінійних даних, можливість пакетної обробки, велика швидкість роботи.
Необхідна наявність кваліфікованого персоналу та спеціального програмного забезпечення. Обов‘язково повинен використовуватись контроль геометричної коректності.
При великій кількості карт з переважанням лінійних елементів, при високій якості вихідного матеріалу.
Інтерактивна векторизація
Можливість навч. програми
відсутність необхідності виконувати в подальшому редагування створених об‘єктів.
Залежність від якості вих. матеріалу, точність пов‘язана з увагою і кваліфікацією оператора.
Для карт з невеликою кількістю складних об‘єктів, при високій якості вих матеріалу.
6. Загальна характеристика методів дистанційного зондування.
В широкому розумінні дистанційне зондування землі – це отримання будь-якими методами інформації про поверхню землі, об’єктах на ній чи в її недрах.
Однак традиційно до даних дистанцийного зондування відносять лише ті методи, які дозволяють отримати з космосу чи з повітря зображення земної поверхні в деяких діапазонах електромагнітного спектру.
Дані дистанційного зондування – це основне джерело для підтримання актуальності інформації в геоінформаційних системах.
Інтерес до ГІС, як до систем глобальної інтеграції даних обумовлює поступове зближення ГІС технологій з технологіями обробки даних дистанційного зондування.
Дистанційні методи характеризуються тим, що реєструючий пристрій, значно віддалений від об‘єкта, що досліджуеться. Ці віддалі можуть змінюватися від сотень кілометрів до тисяч.
При ДДЗ модна отримувати інформацію про об‘єкти досліджень в різних спектральних діапазонах:
- Рендгенівському
- Ультрафіолетовому
- Видимому
- Інфрачервоному