Інтегрована інтерпретація матеріалів геофізичних досліджень нафтогазових свердловин

- оптимізація багатоваріантних рішень;

- методи багатомірної класифікації для побудови критеріїв розпізнання об’єктів (виділення літотипів, оцінки характеру насичення тощо) ;

- створення та використання універсального інтерпретатора формул для реалізації обчислювального процесу в технології інтегрованої інтерпретації;

- визначення структури та складу геолого-геофізичних параметрів для створення інформаційної бази даних;

- алгоритмізація та програмування отриманих рішень, їх включення в бібліотеку програм технології “Геопошук”;

- перевірка роботи алгоритмів на еталонних та виробничих матеріалах, авторський контроль за впровадженням виконаних розробок.

Наукова новизна

1. Вперше виконано узагальнену характеристику інтерпретаційних систем ГДС в Україні, визначені основні тенденції їх розвитку на найближчу перспективу.

2. Сформульовані і реалізовані в технології “Геопошук” принципи побудови інтегрованих інтерпретаційних технологій, а саме: цільове призначення, єдність методів управління, комплексність рішень, відкритість, принцип інтегрованого цілого, гомеостатичність, єдність інформаційного простору, багатоваріантність, повнота, адекватність технічного забезпечення.

3. Розвинуті теоретичні основи, розроблені методика і комп’ютеризована технологія комплексної інтерпретації матеріалів імпульсного нейтрон-нейтронного та електричного каротажу.

4. Вперше в Україні розроблені методика та технологія оперативної і зведеної інтерпретації матеріалів ГДС та суміжних даних, що охоплює всі ланки інтерпретаційного процесу, а саме:

- попередню обробку цифрових записів;

- оцінку якості діаграм електричного, радіоактивного і акустичного каротажу;

- визначення фільтраційно-ємкісних властивостей порід;

- літологічне розчленування теригенного розрізу, виділення колекторів та оцінку їх нафтогазонасичення;

- обробку та інтерпретацію методів з швидкоплинними процесами;

- комплексну інтерпретацію ГДС карбонатних розрізів;

- підрахунок запасів нафтогазових родовищ.

Зазначена методика базується на багатоваріантних рішеннях з оптимізацією кінцевого результату.

5. Визначена інформаційна структура ГДС, встановлені структура та склад інформаційних об’єктів і геолого-геофізичних параметрів. На цій основі спроектована і програмно реалізована спеціалізована система управління базами даних мережево-реляційного типу для інтегрованої технології інтерпретації – СУБД “Мікропошук”.

Практичне значення та впровадження одержаних результатів

Отримані в результаті виконаної дисертаційної роботи теоретичні та методичні розробки лягли в основу алгоритмів, за якими було вперше створено повне програмне забезпечення для всього циклу інтегрованої інтерпретації ГДС – єдиної в Україні технології “Геопошук”. Технологія “Геопошук” впроваджена в експедиціях з геофізичних досліджень свердловин ДГП “Укргеофізика” та багатьох інших організаціях України та Росії. За допомогою цієї технології проводиться оперативна та зведена інтерпретація цифрової інформації ГДС, готуються геофізичні заключення по інтервалах досліджень нафтогазових свердловин. Використання технології дозволяє підвищити достовірність та оперативність геофізичних висновків по свердловині і надійність оцінки підрахункових параметрів нафтогазових покладів та підрахунку запасів нафтогазових родовищ.

Особистий внесок здобувача

Основні теоретичні та методичні результати, які виносяться на захист, отримані автором особисто. Програмування розроблених автором алгоритмів, їх випробування та вдосконалення в складі технології “Геопошук” виконувались спеціалістами Київського геофізичного відділення (КГВ) УкрДГРІ та Інституту кібернетики НАНУ за участю та під керівництвом автора.

Апробація результатів дисертації

Результати роботи доповідались:

- на VIII конференції молодих вчених та спеціалістів УкрДГРІ (м. Чернігів, березень 1982р.) ;

- на семінарі “Підвищення ефективності геофізичних досліджень глибоких і зверхглибоких свердловин в нафтогазоносних провінціях України” (серпень, 1982р.) ;

- на Всесоюзному семінарі з ГДС “Оперативная интерпретация материалов ГИС: состояние, проблемы, пути повышения эффективности” (м. Тверь, Росія, травень 1990 р.) ;

- на школі-семінарі “Персональные ЭВМ в промысловой геофизике” (м. Тюмень, Росія, вересень 1991р.) ;

- на IV науково-практичній конференції “Нафта і газ України – 96” (м. Харків, червень 1996р.) ;

- на V Міжнародній конференції “Нафта і газ України -98” (м. Полтава, вересень 1998р.) ;

- на VI Міжнародній науково-практичній конференції “Нафта і газ України – 2000” (м. Івано-Франківськ, жовтень – листопад 2000р.) ;

- на засіданнях Вченої ради КГВ УкрДГРІ як звітні матеріали про виконання НДР по тематиці дисертаційної роботи.

Публікації

За темою дисертації опубліковано 45 наукових робіт; серед них 2 монографії, 2 патенти на винаходи, одне авторське свідоцтво, один Державний стандарт України, 24 статті в наукових журналах та збірниках наукових праць.

Структура і обсяг роботи

Дисертаційна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел, що налічує 410 найменувань. Вона викладена на 311 сторінках машинописного тексту та містить 46 рисунків.

Робота виконана у Київському геофізичному відділенні Українського державного геологорозвідувального інституту, де автором отримані основні результати теоретичних досліджень та методичних розробок. Автор висловлює щиру подяку основоположнику української школи комп’ютеризації ГДС професору А. Є. Кулінковичу за багаторічну плідну співпрацю з тематики дисертаційної роботи та за змістовні зауваження при рецензуванні окремих її частин. Автор вдячний також колективу відділу інтерпретаційних систем ГДС УкрДГРІ (Коcаченку В. Д., Головциній Л. Г., Конокотиній Л. І., Калюжній С. А., Ручко В. О., Марченко С. В.) за допомогу у створенні програмного забезпечення теоретичних розробок, їх випробуванні на тестових і виробничих матеріалах, підготовці та редагуванні комп’ютерного тексту роботи. Особливу подяку автор висловлює спеціалістам Інституту кібернетики НАНУ (Перевозчиковій О. Л., Гречку В. О., Тульчинському В. Г., Тульчинському П. Г., Харченку О. Л., Коломійцю А. В.), а також особисто Вердієву М. Д. за програмну реалізацію методичних і алгоритмічних розробок автора