на основі введеної у роботу категорії ціннісного диспозитива як системи суб’єктно-об’єктних відношень. При експлікації поняття “ціннісний диспозитив” враховано напрацювання представників діяльнісного підходу до вивчення культури. Виявлено, що зміст ціннісного диспозитива маргінального – ідеалогічний (від ідеал), оскільки мова йде про моделювання реальності у системі понятійних конструкцій, що надбудовуються над повсякденним уявленням про світ. Емоційна форма ціннісного диспозитива має екзистенціальний характер.
Пошук
Інваріанти аксіосфери маргінального (на прикладі пенітенціарних установ)
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
32
Мова:
Українська
4. В аксіосфері маргінального “суб’єкта-суспільства” виділено суб'єкт аксіосфери маргінального – суб'єкт модернізації, його типи; форми діяльності суб'єкта модернізації, її види; цінності, їх спектр; аксіологічні інваріанти.
5. Сутнісний зміст маргінального визначено такими моментами:
1) маргінальність не є повна відсутність цінностей або їх оформлення, коли старі цінності (а точніше засоби та форми їх втілення) потонули б у бутті та перестали заявляти про себе у безпосередній формі; 2) безпосередньою інтенцією та внутрішнім змістом маргінального є модернізація; 3) діалектична властивість маргінального міститься у притаманній їй свободі вибору, у тому, що реальність маргінального є потенційна можливість; 4) маргінальність як аксіологічна дивергенція – минулої аксіосфери як цілокупності цінностей з втратою відчуття компліментарності як до заданого рівня ціннісної ієрархії, так і до ціннісних орієнтацій минулого, – розгортається в умовах зняття ідеологічної і дискурсивної коннотацій.
Основні положення дисертації викладені в публікаціях:
1.Гордиенко-Митрофанова И.В. С Виктором Франклом о смысле жизни // Вісник ХДУ, № 397, “Філософія і культура”, 1997-1998. – С. 64-68.
2.Гордиенко-Митрофанова И.В. Экстремальные субкультуры. Презентации перверсий в нравственности // Вісник ХДУ, № 400/4, “Наука и культура”, 1998. – С. 32-43.
3.Гордиенко-Митрофанова И.В. Наработки исследователей стран СНГ в области маргинальной проблематики // Вісник ХДУ, № 400/6, “Наука и культура”, 1998. – С. 28-41.
4.Гордієнко-Митрофанова І.В. Ознаки маргінальності як соціокультурного феномена // Наукові записки Харківського військового університету. Соціальна філософія, педагогіка, психологія. – Харків: ХВУ, 1999. – Вип. IV. – С. 218-225.
5.Гордиенко-Митрофанова И.В., Проценко О.П. Программа “проживания” экстремальной ситуации в этическом наследии стоиков // Культура и жизненный мир человека: Сб. науч. работ. – Харьков: Харьк. авиац. ин-т, 1996. – С. 113-117.
6.Гордиенко-Митрофанова И.В. Экстремальные субкультуры // Матеріали IV Харківських міжнародних Сковородинівських читань “Культура у філософії XX століття” – Харків: Університет внутрішніх справ, 1997. – С. 143-146.
АНОТАЦІЇ
Гордієнко-Митрофанова І. В. Інваріанти аксіосфери маргінального (на прикладі пенітенціарних установ). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09. 00. 03 – соціальна філософія та філософія історії. – Харківський військовий університет, Харків, 1999.
Дисертацію присвячено дослідженню аксіосфери маргінального – виявленню аксіологічних інваріантів маргінального суб’єкта.
За вихідний принцип розуміння діяльності ціннісного осмислення дійсності з урахуванням діяльнісного підходу до вивчення культури прийнято опозицію “традиції-інновації”, яка дозволяє інтерпретувати маргінальність як поняття, що висловлює діалектику розвитку культури – заперечення однієї (старої) та самоствердження другої (нової) системи способів реалізації цінностей та форм їх подання у соціокультурній реальності. Для обгрунтування своїх основних положень автор, звертаючись до методологічних принципів “поетапної” соціальної інженерії, аналізує аксіосферу маргінального через ціннісний диспозитив (систему суб’єктно-об’єктних відношень) на основі ілюстративного матеріалу пенітенціарних установ.
В аксіосфері маргінального “суб’єкта-суспільства” виділено суб’єкт аксіосфери маргінального – суб’єкт модернізації, його типи; форми діяльності суб’єкта модернізації, її види; цінності, їх спектр; аксіологічні інваріанти.
Остаточне уявлення дисертанта про маргінальність не має розбіжностей з більшістю вже існуючих визначень цього явища у роботах з маргінальної проблематики.
Ключові слова: маргінальність, аксіосфера, внутрішній дискурс установи, ціннісний диспозитив, маргінальна соціальна топіка, “суб’єкт-суспільство”, “суб’єкт-особистість”.
Гордиенко-Митрофанова И.В. Инварианты аксиосферы маргинального (на примере пенитенциарных учреждений). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09. 00. 03. – социальная философия и философия истории. – Харьковский военный университет, Харьков, 1999.
Диссертация посвящена исследованию аксиосферы маргинального – выявлению аксиологических инвариантов маргинального субъекта.
В качестве исходного принципа понимания деятельности ценностного осмысления действительности с учетом деятельностного подхода к изучению культуры взята оппозиция традиции-инновации, которая позволяет интерпретировать маргинальность в её новом значении как социокультурный феномен, преодолевая дескриптивный контекст этно-социальных процессов. В результате исследований аксиологических оснований маргинального субъекта установлено, что в современном социогуманитарном знании маргинальная проблематика носит фрагментарный характер. В настоящей работе основные парадигмы маргинальности базируются на выделенных аксиологических инвариантах, воспроизводящих теоретическую модель аксиосферы маргинального.
Для обоснования основных положений привлекаются методологические установки “поэтапной” социальной инженерии (К. Поппер) и методологические принципы изучения аксиологических оснований (М.С. Каган, В.С. Семёнов и др.).
В работе показана необходимость смены уровня абстракции маргинального субъекта (с “субъекта-личности” на “субъект-общество”) в целях отражения в понятийном аппарате философии социокультурных характеристик маргинального феномена. Обозначены феноменологические отличия понятия “маргинальность” от категории “экстремальная ситуация” и выделено общее проблемное поле в их изучении. Описана архитектоника аксиосферы маргинального “субъекта-личности” на основе анализа деятельности ценностного осмысления действительности в контексте экстремальных субкультур и выявлено, таким образом, сущностное отличие маргинального “субъекта-личности” в аксиологическом аспекте от его представлений, бытующих в социологии и психологии. Дано методологическое обоснование введения категорий “способ взаимодействия “социальное – индивидуальное” и “внутренний дискурс учреждения” (применительно к пенитенциарным) как категорий, которые в наибольшей степени отвечают целям и задачам изучения аксиосферы маргинального.
В аксиосфере маргинального “субъекта-общества” выделены:
-субъект аксиосферы маргинального – субъект модернизации, его типы;
-формы деятельности субъекта модернизации: стратегическая форма деятельности; придание видимости “бытия-порядка”; различные формы деятельности интеллектуалов; десакрализация былых социокультурных форм в творческом акте футуристических ценностей; пророческая форма деятельности; презентация перверсий в различных формах общественного сознания; экзистенциальная рефлексия; гипертрофированная ориентация на реализацию основных витальных потребностей; дискурсивное “творчество” (актуализация разных видов делового и научного дискурса – законы, приказы, уставы, резолюции, постановления, всевозможные требования, оценки и т. п.) ;
-ценности: экзистенциальные; футуристические; “псевдосакральные”; отношения; модернизации;
-аксиологические инварианты: неопределенность, подразумевающая все виды неясностей и противоречий в направлении развития общества; фрагментарность, обнаруживаемая в противостоянии традиций и инноваций; “взрыв” аксиологического континуума; стихийность новых, складывающихся моделей дискурса; смысложизненная рефлексия; экзистенциальный вакуум; активизация перверсированных адресатов и презентация перверсий на всех уровнях аксиосферы; модернизация; дискурсивное “неравноправие”; гипертрофия витальных потребностей; критика средств вуалирования противоречий между декларируемым и реализуемым и одновременно тематизация новых (средств) ; деструктивный характер политических ценностей.
Воспроизведены также моменты, определяющие сущностное содержание маргинального: 1) маргинальность не есть полное отсутствие ценностей и даже не полное отсутствие их оформления, где старые ценности (а точнее способы и формы их воплощения) тонули бы в бытии и переставали заявлять о себе в непосредственной форме, по крайней мере, периодически; 2) непосредственной интенцией и внутренним смыслом маргинального выступает модернизация; 3) диалектическое свойство маргинального заключено в присущей ему свободе выбора, в том, что реальность маргинального есть потенциальная возможность – общество не является ещё таким, каково оно есть, таким оно лишь может стать; 4) маргинальность как аксиологическая дивергенция – распад былой аксиосферы как целокупности ценностей с потерей ощущения комплиментарности как к заданному (или задающему) уровню ценностной иерархии, так и к ценностным ориентациям прошлого, – разворачивается в условиях снятия идеологической и дискурсивной коннотаций.
Таким образом, итоговое наше представление – учитывая, что за исходный принцип понимания деятельности ценностного осмысления “субъекта-общества” взята оппозиция “традиции-инновации”, – состоит в том, что понятие “маргинальность” выражает диалектику развития культуры как отрицание одной (старой) и самоутверждение другой (новой) системы способов реализации ценностей и форм их представленности в социокультурной реальности
Ключевые слова: маргинальность, аксиосфера, внутренний дискурс учреждения, ценностный диспозитив, маргинальная социальная топика, “субъект-общество”, “субъект-личность”.
Gordienko – Mitrofanova I.V. Invariants of axiosphere of marginal subject (on the example of penitentiaries). – Manuscript.
Dissertation for competition of candidate’s degree in philosophy in speciality 09. 00. 03. – social philosophy and philosophy of history. – Kharkov Military University, Kharkov, 1999.
The thesis examines axiosphere of marginal subject by focusing on the axiological invariants of marginal «subject – society».
Taking into account the approach to analysis of culture which understands one in terms of activity, productivity, evolution and etc., the author takes the opposition «traditions – innovations» as the first principle of values’ comprehension activity.
The opposition interprets marginal as a concept which expresses dialectics of cultural development as negation of old and coming into being of a new system of ways of realization of values and forms of their presentation in social-culture reality.
To explore her questions the author supports methodological principles of “phased” social engineering (with the help of a wide range of penitentiary literature).
The axiosphere of marginal «subject – society» includes the subject of axiosphere marginal – modernization subject, the forms of activity of modernization subject, the values and the axiological invariants.
The total marginal concept agrees with most present works in the field of marginal problems.