ГІС в суспільному житті. Історія розвитку.

Аналіз – серце ГІС.

Традиційна картографія і ГІС: порівняння функцій підсистеми аналізу.

Карта

ГІС

Необхідна лінійка, планіметр, транс-

Портир та ін.

Використовуються можливості компьютера для вимірювання, порівняння і опису інформації в БД.

Можливості обмежені даними, згру-

пованими і представленими на папе-

Звбезбечує швидкий доступ до вихідних даних, дозволяє групувати і

ровій карті.

перекласифіковувати дані для подальшого аналізу.

4) Підсистема виводу, яка призначена для відображення всієї інформації або її частини в табличному або картографічному вигляді, а також для побудови відповідних графіків та діаграм.

Традиційна картографія і ГІС: порівняння функцій підсистеми виводу.

Карта

ГІС

Тільки графіки представленя.

Карта – лише один із видів вивиоду в ГІС.

Модифікації можуть включати кар-

грами та її елементи.

Включають також таблиці, діаграми, графіки, фотографії.

2. Сучасна класифікація ГІС.

Сучасна класифікація ГІС (за Б. І. Суховірським)

1) З точки зору проблемної орієнтації ГІС виділяють :

- Інженерні ГІС

- Муніціпальні

- Кадастрові

- Тематичного і статистичного картографування (управління ресурсами, довкіллям)

2) За територіальним округом

- Глобальні

- Загальнонаціональні

- Регіональні

- Міські

3) За метою за якою вони створені

- Багатоцільові

- Спеціалізовані

- Інвентаризаційні

- Інформаційно-довідкові

Класифікація ГІС (за Данжермоном)

1) Інформаційні системи топографічного картографування

2) Інф. сис. управління земельною власністю

3) Інф. сис. тематичного і статестичного картографування

4) Документальні інформаційно-пошукові системи для герграфічних публікацій в мережі інтернет

5) Системи географічних файлів даних ,що пов‘язані з мережею транспортних сполучень та іншими топографічними об‘єктами

6) Системи опрацювання аерокосмічних зображень.

3. Вимоги до сучасних повнофункціональних ГІС

Повнофункціональна ГІС повинна забеспечувати по меншій мірі :

1) Динамічних зв‘язок між картографічними об‘єктами і записами табличної бази даних (що це? де це? знаходиться).

2) Управління візуалізацією об‘єктів (що і як виводити на екран).

3) Роботу з точковими, лінійними і площинними об‘єктами.

4) Введення карт з дигітайзера і їх редагування.

5) Підтримку топологічних взаємозв‘язків між об‘єктами та перевірку за їх допомогою геометричної корректності карти (замкненість площинних об‘єктів, зв‘язність, прилягання).

6) Підтримку декількох картографічних проекцій.

7) Геометричні виміри на карті (довжина ,периметр ,площа).

8) Побудову буферних зон навколо об‘єктів.

9) Оверлейні операції ,в тому числі з накладанням різноманітних площинних об‘єктів.

10) Створення власної симвології (нових типів маркерних знаків ,типів ліній ,штрихувань).

11) Створення додаткових елементів оформлення карти (підписи ,рамки ,легенди).

12) Вивід високоякісних твердих копій.

13) Вирішення транспортних задач (найкоротший шлях на графі).

14) Робота з топографічною поверхньою.

 

 

1. Дані, інформація та знання в геоінформації.

Під даними (факт – лат.) слід розуміти сукупність фактів, представлених в тому чи іншому формалізованому вигляді (в кількісному або якісному вираженні), які використовуються в науці та інших сферах людської діяльності.

В середовищі ГІС під даними розуміють речі, що відомі про реальний світ і які містять результати спостережень і вимірів цих речей.

Елементи даних в ГІС містять три головних компоненти:

1) Атрибутивні відомості, які описують сукупність, характеристики, значення та інші якості.

2) Географічні відомості, які описують положення даних в просторі відносно інших даних.

3) Часові відомості, які описують період чи момент часу, який представляє відібрані дані.

Дані виступають як сировина яку шляхом певної обробки можна перетворити в інформацію.

Інформація – це одна із властивостей предметів та явищ, яка має здатність сприймати внутрішній стан і вплив навколишнього середовища, та передавати відомості та накопичені дані іншим предметам та явищам.

Елементи знань – це особливим чином організовані структури інформації, які мають свій зміст, структуру, можливі зв‘язки та процедури прийняття рішень.

Знання відрізняються від рівня даних та інформації тим, що конкретні знання є узагальненною моделлю реальної предметної області. Людина на основі отриманих даних створює певну інформацію про середовище, а в подальшому на основі цієї інформації утворює область специфічних знань. Знання вподальшому використовються для отримання нових даних. Такий процес є неперервним і являється рушієм науково-технічного процесу.

2. Точність даних в ГІС.

Питання точності даних в ГІС є надзвичайно важливим тому, що всі остаточні результати, які нам буде видавати геоінформаційна система будуть нести в свому складі похибки, які виникають з ряду причин.

Результуюча точність інформації замежить від:

1) Точності вихідного картографічного матеріалу, або точності виконання знімання геодезичними приладами. Вихідний картографічний матеріал звичайно має якусь точність, яка обумовлена інструментальними, технологічними та рядом інших похибок. Питання забеспечення точності картографічних матеріалів, та точності виконання польових геодезичних робіт приводиться в спеціальній літературі.

2) Точності програмно-технічних засобів за допомогою яких вводиться інформація в ЕОМ. Програмно-технічні комплекси з використанням дегітайзерів