Компетентнісні завдання як засіб оцінювання навчальних досягнень учнів

Наприклад: часові, людські, матеріальні, технічні ресурси.

Критерії оцінювання:

4 бали − учні правильно планують ресурси: часові (2 години) ; людські (5 чоловік) ; матеріальні (папір, олівці, магнітна дошка, набір магнітів) ; технічні (комп’ютер, проектор) ;

3 бали − учні правильно планують ресурси, однак допускають 1-2 неточності;

2 бали − учні правильно планують половину ресурсів;

1 бал − учні правильно планують менше половини ресурсів;

0 балів − учні неправильно планують ресурси або не виконали завдання взагалі.

Завдання 6

Характеристика завдання: 10 клас. Новинки сучасного літературного життя.

Ключова компетентність: самоменеджмент.

Аспект: планування ресурсів.

Рівень: 3.

На полицях книгарень останнім часом з’явилося багато книг сучасних авторів. На жаль, не всі мають змогу і час прочитати все, що друкується. Допоможіть нашим старшокласникам розібратися у сучасному літературному процесі. Для цього проведіть аналіз альтернативних ресурсів і поясніть ефективність використання того чи іншого ресурсу для вирішення завдання (усно).

Інструмент перевірки ─ модельна відповідь.

− Учні проводять аналіз альтернативних ресурсів і пояснюють ефективність використання того чи іншого ресурсу для вирішення завдання.

Наприклад: перелік ресурсів – часові, людські, матеріальні, технічні.

Критерії оцінювання:

10 балів − учні проводять аналіз альтернативних ресурсів і пояснюють ефективність використання того чи іншого ресурсу для вирішення завдання (часові – потрібно три дні; людські – утворити групи по 5 чоловік: перша досліджує сучасну прозу, друга – поезію, третя – драму; матеріальні ресурси – не використовуються; технічні – інтернет, комп’ютер, принтер). Ефективність: на вирішення завдання потрібен час (три дні), без участі людей не можна виконати завдання, технічні засоби допоможуть знайти і систематизувати необхідний матеріал.

8 балів − учні проводять аналіз альтернативних ресурсів, але не чітко пояснюють ефективність використання того чи іншого ресурсу для вирішення завдання;

6 балів − учні проводять аналіз альтернативних ресурсів, але не пояснюють ефективність їх використання;

4 бали − учні допускають деякі помилки при аналізі альтернативних ресурсів, не пояснюють ефективність їх використання;

2 бали − учні називають ресурси, не проводячи їх аналіз, не пояснюють ефективність їх використання;

0 балів − завдання виконано неправильно або взагалі не виконано.

Відгуки учнів про компетентнісно зорієнтовані завдання:

«Ці завдання дають нам можливість зрозуміти, що саме з нас вимагають. Починаєш задумуватися над значенням певного слова чи виразу. На мою думку, такі завдання цікавіше розв’язувати, бо вони пов’язані із життєвими ситуаціями, які можуть виникати у кожної людини» (Сергій Х. 11-Б кл.).

«Особисто для мене такі завдання подобаються більше тому, що я краще розумію суть запитання, одразу виникає бажання виконувати його. Добре й те, що одразу є критерії оцінювання, а це спонукає все виконувати краще» (Володимир В. 11-Б кл.).

«Компетентнісні завдання набагато цікавіші. Виникає стимул, що спонукає до розв’язання. Крім того, створена ситуація додає завданню практичності. Такі завдання хочеться виконувати» (Денис С. 11-Б кл.).

«Завдяки таким завданням ми не просто вчимо матеріал для оцінки, а й розуміємо, для чого він потрібен у житті, де ми можемо його використати. Як на мене, ці завдання розвивають нашу уяву та покращують мислення» (Ігор Ш. 11-Б кл.).

«Подані завдання відрізняються від традиційних тим, що у них наведені приклади, які можуть трапитися у реальному житті. А ще, що найголовніше, їх склала моя вчителька. Я б хотіла, щоб уроків літератури було більше, бо вони цікаві і розвивальні» (Олександра Ч. 6-Б кл.).

«Мені подобаються такі завдання, бо вони нас вчать, як потрібно діяти у тій чи іншій ситуації. Вони не тільки навчають, але й виховують. Я думаю, що навіть якщо я не буду знати всього, що вчили у школі, я просто зможу стати хорошою людиною» (Денис В. 6-Б кл.).

«Такі завдання дуже корисні для нас, бо вони навчають користуватися книгою, довідковою літературою, вони стимулюють нас вчитися самостійно» (Євгенія Г. 6-Б кл.).

Висновки вчителя

Компетентнісні завдання дають можливість учню ефективно самоорганізовувати внутрішні і зовнішні ресурси для досягнення поставленої мети.

У процесі засвоєння нових технологій, ролей учні оволодівають новою діяльністю.

Оволодіваючи діяльністю, учень починає управляти нею, і, відповідно, в основі діяльності лежить самоуправління (самоменеджмент).

Успішність учня, який намагається опанувати нову роль (діяльність), здебільшого залежить від його бажання задіяти власні та чужі ресурси на шляху досягнення цілі.

Компетентнісні завдання готують учнів до успішної професійної і соціальної кар’єри, вчать опановувати нові технології, адаптуватися до нових умов праці, вирішувати нові професійні завдання.

Дають можливість впевнено почувати себе у мінливому світі, не пасувати перед проблемами, формують готовність (уміння) постійно вчитися, щоб бути успішним.

 

 

Андреев А. Знания или компетенция? / А. Андреев // Высшее образование в России. – 2005. – №2.

Василишин О. Школа життєвої компетентності / О. Василишин // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: науково-методичний збірник / наук. ред. І. Єрмаков. – К. : Контекст, 2000.

Глинянюк Н. В. Підвищення психологічної компетентності педагогів у системі післядипломної освіти / Н. В. Глинянюк // Тенденції розвитку методичної роботи в системі післядипломної освіти: м-ли Всеукраїнської науково-практичної конференції. – Івано-Франківськ: ОІППО, 2003.

Державна Національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття». – К. : ІСД, 1997.

Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека освітньої політики / заг. ред. О. В. Овчарук. ─ К. : «КІС», 2004.

Пинженина С. Материалы дистанционной мастерской по теме: «Разработка компетеностно ориентированных заданий по учебным предметам» / С. Пинженина // Центр развития молодежи. – Екатеринбург, 2010.

Фишман Л. И. Модели образовательного менеджмента: обзорный анализ / Л. И. Фишман // Школьные технологии. – 1999. – №1-2.

Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А. Хуторской // Народное образование. – 2003. – №2.