Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Історія туризму

Предмет: 
Тип роботи: 
Навчальний посібник
К-сть сторінок: 
222
Мова: 
Українська
Оцінка: 

він став свідком Великої Французької революції; Карамзін знайомився з культурою та побутом європейських міст. Він відзначив високий рівень соціально-економічного розвитку Швейцарії, а особливо сфери гостинності, тобто закладів харчування, пансіонів, готелів, сфери послуг. Це було своєрідною рекламою і сприяло культурному обміну між Росією і Заходом, викликало збільшення потоків подорожуючих до описаних автором країн.

Не можна не згадати іншого російського письменника, який теж опублікував опис своєї подорожі, але не за кордоном, а в Росії - це «Путешествие из Петербурга в Москву» О. М. Радищева, який подорожував своєю країною і побачив її знедоленою. Опис його подорожі - публіцистика, яка примушувала читачів замислитись над долею Росії, зробити щось для покращення рівня життя її населення.
Знайомлячись з різними творами про подорожі, не треба забувати про склад характеру автора, його особисте бачення. Прикладом різного світосприйняття і, зокрема, різного погляду на певну країну, можуть стати описи подорожей до Росії двох відомих іноземців.
Один з них маркіз Астольф де Кюстін, відомий французький мандрівник і письменник. У 1839 р. він відвідав Росію і був добре прийнятий при дворі Миколи І. Усі сподівались, що він напише доброзичливу книжку про Росію. Але книга Кюстіна «Миколаївська Росія» стала памфлетом (тобто гострою критикою) на Росію, її життєвий лад, традиції, побут. Гостро критикував Кюстін відсутність в Росії порядку, розвиненої сфери обслуговування, безлад на дорогах і т. д. Прочитавши цю книгу, багато європейців були вдячні автору за те, що він попередив їх про жахи, які чекають на них в Росії. Все це аж ніяк не надавало привабливості російським маршрутам в очах західних мандрівників.
А ось інший відомий француз, Олександр Дюма-батько, довгі роки мріяв побувати в Росії і, навіть прочитавши книгу Кюстіна, не полишив цього бажання, і в червні 1858 р. вирушив до Росії. Першим містом на його шляху був Кронштадт. Потім він провів декілька днів у Санкт-Петербурзі. На півночі Росії Дюма відвідав Валаам. Після того відправився в Москву, відвідав Троїце-Сергієву Лавру. Далі маршрут проліг по Волзі: Нижній Новгород, Казань, Астрахань. Від Баку шлях мандрівника пройшов через Кавказ до Тифлісу (сучасного Тбілісі). Побувавши на узбережжі Чорного моря, Дюма в березні 1859 р. відправився на пароплаві до Марселя.
На відміну від Кюстіна, Дюма був у захваті від своєї подорожі по Росії, її людей, деякі з них стали прообразами героїв відомого роману «Учитель фехтування». Олександра Дюма не розчарувала Росія, її історія та культура. якщо Кюстін був роздратований «російським побутом і сервісом», то Дюма ставився до недоліків у цій сфері з гумором. Про це в його книзі «Дорожні враження» є розділ «Як вас обслуговують в Росії». Дюма високо оцінив свою подорож до Росії. Мандрувати, вважав він, значить насправді жити, насолоджуватись всім тим, що дає оточуюче.
Ось такі дві різні оцінки подорожі по Росії у XIX ст. двох французів. Вочевидь, Кюстін був песимістом, а Дюма — оптимістом.
У Російській імперії в середині XIX ст. була добре налагоджена справа забезпечення путівниками вітчизняних туристів, які від'їжджали в подорожі до Європи та відвідували європейські столиці, відомі музеї, всесвітні виставки, курорти Швейцарії та Лазурового узбережжя, Тюрінзький ліс та Ісполінові гори у Німеччині, інші цікаві місця.
Серед художньо-картографічних творів краєзнавчо-туристичної тематики, що були виготовлені до організаційного об'єднання туристів у кінці XIX ст., відзначимо «Карту-путеводитель по Крыму» (1874 р.).
У цей час формувалися погляди на подорожі як форму відпочинку, можливість пізнання своєї землі та зарубіжних країв. Путівники по Європі II. Якубовича сьогодні здаються навіть переобтяженими інформацією. В них карта кожного регіону супроводжується описом окремих маршрутів. Путівник включає плани як великих, так і малих, але не менш цікавих для приїжджих міст і місцевостей: Веймара, Гота, Каселя. Докладність путівника вражає: в ньому наводиться навіть каталог Дрезденської картинної галереї з позначенням кращих, на думку його автора, експонатів.
Супутник туриста «Западная Европа» під редакцією С. Філіппова 1906 р. (до речі, рекомендований Міністерством фінансів для бібліотек комерційних навчальних закладів) включає 39 карт, планів і панорам, 98 фотографічних зображень і малюнків, п'ятимовний російсько-французько-англійсько-німецько-італійський дорожній словник. Тематика картографічних зображень розширена: є навіть 3 схеми тунелів і панорама гірського масиву Монблан (з гори Флежер) з позначенням назв окремих гірських вершин.
Туристи з Російської імперії, відправляючись за кордон, мали змогу придбати інформативні, добре ілюстровані, забезпечені якісними картографічними матеріалами путівники з найповнішим переліком готелів, курортних закладів, музеїв, пам'яток. У них подавалися відомості про найдрібніші деталі туристичного сервісу, карти окремих країн, плани столичних і курортних міст, їх околиць, найцікавіших архітектурних споруд, садово-паркових ансамблів, різного роду панорами.
Одним з кращих є путівник «В Париж на виставку» А. Ненашева (М., 1900). Картографічні матеріали його містять: схеми залізничного та пароплавного сполучення Середньої Європи, карти Швейцарії та околиць Парижа, плани Берліна, Брюсселя, Лондона, Відня, Парижа (на 3-х аркушах), Версаля, музею Лувр, панораму Всесвітньої виставки у Парижі 1900 р. Плани виставки видавались і окремими додатками до путівників.
З 1888 р. до 1914 р. Г. Москвичем видано 26 видань «Иллюстрированного практического путеводителя по Крыму». На другому місці за популярністю йшли подібні путівники по Кавказу та Кавказьких Мінеральних Водах. Попитом користувались
Фото Капча