Інтегрована інтерпретація матеріалів геофізичних досліджень нафтогазових свердловин

Концепція комп’ютеризації промислово-геофізичних досліджень складалася на рубежі п’ятидесятих і шістдесятих років, коли стала випускатися серійно перша в СРСР електронна цифрова обчислювальна машина “Урал-1”. У цей час у ВНДІГеофізики (м. Москва) під науковим керівництвом С. Г. Комарова і Л. М. Альпіна склалася творча група (А. Є. Кулінкович, Н. Н. Сохранов, С. М. Зунделевич, І. М. Чурінова та ін.), що почала розробляти шляхи комп’ютеризації каротажу.

Програма комп’ютеризації промислової геофізики, що розроблялася в той час, включала дві головних області дій: перехід на цифрову реєстрацію і алгоритмізацію процесу обробки та інтерпретації.

З алгоритмізації процесу обробки та інтерпретації і складання відповідних програм розпочався другий (ранній) період розвитку інтерпретаційних систем (1960-1985 рр.).

Характерною особливістю раннього періоду була централізація розробки інтерпретаційних систем у ВНДІГеофізики (м. Москва) і його філіях -Волго-Уральському (м. Жовтневий, БаАСР), Краснодарському (ПівденВНДІГеофізики), Азербайджанському (АзВНДІГеофізики, м. Баку), а також в інших нафтогазових регіонах Радянського Союзу (Західний Сибір, Україна, Середня Азія). Тут також розроблялися або ж випробувалися окремі програми і системи машинної інтерпретації каротажних діаграм стосовно до геологічних умов конкретних нафтогазоносних басейнів. Деякі із знайдених алгоритмічних і програмних рішень мали і загальний інтерес.

Першою комп’ютерною програмою, реалізованою на ЕЦВМ, була програма кількісної інтерпретації кривих БКЗ. Потім у ВНДІГеофізики (С. Г. Комаров, Н. Н. Сохранов, С. М. Зунделевич) був запропонований метод автоматичної інтерпретації кривих БКЗ, названий універсальним. Поряд з розробкою програм окремих ланок інтерпретації створювались і програмні системи попластової та поточкової (безперервної) обробки каротажних діаграм: “Каротаж” – С. М. Зунделєвич та ін. ; ПГ-2Д – С. М. Аксельрод та ін. ; ГИК-2 – Г. Н. Звєрєв та ін. ; IНГЕФ – Н. З. Заляєв.

В далекому зарубіжжі (США) перші приклади використання ЕОМ для обробки окремих методів відомі на початку шістдесятих років, а першою інтерпретаційною системою стала система Комлог, створена М. Хорном і Н. Слеком. Найбільш широке поширення в США одержали інтерпретаційні системи SARABAND і CORIBAND фірми “Шлюмберже”, а також системи PROLOG та EPILOG фірми “Дрейслер Атлас”.

З 1975р. рядом організацій Мінгео і Міннафтопрому СРСР розпочата розробка за єдиним технічним завданням автоматизованої системи інтерпретації результатів геофізичних досліджень свердловин “АСОИГИС”. Система “АСОИГИС” була орієнтована на використання ЕОМ третього покоління (ЄС ЕОМ та ЕОМ БЕСМ-6). При створенні системи “АСОИГИС”, природно, були враховані всі алгоритмічні розробки, зроблені при створенні програмних систем на ЕОМ першого і другого покоління. Але не зважаючи на те, що вона вперше охопила весь цикл оперативної інтерпретації, ця система не набула широкого розповсюдження через технічну недосконалість, труднощів у обслуговуванні та практичної неможливості використання ЕОМ на місці виконання робіт (в експедиціях з ГДС).

З появою швидкодіючих ЕОМ отримала широкий розвиток розробка аналітичних і напіваналітичних рішень, а також інших алгоритмів рішень прямих і обернених задач ГДС. Виконані у ранній період теоретичні та методичні розробки створили міцний алгоритмічний фундамент для розробки комп’ютеризованих інтерпретаційних систем на сучасному етапі.

В Україні, як і в інших регіонах колишнього Союзу, характерною ознакою раннього періоду були широке проведення наукових і дослідно-методичних робіт з оцінки фільтраційно-ємкісних параметрів за даними ГДС і початок алгоритмічних та програмних розробок для автоматизації інтерпретаційного процесу.

Роботи з комп’ютеризації промислово-геофізичних досліджень почали виконуватися в Україні з 1963р. в УкрДРГІ. З цього моменту почала складатися українська школа промислово-геофізичної інформатики (А. Є. Кулінкович, В. С. Готинян, М. Д. Красножон, В. Г. Колісниченко, А. Л. Ханкін, В. М. Лахнюк, Л. Г. Головцина, Є. І. Каплан, П. Ф. Дубинюк, А. Х. Ланцман, Т. С. Ізотова, М. С. Стецяк та ін.).

У шістдесятих – на початку сімдесятих років у Київській експедиції УкрДГРІ було послідовно розроблено кілька програм та програмних систем для ЕЦВМ першого покоління (А. Є. Кулінкович, А. Л. Ханкін, В. С. Готинян), які пізніше акумулювались в систему С-5, що охопила весь процес оперативної інтерпретації каротажних діаграм. Зрозуміло що через суттєву недосконалість ЕОМ першого та другого покоління ця система теж не набула промислового використання.

Поряд з розробкою автоматизованих інтерпретаційних систем в Україні широким фронтом велись науково-дослідні та дослідно-методичні роботи по розвитку та вдосконаленню методики інтерпретації для теригенних і карбонатних розрізів нафтогазоперспективних регіонів. Особлива увага приділялась вдосконаленню методики інтерпретації електрокаротажу. На підставі моделювання автором було встановлено, що розподіл приведених опорів   в зоні проникнення підпорядковується логістичному закону

  та  - відповідно опір пласта та його промитої зони;

  – довжина зонда,

  та b – коефіцієнти, що визначають конфігурацію кривої  .

З урахуванням цього закону було розроблено новий спосіб інтерпретації БКЗ та комплексу різнотипних зондів – спосіб приведених кривих, який знайшов застосування у всіх наступних інтерпретаційних системах та комп’ютеризованих технологіях.

Значний вклад в результативність досліджень із створення інтерпретаційних моделей для визначення фільтраційно-ємкісних властивостей порід – колекторів внесли І. П. Бриченко, В. І. Грицишин, О. М. Гуневська, П. Ф. Дубинюк, М. Я. Зайковський, Т. С. Ізотова, І. А. Капканщикова, А. Ш. Кнішман, Д. Є. Коваленко, В. Г. Колісниченко, А. Є. Кулінкович, В. Н. Курганський, А. Х. Ланцман, П. М. Муляр, Г. І.