Характерні ознаки, морфологічні особливості, поширення та значення представників рядів Лососеподібних та Оселедцеподібних

 

 

Оселедцеподібні є найважливішим об'єктом рибальства. У них відмінний смак, і ловити їх вигідно, оскільки зграї величезні. Вилов оселедця – один із старих морських промислів в Європі – зіграв значну роль в історії багатьох держав. На торгівлі оселедцем трималася могутність союзу Ганзейського, заснованого вольними містами Гамбургом, Бременом, Любеком в 15 столітті голландці освоїли мистецтво бочкового засолу оселедця. Це кінець кінцем підірвало економічне процвітання Ганзи, а Голландії дало можливість побудувати риболовецький і торгівельний флот і перетворитися на могутню морську державу[9].

Сьогодні на оселедцеподібних припадає близько 1/3 всіх світових видобутків риби. Рекордсменами є анчоуси (Engraulis) – в світовій статистиці рибальства вони міцно утримують перше місце. До цього роду відноситься, зокрема, європейський анчоус (Engraulisencrasicolus), підвидами якого є азовська і чорноморська хамса. Інший вигляд – перуанський анчоус (Engraulisringens) – взагалі найчисленніша риба на Землі. Він живе уздовж побережжя Перу і Північного Чилі.

Риби мають велике економічне значення як цінний продукт харчування. Крім того, вони є джерелом риб'ячого жиру, багатого наретинол (віт. А) та кальцифероли (віт. Д), рибного клею, шкіри, рибного борошна, яке використовують на корм худобі, та інших продуктів[2].

Як уже зазначалося, риби є проміжними хазяїнами деяких гельмінтів, що паразитують в організмі людини і тварин (котячий сисун і стьожак широкий).

У нашій країні успішно розвивається рибництво. Цінні породи риб розводять у тих водоймах, де вони раніше не зустрічалися. З цією метою будують великі рибоводні заводи, на яких розводять різних промислових риб (осетрових, сига, білорибицю та ін.). Ікру на цих заводах запліднюють штучно. Розвиток ікри відбувається в спеціальних апаратах. Мальків деякий час витримують у них, а потім, вже достатньо зміцнілих, випускають у природні водойми. Вплив діяльності людини на чисельність риби.

Наведені вище дані свідчать, що діяльність людини (штучне розведення риби, вирощування її в ставкових господарствах тощо) сприяє збільшенню чисельності риби. Проте нераціональний перевилов риби без урахування її відтворення (в тому числі і на шляху до місця нересту), будівництво гідротехнічних споруд без спеціальних пристосувань для переміщення риби в місця нересту, забруднення водойм стічними водами та отруйними хімічними речовинами призводять до значного зменшення чисельності риби[1].

Нераціональне рибництво може спричинити масове знищення риби. Прикладом може бути виснаження рибного промислу в Азовському морі перед другою світовою війною. Нераціональним є вилов дрібної риби, оскільки, з одного боку, така риба могла б з часом дати більшу масу, а з іншого – риба знищується ще до виконання функцій розмноження. Шкідливо також впливають знаряддя лову, бо вони завдають шкоди не спійманій рибі. Тому в усіх країнах світу існує законодавство щодо охорони рибних багатств, яке регламентує час і місце лову, знаряддя лову тощо. Застосування знарядь лову, що псують рибу і спричинюють її загибель, забороняється. На інші знаряддя встановлено певні обмеження (розмір гачків, чарунок у сітках тощо). Дуже важливим є дотримання дозволених термінів лову, встановлення мінімальних розмірів виловлюваної риби і заповідних просторів. Рибництво, крім того, має бути представлене на наукову основу (облік, знання рибних запасів тощо) [4].

 

 

(Clupeidae) родина риб, ряду оселедцеподібних (Clupeiformes).

Нараховують біля 50 родів та 190 видів.

 

 

 

Домен: Ядерні (Eukaryota)

Царство: Тварини (Metazoa)

Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)

Тип: Хордові (Chordata)

Підтип: Черепні (Craniata)

Надклас: Щелепні (Gnathostomata)

Клас: Променепері (Actinopterygii)

Підклас: Новопері (Neopterygii)

Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)

Надряд: Оселедцеві (Clupeomorpha)

Ряд: Оселедцеподібні (Clupeiformes)

Родина: Оселедцеві (Clupeidae)

Підродини

Dussumieriinae

Clupeinae

Alosinae

Pellonulinae

Dorosomatinae

 

 

Широко розповсюджені від субантарктики до Арктики, при цьому кількість родів та видів значне у тропічних водах, трохи менше у помірних, а в холодних зустрічаються одиничні види. В Україні представники родини зустрічаються у Чорному та Азовському морях, пониззях річок[8].

 

 

Невеликі риби розміри дуже рідко перевищують 50 см, тільки деякі прохідні оселедці мають розміри 75 см. Тіло витягнуте, стиснуте з боків. Спинний плавець один, розташований в середній частині спини. Луска циклоїдна. Дуже характерна відсутність пробочних лусок бічної лінії на тілі, їх може бути тільки від 2 до 5 відразу за головою. У багатьох видів на череві є кіль з загострених лусок. Зуби маленькі або відсутні. Плавальний міхур з'єднується каналом зі шлунком, а від переднього кінця міхура відходять два відростки, які заходять у вушні капсули черепа. Риби мають верхні та нижні міжм'язові кісточки. Забарвлення черева та боків сріблясте, спина темна[3].

 

 

Оселедцеві – зграйні пелагічні риби, більша частина видів – морські, деякі прохідні, прісноводних видів дуже мало. Основу раціону складає зоопланктон. Крім того живиться фітопланктоном, також мальками риб. Морські види можуть здійснювати кормові міграції.

 

 

Оселедцеві мають