Компетентнісні завдання як засіб оцінювання навчальних досягнень учнів

Слід пам’ятати, що учень витрачає сили і час на те, щоб вивчити джерело інформації. Тому важливо подбати, щоб джерело було ефективним, тобто дозволяло виконати завдання за мінімальний проміжок часу. Потрібно використати всі можливості, які надає те чи інше джерело інформації для конструювання компетентнісно зорієнтованих завдань, і давати якомога більше завдань для учнів на одному з них. Підбираючи джерело, необхідно подбати про те, щоб воно було цікавим для учнів, а також потрібно враховувати вік та гендерні інтереси. Насамкінець, загальними вимогами є відповідність джерела інформації віку учнів.

Перевірка завдання.

В якості інструмента перевірки компетентнісно зорієнтованого завдання можуть використовуватися:

ключ;

модельна відповідь, перерахунок можливих правильних і частково правильних відповідей для завдання відкритого типу із заданою структурою відповіді;

аналітична шкала.

Аналітична шкала включає:

параметри єдиної шкали, які вимагають загальні вимоги до відповіді:

а) письмової (мовленнєве оформлення; орфографія і пунктуація) ;

б) усної (мовленнєве оформлення, інтонація, вимова) ;

конкретизацію параметрів єдиної шкали:

а) зміст;

б) організація;

в) бланк нагляду за груповою роботою.

Модельна відповідь включає в себе:

приклад формулювання правильної відповіді;

інші формулювання правильної відповіді;

приклади частково правильних відповідей;

містить вказівку на кількість балів за правильну чи частково правильну відповідь.

Кожна дія учня має знайти відображення в оцінці. Дії, які повторюються, можуть бути позитивно оцінені як при повному, так і при неповному виконанні.

Загальні вимоги до інструмента перевірки.

Інструмент перевірки повинен дати можливість оцінити виконання всіх дій, які були записані в задачному формулюванні. Складність тестових завдань залежить від:

Складності джерела. Воно може бути простим (містити інформацію одного виду ─ тільки текст, картинку чи таблицю), а може бути складним (містити аудіовізуальну (музика – картина) чи вербально-графічну (текст – графік/діаграма) інформацію).

Характеру взаємовідносин джерел інформації. Ці взаємовідношення закладаються формулюванням завдання по первинній обробці і систематизації інформації, яка міститься у джерелі.

Типу інформації. Інформація може бути прямою і непрямою. Пряма інформація береться із джерела без додаткових роздумів, а непряма – вимагає роздумів. Учневі дається завдання: опрацюй запропонований текст і дай відповідь на запитання: «До чого мав хист Олекса Стороженко?» Якщо джерело містить пряму інформацію, то дитина знайде відповідь на запитання у такій формі: «Олекса Стороженко мав хист до розкриття заплутаних карних справ». Якщо ж джерело має непряму інформацію, то вона може мати такий вигляд: «Олекса Стороженко довгий час був чиновником з особливих доручень при київському генерал-губернаторі Бібікові. А потім ─ при Міністерстві внутрішніх справ. А вийшов він у відставку в чині дійсного статського радника».

Ключові компетентності

Інформаційна:

планування інформаційного пошуку (учень повинен виявити і знайти інформацію, якої не вистачає, використовуючи додаткові джерела) ;

витяг первинної інформації (робота з джерелами інформації: текст, довідкова література, усне мовлення та ін. (у відповідності із завданням) ;

витяг вторинної інформації (робота з інформацією, якщо вона: заявлена декількома джерелами, надана не в прямому вигляді, надлишкова або суперечлива) ;

первинна обробка інформації (робота з інформацією, заявленою в різних форматах: тексти, графіки, схеми, таблиці та ін.) ;

обробка інформації (створення нової інформації на основі аналізу наявної, формулювання власних висновків).

2. Комунікативна компетентність:

письмова комунікація (уміння створити письмовий документ заявленої структури: заява, оголошення, твір, есе тощо) ;

публічний виступ (уміння адаптувати інформацію для конкретної аудиторії, дотримуватися жанру виступу і його регламенту: доповідь, реферат, проектна робота, створення електронних матеріалів) ;

діалог (дотримання правил спілкування, уміння утриматися від провокаційних висловлювань) ;

продуктивна групова комунікація (уміння досягти поставленої мети, працюючи в групі).

Самоменеджмент (компетентність розв’язання проблеми) :

ідентифікація (виявлення) проблеми ─ це фактично формулювання завдання: виявити, що дано, що потрібно отримати, який є ризик і як його можна уникнути;

цілевизначення і планування діяльності ─ одна справа, якщо учень готує матеріал, щоб отримати хорошу оцінку, інша ─ якщо предмет йому цікавий, третя ─ якщо це суть його майбутньої професії. Правильно побудована проектна діяльність ─ гарна можливість для формування даного аспекту;

застосування технологій ─ уміння коректно використати наявну технологію, вибрати для виконання завдання найвдаліший алгоритм діяльності (сюжетні і рольові ігри), будь-яка продуктивна діяльність за зразком;

планування ресурсів ─ уміння виявити ресурс, який найбільше підходить для вирішення завдання;

оцінка діяльності;

оцінка результату діяльності;

оцінка власного просування (рефлексія) ─ дуже важливе рефлексивне уміння: спланувати і виконати (за потреби скорегувати) поточний контроль власної діяльності, уміти порівняти за поданими критеріями еталонний і отриманий продукт, свідомо розуміти мотиви власної діяльності, виникнення труднощів і шляхів їх подолання. Самоконтроль, взаємоконтроль, рефлексія ─ це та діяльність, яка дозволяє формувати даний аспект.

Наприклад, складемо завдання інформаційної компетентності (аспект – обробка інформації). Кожен аспект має три рівні (від простого до складного).

 

Таблиця 1

 

Завдання 1

Характеристика завдання: 11 клас. Василь Симоненко. Розповідь про письменника.