Історія туризму

Згідно статуту ВТО, її основними цілями є:

стимулювання розвитку туризму як засобу росту економічних показників;

розвиток туризму як чинника миру та взаємного співробітництва між країнами;

реалізація посередництвом туризму прав людини на відпочинок і свободу пересування незалежно від раси, статі, мови та релігії;

зосередження уваги на країнах, що розвиваються, в сфері туризму;

проведення науково-дослідної роботи в сфері туризму.

ВТО прийняла ряд важливих для туризму декларацій, серед яких:

Манільська декларація «Про туризм у світі» (Філіппіни 1980 р.);

«Документ Акапулько» (Мексика, 1982р.);

«Хартія туризму» і «Кодекс туриста» (Софія, Болгарія, 1985 р.);

Гаазька «Декларація про туризм» (Голландія, 1989 р.).

Між сесіями, які ВТО скликає двічі на рік, працює Виконавча рада генеральної асамблеї, яка призначає Генерального секретаря ВТО. Офіційними мовами ВТО є англійська, французька, іспанська і російська.

У структурі ВТО працюють 6 регіональних комісій: для Європи, Африки, Америки, Південної Азії, Близького Сходу і регіону Тихого океану.

Функціонує вищий навчальний центр з туризму в Мексиці. При ВТО створено декілька фондів для підтримки розвитку індустрії туризму в різних країнах. Серед неурядових спеціалізованих організацій з міжнародного туризму:

Міжнародна асоціація по соціальному туризму і відпочинку трудящих, створена в 1968 р.;

Міжнародна асоціація наукових експертів з питань туризму; створена в 1951 р. з метою об'єднання провідних навчальних, наукових, проектних організацій і закладів світу, що займаються проблемами туризму та здійснюють консультації для туристичних підприємств, об'єднань, фірм у галузях менеджменту і маркетингу;

Всесвітня асоціація туристичних агентств, яка об'єднує більше 250 туристичних агентств і відноситься до категорії міжнародних комерційних організацій;

Міжнародне бюро соціального туризму, створене в 1936р., об'єднало організації вільних профспілок, сприяє участі в міжнародному туризмі широких верств населення;

Міжнародна федерація курортної справи; створена у 1958 р. власниками курортів; її мета – вирішення соціальних проблем курортної справи, вдосконалення методів експлуатації курортних ресурсів;

Бюро подорожей міжнародного союзу студентів; створене в 1960 р., сприяє організації міжнародних подорожей студентів, володіє студентськими гуртожитками типу «Ювентус», «Юніор», реалізує міжнародні студентські квитки, які дають право на знижки; 

Міжнародне бюро туризму і подорожей молоді; створене в 1961 р., до нього входять 50 країн. Бюро сприяє активізації міжнародного студентського туризму.

Поряд з міжнародними організаціями існують численні національні та регіональні організації, основним завданням яких є сприяння розвиткові міжнародного туризму.

Питаннями туризму епізодично займаються, паралельно зі спеціалізованими організаціями, впливові міжнародні організації: ЕКОСОР (Екологічна і соціальні рада), МОП (Міжнародна організація праці), ІКАО (Міжнародна організація цивільної авіації), ЮНЕСКО.

У 1994 р. в м. Осака (Японія) відбулася Всесвітня конференція міністрів з туризму, яка прийняла Декларацію туризму, а в 1996 р. на о. Балі в Декларації з питань туризму були намічені подальші шляхи реалізації програми ВТО і ЮНЕСКО в галузі туризму. Згідно з цими документами засновано «Університет туризму на благо світу», з метою розвитку співробітництва між університетами Ізраїлю, Марокко і Тунісу через супутниковий зв'язок.

У жовтні 1999 р. Генеральна асамблея ВТО прийняла «Глобальний етичний кодекс туризму», в якому рекомендовано «заохочувати впровадження в усі освітні програми спецкурсу про цінність туристичного обміну...».

Таким чином, міжнародні туристичні організації відрізняються за статусом, цілями, задачами та формами організації. Але всі вони спрямовують свою діяльність на підтримку інтересів туристичних компаній, на формування певної політики у відносинах з урядовими туристичними організаціями, готельними, транспортними, страховими та іншими компаніями та об'єднаннями; попереджують і вирішують конфлікти в туристичній діяльності; сприяють розвитку міжнародного туризму та залученню до нього населення різних країн.

 

11.4. Основні тенденції розвитку туризму в світі на межі ХХ-ХХІ століть

На межі XX і XXI ст. у світі продовжувалося зростання кількості туристичних подорожей. За прогнозом ВТО, до 2010 р. загальна кількість туристичних подорожей сягне 937 мли, а прибутки від туризму зростуть до 1,1 трлн. дол. США. У зв'язку з чим зросте й зайнятість у туристичній індустрії. На межі XX і XXI ст. кожна 15-та людина на Землі прямо чи опосередковано була пов'язана з індустрією туризму.

За кількістю відвідувань іноземними туристами першість на рубежі ХХ-ХХІ ст. була за Європою, хоча темпи росту там невеликі — лише 1 %. Поступово збільшувалася кількість туристів в Африці і Південній Азії. Постійно популярним у туристів всього світу залишається Близький Схід. На порозі XXI ст., у зв'язку зі святкуванням 2000-річчя Різдва Христового, тут спостерігалися найбільші темпи зростання туристичних відвідань — 17,5%.

Проте інколи туристичні потоки до Близького Сходу зменшуються, у зв'язку зі спалахами насильства в регіоні. Так само зменшуються вони й в інших «гарячих точках», у місцях здійснення терактів. Чимало туристів у XXI ст. вже стали жертвами терористичних угруповань. Наприклад, у 2002 р. на о. Балі терористи (за повідомленнями ЗМІ, це були представники ісламського угруповання «Джемаа Ісламія») в результаті одного з нападів вбили 202 туристів, чим викликали побоювання серед тих, хто відпочивав чи планував відпочинок у індонезійському регіоні. Зменшення кількості туристичних прибуттів сталося в 2002 р. в Тунісі внаслідок терористичної атаки, коли в синагозі на о. Джерба загинула 21 людина, у тому числі