Характерні ознаки, морфологічні особливості, поширення та значення представників рядів Лососеподібних та Оселедцеподібних

• дрібний оселедець, 7-19 см довжини, у віці 1-2, 5 роки;
• жирний, підростаючий оселедець від 19 до 26 см довжини, у віці 2, 5-4 роки;
• великий, переднерестовий оселедець;
• весняний нерестовий оселедець, що має довжину від 27 до 32 см і вік від 4 до 8 років і вище.

Промисел відбувається в періоди підходу їх до берегів: дрібного оселедця – на півночі, жирного – в Середній Норвегії, великого та нерестового – у Південній Норвегії. Довгий час вилов атлантично-скандинавської оселедця відбувався тільки поблизу берегів. Дослідженнями радянських учених були простежені міграції оселедця і виявлені скупчення її у відкритому морі, далеко від берегів. На цих скупченнях був організований ефективний промисел. У Баренцевому морі живуть тільки молоді вікові групи атлантично-скандинавських оселедців (до 5-7 років). З настанням статевої зрілості вони переходять в Норвезьке море і вливаються в загальне стадо атлантично-скандинавських оселедців. [11] У Мурманського узбережжя, як і в Норвегії, молодий оселедець нерідко заходить в затоки (губи). Існував спеціальний «запірний» промисел оселедця. Замкнений оселедець успішно виловлюють. Особливо великі улови оселедця в губах Мурмана були отримані в 1933-1935 рр.. (Від 68 до 103 тис. тон на рік). Значні коливання чисельності окремих поколінь оселедця при невеликому числі їх у Баренцовому морі (усього 2-3 групи) не дозволили створити тут великого і стійкого промислу. Гарні підходи оселедця в Баренцове море спостерігаються періодично. Атлантично-скандинавські оселедці володіють величезним високопродуктивним нагульним ареалом і досягають великих розмірів, маючи високий темп росту, вони живуть до 15-18 років. [4]

В останні роки у зв'язку з інтенсифікацією промислу багато уваги приділялося вивченню чисельності та величини стада оселедця. Багато десятків тисяч риб були позначені невеликими сталевими пластинками, які за допомогою пружинних пістолетів заганялися в порожнину тіла. Такий спосіб позначки оселедця переносять цілком задовільно. Виявлення міток серед пійманих риб робилося за допомогою спеціальних електромагнітів, які витягали мітки з рибного борошна, приготовленої з оселедця. Запас визначався за формулою, за якою загальна кількість позначених риб відноситься до вдруге пійманих, як запас до улову. Цим методом оцінювали запаси норвезькі іхтіологи.

Радянськими вченими був застосований метод визначення обсягу скупчень оселедця на місцях зимівлі за допомогою гідроакустичних приладів і визначення щільності скупчень шляхом підводного фотографування. Обидва методи дали подібні результати. Запас атлантичного оселедця в період найкращого поповнення досягав 12, 0-12, 5 млн тон.

Запаси літньонерестуючих оселедців набагато менше запасів веснянонерестуючих[2].

Має ніжне, дуже смачне м'ясо. У продаж потрапляє у солоному, копченому, свіжозамороженому, консервованому вигляді.

 

 

Благородний лосось, або сьомга, вилуплюється з ікринок у прісній воді, тут же проводить перші роки життя. У віці 1-5 років риби виходять у море. Дорослііособиниіповертаютьсяіуірічкиінаінерест. Ряд – Лососеподібні Родина – Лососеві Рід/Вид – Salmosalar Довжина: доросла особина, як правило, 40-90 см, але може досягати і 150 см. Маса: доп36пкг. Нерест: осінь-зима. Ікра: 10-40ртисячлоранжевих ікриноклддіаметромд5-7дмм. Інкубаційнийіперіод: 70-160іднів. Звички: удморіж-дхижаки; втримуютьсявкосяками. Їжа: памолодь – комахи і рачки; дорослі особини – ракоподібні і риба, наприклад, піщанкові та дрібний оселедець. Тривалістьвжиття: 8-10вроків[6]. Види лососеподібних, що живуть в Тихому океані, наприклад, форель і голець. Більшу частину свого життя лосось проводить у морі. Він полює на дрібну рибу, що живе в холодних північних водах Атлантики. Дорослі особини повертаються в річки на нерест. На відміну від інших представників родини, після нересту гинуть не всі особини.

 

 

Лососі, які населяють північні води Атлантичного океану, нерестяться восени, а ті, що живуть в південніших районах – взимку. Самець, що нереститься, піасамкимпливутьапоруч. У піщано-гальковому грунті самка вириває велику яму. Потім вона відкладає ікру, на яку самець відразу випускає молочко. Самка зариває запліднену ікру в пісок. Після короткого відпочинку вона робить нове гніздо, і весь процес повторюється. Із заплідненої ікри вилуплюються зародки, у яких на животі є великий жовтковий мішок. Після завершення цієї стадії мальки залишають гніздо. Перші 1-5 років свого життя вони харчуються личинками ручайника, ракоподібними. Молоді лососі – це строкаті рибки, спина і боки яких вкриті круглими коричневими і червоними плямами. Тільки через декілька років вони вийдуть у море, тоді в них з'явиться срібляста луска[3].

 

 

Сьомга – це одна з небагатьох риб, які можуть жити як у прісній, так і в солоній воді. Молоді риби живуть у прозорій і холоднійарічковійвводі. Коли вони виростають, то збираються в косяки і відправляються вниз по річці в море. Сьомга виходить у північні води Атлантичного океану. Молода риба харчується дрібними мешканцями річок: ракоподібними, комахами та їхніми личинками, молюсками. За нестачі їжі і при дуже низькій температурі лососі можуть вижити в річці до восьми років. У теплих, багатих на їжу водах вони ростуть швидше, й іноді вже на першому році життя виходять у море. Зазвичай це особини, довжина яких становить не менше 9-18 см. Забарвлення молодих риб відрізняється від дорослих особин: вони строкаті, на боках є темні смуги, спина темна, вкрита круглими