Характерні ознаки, морфологічні особливості, поширення та значення представників рядів Лососеподібних та Оселедцеподібних

 

 

Оселедець (Clupea) – рід риби родини оселедцевих лат.  Clupeidae.

 

 

Тіло, стиснене з боків, із зазубреними краєм черева. Боки й черевце сріблясті, спинка синьо-зелена або зелена. Луска помірна або велика, рідко дрібна, циклоїдна, легко спадаюча. Кільові лусочки слабко розвинені. Верхня щелепа не видається за нижню. Рот помірний. Зуби, якщо є, рудиментарні і випадають. Анальний плавець помірної довжини і має менше 80 променів. Спинний плавець над черевним. Хвостовий плавець роздвоєний. До цього роду належить більше 60 видів, поширених в морях помірного і спекотного, а почасти і холодного поясу. Деякі види суто морські і ніколи не виходять у прісні води, інші належать до прохідних риб і для нересту входять до річки. Їжу їх складають різні дрібні тварини, особливо дрібні ракоподібні. Оселедці населяють помірні води північної півкулі й суміжні моря Льодовитого океану, а в південній півкулі вони живуть біля берегів Чилі.

 

 

Морські оселедці – зграйні планктоноїдні риби, звичайно до 33-35 см довжини. Відкладають донну ікру, що прилипає, на ґрунт або водорості. Більшість морських оселедців живуть поблизу берегів, тільки деякі раси в період нагулу йдуть за межі шельфу. Серед морських оселедців є як здійснюючі далекі міграції з пасивним розселенням личинок і мальків, поворотними міграціями підростаючих риб і нагульно-нерестовми міграціями дорослих особин, так і утворюючі місцеві стада, приурочені до окраїнних морів. Сьогодні розрізняють три види морських оселедців – атлантичний, або багатохребцевий, східний, або малохребцевий, і чилійський оселедець[12].

Кількість представників цього роду колосальна, і вони відіграють надзвичайно важливу роль у рибному промислі. Лише деякі тропічні види (Clupeathrissa, Clupeavenenosaта ін.) є вкрай отруйними, так що вживання їх у їжу небезпечно для життя.

Пузанок (Alosacaspia). Риби кісткові /оселедцеподібних / оселедцевих / пузанок – Osteichthyes / Clupeiformes / Clupeidae / Alosacaspia.

 

 

Пузанок (Alosacaspia) це в основному солонувато-водний вид, що живе у воді самої різної солоності: чорноморсько-азовські Пузанки входять для нересту в прісну воду, каспійські розмножуються як в прісній, так і в солонуватою воді в море. За формою голови, клиновидно стислій з боків у нижній частині, Пузанки близькі до європейсько-американських Алозі. Ікра пузанків напівпелагічна, при слабкому плині на нерестовищах опускається на дно; діаметр ікринок від 1, 3 – 1, 5 до 3 мм. Пузанки мають високе, стисле з боків, вкорочене в області хвоста тіло з великими очима. На боках тіла зазвичай одна темна пляма позаду зябрової щілини, нерідко ряд з 6-8 темних плям. Зуби у пузанків розвинені дуже слабо, ледь помітні; зябрових тичинок від 50 до 180, тичинки тонкі й довгі; хребців 47-51. [13] Пузанки ростуть повільніше прохідних алоз і менше їх по розмірах: чорноморсько-азовські мають довжину до 20 см, каспійські – до 28 см. Всі Пузанки, прохідні, напів – прохідні або солонувато-водні, чисто планктоїдні форми, провідні пелагічний спосіб життя. Пузанки – один з найбільш теплолюбних видів роду алоз. У чорноморсько-азовському басейні Пузанки представлені трьома підвидами: чорноморським, азовським і паліастомским. Чорноморський пузанок (A. caspianordmanni) живе в західній частині Чорного моря, на схід до Криму і Західної Анталії. Довжина до 18, зрідка до 22, 5 см; зябрових тичинок 66-68. Це напівпрохідна, частково прохідна риба, що піднімається для відкладання ікри в Дунай, Дністер, Дніпро. У Дунай входить до початку квітня масами до Тульчі, поодиноко до Залізних Воріт і вище; в Дністрі і Дніпрі входить в пониззя при підвищенні температури води до 9-10 ° С, у Дніпрі раніше піднімалася до порогів. Відкладає ікру з кінця квітня до початку червня. У Дніпровсько-Бузькому лимані нерест відбувається перед гирлом Дніпра в травні – червні на глибині 1, 5-4 м, починаючись при температурі води 14-15 ° С і закінчуючись при 18, 5-22 ° С, переважно у вечірні години. Статевої зрілості дніпровсько-бугський пузанок досягає на першому році життя, при довжині 10-11 см. Азовський пузанок (A. caspiatanaica) розповсюджений в Азовському морі і в східній половині Чорного моря, на захід до Карадага і на південь до Батумі. Довжина до 20 см, зазвичай 14-16 см; зябрових тичинок 62-85. Зимує в Чорному морі проти берегів Кавказу, навесні проходить в Азовському морі. Це напівпрохідна риба, що розмножується в низинах річок. Через Керченську протоку проходить навесні в березні – квітні, а восени йде назад, на зимівлю[10]. У квітні входить для відкладання ікри в пониззя Дону на розливи його приток, у лимани Кубані, частково також нерестує і в Таганрозькій затоці перед гирлом Дону. Нерест відбувається з початку травня до початку липня. Статевої зрілості досягає в два роки, рідше в однорічному віці. Розміри ходової риби від 11 до 18 см, вік від