Комплексний підхід у соціально-педагогічній роботі з "дітьми вулиці"

У наступних зустрічах не варто поспішати задавати багато питань, діти повинні звикнути до вас, щоб бути досить відвертими з вами. Іноді невчасно задане запитання може перекреслити всі зусилля по збору необхідної інформації.

 

 

Займаючись цією роботою, неможливо уникнути паперової роботи. Вона необхідна для підвищення ефективності діяльності, більш чіткого усвідомлення існуючих проблем, недоліків і досягнень. За основу можна взяти бланки документації, розроблені РБФ «НАН» у рамках реалізації проекту «Міський центр «Діти вулиць». Заповнення бланків дає можливість без зайвої бюрократизації одержувати повне і чітке уявлення про виконану роботу і стан дитячо-підліткового співтовариства у районі.

В обов'язки соціальних працівників входить ведення наступної документації [13, c. 133]:

щоденне ведення щоденника. Дозволяє зберегти максимум зібраної інформації, яку надалі неважко буде піддати системній обробці. Щоденна схема заповнення може бути різною, залежно від переслідуваних вами цілей;

заповнення списку дітей (звичайних і групи ризику) району. Завдяки цим спискам можна оперативно розшукати дитину, яка вас цікавить, зібрати дітей на захід, простежити роботу вуличних працівників і т. д;

ведення списку угруповань району. За даними списками можна реально оцінити ситуацію в районі, проведений вуличними працівниками захід, розробити комплекс заходів для соціальної реабілітації кримінальних угруповань, організувати роботу з лідерами угруповань і т. д;

заповнення інформаційних листків. З них формується банк даних по дітях групи ризику, для яких надалі розробляються індивідуальні реабілітаційні програми;

оформлення свого району на карті. Оформлена карта дозволяє візуально визначити межі районів, місце розташування і характеристику угруповань, дозвільних і навчальних закладів, особливо небезпечних територій, органів місцевої влади. По мірі надходження нових даних або зміни раніше зібраної інформації вона систематично оновлюється на карті;

щомісячні звіти про виконану в районі роботу.

Вся ця інформація, за винятком щоденників, зберігається в індивідуальних папках у приміщенні для зборів.

На сьогоднішній день існують розроблені посадові обов'язки вуличного соціального працівника, сформульовані чіткі вимоги до його роботи [13, c. 139].

Серед видів роботи з “дітьми вулиці” часто застосовують анкетування, оскільки анкета є одним з елементів систематизації матеріалу про вуличних дітей.

При роботі з анкетою потрібно не забувати про те, що:

небажано заповнювати анкету в присутності дитини, тому що, по-перше, це викликає в неї підозру і недовіру до вуличного працівника, а тому, швидше за все, ви одержите помилкову інформацію; по-друге, на це потрібно одержати дозвіл самої дитини, що буває вкрай рідко; по-третє, це не дуже зручно;

об'єм анкети не повинен бути значним і містити лише найнеобхідніші і важливі, на ваш погляд, питання: це максимум одна сторінка;

у процесі роботи може знадобитися доробка анкети: виникне необхідність видалити неінформативні питання і додати нові;

перед початком заповнення анкети необхідно переконатися, що аналогічних даних ще немає в банку даних.

Заповнення анкети – це тривала процедура. Спілкуючись із дитиною, ви будете одержувати досить суперечливу інформацію, і більш-менш достовірною її можна вважати тільки після досить тривалого спілкування з дитиною. У цьому випадку анкету зручно заповнювати, використовуючи свої записи в щоденнику [13, c. 144].

 

 

Важка соціально-економічна ситуація в Україні в 1990-х призвела до низки негативних соціальних моментів, які прямо впливають на загострення проблеми дітей у важких життєвих обставинах. Поява феномену дітей вулиці є наглядним прикладом цього. Зменшення державного фінансування в охорону здоров'я, освіту і соціальну сферу з одного боку та бідність населення призводять до того, що з 10, 3 мільйонів українських дітей 120 тисяч постійно або ситуативно живуть на вулиці. Саме тому заради вирішення проблеми дітей вулиці свої зусилля об'єднали дві міжнародні організації Карітас та Європейський Рух, створивши проект «Допомогти Дітям Вулиці».

Основним завданням проекту є:

надати дитині шанс піти з вулиці та показати їй ряд можливостей, якими вона може скористатися для визначення свого подальшого життєвого шляху та стати повноправним членом суспільства;

залучити особисту ініціативу громадян заради допомоги проекту „Допомогти Дітям Вулиці”.

Для реалізації проекту «Допомогти Дітям Вулиці» розпочата загальнонаціональну інформаційну кампанію по збору коштів. Основою кампанії є особиста та громадська ініціатива людей та компаній. До 2007 року проект повністю фінансувався ЄС та партнерськими організаціями з закордону. Сьогодні географія проекту розширюється і залучаються місцеві кошти. Саме участь у проекті та допомога українців є найбільш важливою, адже вирішення соціальних проблем є перш за все нашим особистим обов'язком і не має покладатися лише на іноземні інституції.

Реалізація комплексного підходу до роботи досягається:

постійно діючими акціями («Зірки – дітям») ;

залученням коштів;

влонтерськими програмами (наприклад, професійне волонтерство)

допомога одягом, взуттям, книжками, технікою тощо;

На сьогодні планується відкриття проекту в Одесі, Дніпропетровську та м. Рівне.

На залучення особистої ініціативм направляються різні акції, наприклад акція «Зірки дітям», де щомісячно хтось з відомих людей проводить для групи дітей майстер-класи у абсолютно різних форматах. Таким чином у дітей з'являється можливість зрозуміти, що є життя поза межами вулиці, в якому вони