Історія туризму

Головою Товариства Пролетарського туризму був призначений Микола Васильович Криленко (1885-1938). Він отримав якісну освіту (в 1914 р. закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету), воював на фронтах Першої світової війни, був досвідченим революціонером. В першому складі Радянського уряду займав посаду наркома військових і морських справ. За його ініціативою у 1925-1936 рр. проводились міжнародні шахові турніри. Криленко особисто здійснював сходження на вершини, за що в подальшому його звинуватили в тому, що він, займаючись альпінізмом, нехтував своїми безпосередніми обов'язками державного діяча.

Діяльність ТПТ була спрямована на розвиток широкого суспільного туристичного руху, сприяння патріотичного виховання населення країни, підготовку кадрів для сфери туризму. Через рік після створення в лавах ТПТ вже нараховувалось 50 тис. чоловік.

Різниця в діяльності «Совтура» і ТПТ полягала в тому, що перший обслуговував групи відпочиваючих по раніше встановлених маршрутах, які мали в основному краєзнавчий і загальноосвітній характер, а ТПТ займалось організацією самодіяльних походів. «Совтур», будучи комерційною організацією, орієнтувався на заможні верстви населення, будував комфортабельні готелі та бази відпочинку, хоча профспілки і зобов'язали його обслуговувати групи ТПТ за пільговими тарифами.

У 1930 р. Рада Народних Комісарів Радянського Союзу прийняла Постанову про злиття акціонерного товариства «Радянський турист» з Товариством пролетарського туризму і створила Всесоюзне добровільне товариство пролетарського туризму та екскурсій, до якого ввійшли, крім «Радянського туриста», акціонерні товариства «Українське міжпаєве екскурсійне товариство» та «Турист Грузії». Всесоюзному товариству передавались державні туристичні організації, які існували в державі, доручалась уся туристично-екскурсійна діяльність, оскільки вона розглядалась як специфічна форма ідейно-патріотичного та соціалістичного виховання народних мас. Очолив нову організацію М. В. Криленко.

Дитячим туризмом безпосередньо займалась Центральна дитяча екскурсійно-туристична станція Нарком-просу. Для найбільш активних юних туристів регулярно проводились різноманітні зустрічі, організовувались походи, краєзнавчі екскурсії, конкурси і таке інше.

У квітні 1932 р. відбувся перший Всесоюзний з'їзд Товариства пролетарського туризму та екскурсій; на ньому було підбито підсумки розвитку туристично-екскурсійної справи в СРСР. Важливим напрямком роботи був визначений розвиток самодіяльного туризму як найбільш цінної форми туристичної подорожі.

В середині 1930-х рр. Товариство пролетарського туризму та екскурсій, як і всі масові добровільні туристичні товариства, що існували в країні, було ліквідовано Постановою уряду. Керівництво самодіяльним туризмом було передано Всесоюзній раді фізичної культури при Центральному виконавчому комітеті СРСР.

Одночасно Всесоюзній центральній раді професійних спілок (ВЦРПС) було доручено керівництво організацією туризму та екскурсій. ВЦРПС була передана вся матеріальна база туризму. Для здійснення керівництва туристичною діяльністю, в структурі ВЦРПС був створений новий підрозділ — Туристично-екскурсійне управління (ТЕУ ВЦРПС). За п'ять років до Великої Вітчизняної війни його матеріально-технічна база збільшилась в два рази, а надання послуг втричі.

В СРСР напередодні війни функціонувало 165 Будинків туриста, 50 турбаз, 12 туристичних готелів, 24 стаціонарних туристичних таборів, сотні наметових містечок. Курортна індустрія у 1939-1940 рр. складала 1270 будинків відпочинку і 1828 санаторіїв.

Починався новий етап вітчизняного туризму, сутність якого полягала в розвитку системи державного управління сферою туризму, створенні державних організацій.

Розвиток іноземного туризму потребував упорядкування прийому туристів із-за кордону. В 1929 р. рішенням Ради праці і оборони створено Всесоюзне акціонерне товариство з іноземного туризму в СРСР (ВАТ «Інтурист»), яке підпорядковувалось Наркомату зовнішньої та внутрішньої торгівлі СРСР. Цій організації призначено було розвивати два напрямки: внутрішній і зовнішній туризм.

Перший напрямок — зовнішній — був пов'язаний з продажем на іноземних ринках турів до Радянського Союзу. Представники «Інтуриста», за підтримки закордонних представництв інших радянських організацій, торгових представництв, консульств, посольств Радянського Союзу за кордоном, проводили рекламу турів, виїжджали на переговори, розробляли умови співробітництва. „Інтуристу” було надано виключне право виходити на закордонні туристичні ринки, відкривати свої відділи та представництва за кордоном.

Другий напрям діяльності «Інтуриста» — внутрішній був пов'язаний з необхідністю організації прийому іноземців у Радянському Союзі (розміщення, організація екскурсій, перевезення, продаж сувенірів та творів мистецтва, відвідання театрів та концертів). З цією метою розроблялись туристичні маршрути по містах і республіках СРСР. Для забезпечення якісних послуг на маршрутах формувалась відповідна інфраструктура: готелі, мотелі, кемпінги, ресторани. З метою залучення іноземних туристів у країні відроджувались народні ремесла (Гжель, Хохлома, Палех та ін.). Діяльність «Інтуриста» була багатопрофільною.

«Інтурист» першим із туристичних організацій відкрив свої фірми за кордоном: Moscow Limited (Англія) та Intourist GmbH (Німеччина). З 1934 р. «Інтурист» починає працювати з такими відомими в світі компаніями, як American Express Co (США), Thomas Cook & Son (Великобританія).

Практично в цей же час «Інтурист» почав забезпечувати свої закордонні представництва рекламною продукцією на іноземних мовах, давати ілюстрований журнал Soviet travel (тиражем 10 тис. примірників), який розповсюджувався в ряді країн Європи і Америки.

Найбільша інтенсивність відвідування СРСР іноземцями