Комплексний підхід у соціально-педагогічній роботі з "дітьми вулиці"

Першим кроком допомоги є налагодження контакту з дітьми безпосередньо на вулиці. Саме заради цього створена “Допомогу на Колесах”, де діти щоденно отримують гаряче харчування, медичну допомогу, з ними працює психолог та соціальний працівник. Метою такої роботи є завоювати довіру дитини та вплинути на те, щоб дитина пішла з вулиці.

Робота на вулицях – це основна частина діяльності проекту. Основне завдання роботи на вулиці – це налагодити зв'язок із дітьми вулиці, викликати у них довіру до дорослих, та через щоденні контакти з дітьми вплинути на їхнє бачення життя, допомогти їм знайти законні шляхи виживання та показати, як захистити себе з допомогою державних соціальних служб, і т. д. Робота із дітьми на вулицях здійснюється за допомогою мобільної станції. Мобільна станція (мікроавтобус з необхідним обладнання для соціальних працівників та дітей разом із командою у складі трьох осіб слідує за визначеним маршрутом на зустріч до дітей. Про місце зупинок та час прибуття на зупинку мобільної станції дітей заздалегідь повідомляється. Команда надає послуги дітям безпосередньо на вулицях міста. На зупинці діти можуть отримати кваліфіковану пораду чи консультацію, першу медичну допомогу, інформацію та консультації щодо захворювань, які передаються статевим шляхом, ВІЛ / СНІД, наслідки наркотичної залежності і т. д., а також гарячий обід. На зупинці мобільної станції приймаються усі потребуючі діти, не залежно від місця проживання, національності, релігійної приналежності, віку. Через розмови на вулицях соціальний працівник намагається вплинути на поведінку дитини, допомогти подолати її труднощі і показати, як можна вижити за допомогою неурядових громадських організацій або державних соціальних установ.

Під час невимушеної розмови працівник з'ясовує у дитини інформацію про її сім'ю та причину бродяжництва та бездоглядності. Така інформація є конфіденційною і використовується виключно для внутрішньої роботи проекту, і надається лише правоохоронним органам на письмовий та обґрунтований запит. Така інформація потрібна для того, щоб з'ясувати чи не перебуває дитина у розшуку, встановити та налагодити зв'язок із її батьками або іншими родичами та допомогти дитині повернутись у нормальні життєві умови.

Роздача гарячих обідів на вулиці є важливою частиною мобільної роботи з дітьми. Така підтримка може часто бути ключем до дитини, так як українські діти, що живуть у важких життєвих обставинах (навіть ті, які живуть у сім'ях), страждають від недоїдання. Навряд чи працівник зможе встановити з ними контакт, давати їм поради та консультації чи намагатися змінити їх стиль життя, коли діти будуть голодними. Завдяки роздачі дітям безкоштовних гарячих обідів працівникам легше завоювати їх довіру, адже даючи їм їжу вони не очікують нічого навзаєм – для деяких дітей це зовсім нове відчуття. Витрати на їжу є досить великими, але з кожним наступним роком вони будуть зменшуватися.

Наступним кроком є робота з дітьми вулиці у стаціонарному соціальному центрі. Тут дитина отримує тимчасовий притулок для відпочинку, може помитися, отримати гуманітарний одяг та взуття, випрати свої речі, поїсти, отримати першу медичну допомогу та медичний огляд, відвідувати різноманітні гуртки та навчатися. Водночас тут забезпечені для дітей стаціонарні умови, що дає змогу соціальним працівникам попрацювати із дитиною більш результативно.

Соціальні Центри дають дітям тимчасовий притулок для відпочинку, водночас забезпечують для них стаціонарні умови, що дає змогу соціальним працівникам попрацювати із дитиною більш результативно. Тут дитина з вулиці може помитися, отримати гуманітарний одяг та взуття, випрати свої речі, поїсти, отримати першу медичну допомогу та медичний огляд. Персонал центру та волонтери допомагають дітям в той спосіб, який можуть. У такій комфортній атмосфері соціальні працівники можуть зробити ефективний психологічний діагноз та застосувати коррективні заходи для дітей, які потребують такої допомоги. Дитина може отримати пораду чи кваліфіковану консультацію у працівників Соціального Центру і при цьому може розраховувати на анонімність та відвертість.

В процесі спілкування педагог та психолог можуть з'ясувати, які проблеми має дитина, як вона хоче вийти із складної ситуації. Соціальний працівник далі працює з дитиною індивідуально, проводить психотерапевтичні бесіди, щоб допомогти дитині побороти психологічні травми, які вона переживає. Працівники можуть регулювати поведінку дітей та супервізувати її покращення.

Керівник Центру окрім адміністративної роботи займається також з'ясуванням певних питань щодо користувачів проекту у державних службах, відвідує сім'ї дітей. Залежно від потреб дітей працівники проекту супроводжують їх до медичних чи інших установ, розшукують сім'ї дітей за їхньої згоди.

Проект планує використовувати особливий навчальний підхід – однорівневу школу – пришвидшену навчальну програму для дітей з низьким рівнем освіти. Особлива увага підлітків буде звернена на технічні предмети, очікується підняття рівня знань дітей, щоб по завершенні курсу вони могли приєднатися до звичайних професійних училищ, і таким чином отримали їм можливість досягнути успіху у професійній кар'єрі.

Процес реінтеграції дітей у їх теперішні сім'ї чи їх приєднання до родини часто вимагає досить багато часу. Українське законодавство не дозволяє всиновити дитину при живих батьках чи опікунах, а “діти вулиці” переважно мають батьків, тому їх не можуть забрати прийомні сім'ї. Натомість дітей поміщають у державні установи. Державні притулки та інтернати готові прийняти дітей, але не всі діти мають бажання потрапляти туди з різних причин. Соціальні працівники співпрацюють з державними установами для того, щоб спільно знайти