Головна функція економіки

 

 

Для того, щоб ринковий механізм функціонував ефективно, необхідні певні інститути, які відносяться до сфери економічних відносин, технологічних структур виробництва, а також структур соціальних і політичних.

По-перше, необхідним інститутом ринкової економіки є повна самостійність і незалежність агентів, які діють на ринку, в поєднанні з їх економічною відповідальністю.

По-друге, ринкова економіка – економіка договору, угод між рівноправними партнерами, розвитнутої системи горизонтальних зв'язок, які спираються на ринкову інфраструктуру, – оптові підприємства, біржі, банки, страхові фірми, інші фінансові інституту, сильне законодавство, яке поважається людьми, законодавство, яке регулює взаємовідносини господарських суб'єктів.

По-третє, необхідним інститутом ринку є вільні ціни. Хоча багато країн застосовують їх регулювання, вільне ціноутворення в ринковій економіці -прописна істина. По-іншому неможливо залучити механізм саморегулювання, забезпечити збалансованість народного господарства, ефективне використання ресурсів, орієнтувати виробництво на попит споживача. Протягом десятиріч склалась система централізованого ціноутворення, в результаті якої виникли глибокі деформації, відрив від цін світового ринку. Склались диспропорції в співвідношеннях роздрібних цін. Для подолання цих деформацій пропонується здійснити одночасний перегляд цін з тим, щоб з нової бази почати поступовий порехід до вільних цін.

По-четверте, функціонування ринку тим ефективніше, чим активніша конкуренція і кращі умови для неї. Конкуренція вимагає поєднання економічних, технологічних і соціальних передумов.

По-п'яте, умовою нормального функціонування ринкового механізму є стійка фінансова і грошова системи. Важливий фактор вирішення проблем фінансового оздоровлення – створенню банківської системи, яка була б здатна управляти грошовою масою. Нинішня система, яка основана на централізованому розподілу лімітів кредитування і адміністративному контролю за діяльністю позикоодержувачів, неефективна. Потрібно створити сучасну незалежну дворівневу банківську систему перебудувати роботу Держбанку на управління кредитом і грошовою масою через економічні методи.

По-шосте, ефективність ринкового механізму в значній мірі залежить від того, наскільки повно економіка охоплена ринковими відносинами. В умовах економіки це означає формування поряд з товарними ринками ринку фінансового і робочої сили.

По-сьоме, для формування ринкової економіки велике значення буде мати розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, відкритість ринку, тобто тісний зв'язок з світовим ринком.

По-восьме, у формуванні ринкової економіки важливе значення має вирішення соціальних і політичних проблем (подолання привичок підкори і командування, соціальний захист, віра в майбутнє за ринком).

«Чиста» ринкова економіка – це конкурентна економіка, основними регулятивними важелями якої є попит і пропозиція. Конкуренція за покупця, клієнта примушує підприємства постійно покращувати свою технологію і виробляти як можна дешевше.

Конкурентна економіка – це економіка, де «королем» є споживач. Конкуренція заставляє пекаря пекти хороший хліб, скотаря виробляти хороше м'ясо, а пивовара варити міцне пиво. Саме в конкуренції виживають тільки кращі виробники, які постачають споживачів тим, що вони хочуть мати.

 

 

Важливою рисою ринкової системи є те, що вона постійно удосконалюється з розвитком виробництва. Сучасний ринок суттєво відрізняється від ринку епохи вільної конкуренції.

Є різні класифікації ринку, які відрізняються між собою за критеріями.

За ступенем обмеження конкуренції (ступенем монополізації) виділяють чотири моделі ринку:

ринок досконалої конкуренції;

ринок монополістичної конкуренції;

олігополістичний ринок;

чисто монополістичний ринок;

Ці моделі часто поділяють ще на два великі блоки:

ринок вільної (досконалої) конкуренції;

ринок недосконалої конкуренції, який охоплює монополістичний ринок, олігополістичний і ринок монополістичної конкуренції.

За адміністративно-просторовою ознакою виділяють такі види ринку:

місцевий;

регіональний;

національний;

міжнародний;

світовий.

За характером продажу ринок поділяють на оптовий і роздрібний; за ступенем регулювання – на регульований і нерегульований; за ступенем насиченості – на рівноважний, насичений і дефіцитний; за відповідністю законодавчим нормам – на легальний і «тіньовий» («чорний»). В усіх цих класифікаціях ринок розглядається з різних точок зору.

 

 

Функціонування будь-якого ринку перебуває у прямій залежності від стану його інфраструктури – сукупності підсистем, служб, підприємств, допоміжних ланок і установ, які опосередковують, прискорюють та полегшують укладання і виконання ринкових угод. Іншими словами, ринкова інфраструктура – це система каналів зв'язку, через які переміщаються матеріальні, людські і фінансові ресурси, відбувається їхній розподіл в економіці. Інфраструктура становить основу, фундамент економічної системи, є її внутрішньою структурою, що забезпечує цілісність. В економіці розвинутих країн елементи ринкової інфраструктури посідають провідне місце.

Будова інфраструктури дуже складна, а її елементами є:

на товарному ринку – система оптової і роздрібної торгівлі (різні ярмарки, торгові центри, супермаркети та ін.) ;

на ринку природних ресурсів – товарні біржі;

на ринку праці – служба зайнятості (біржа праці), контори працевлаштування та центри зайнятості; на ринках капіталів і грошей – банки та інші фінансово-кредитні посередники;

на ринку цінних паперів – фондові біржі.

Серед інших елементів ринкової інфраструктури – інформаційно-консультативні фірми, маркетингові, аудиторські та податкові установи, асоціації підприємцю, рекламні агентства лізингові та консалтингові фірми тощо.

У літературі наводять також іншу класифікацію елементів ринкової інфраструктури. Зокрема, виділяють такі чотири підсистеми:

організаційно-технічну (товарні біржі, оптові ринки, аукціони, ярмарки, загальні аукціони та ін.) ;