Комплексний підхід у соціально-педагогічній роботі з "дітьми вулиці"

Також проводиться робота з сім'ями і опікунами для того, щоб сприяти покращенню умов для дитини. Ця робота безпосередньо стосується вирішення домашніх проблем, допомоги у подоланні кризових ситуацій та допомоги у створенні нормальних умов для дитини.

Роботу з сім'ями ведеться для того, щоб сприяти покращенню умов для дитини в її власній родині. Ця робота безпосередньо стосується вирішення домашніх проблем, допомоги у подоланні кризових ситуацій та допомоги у створенні нормальних умов для дитини вдома. Працюють із сім'ями керівник центру та інший персонал. Працівники здійснюють також соціальний супровід сімей користувачів за їхньою згодою, на їх прохання.

Соціальний супровід полягає у наданні консультації, допомоги у вирішенні побутових питань таких як допомога у працевлаштуванні, вирішення юридичних питань, допомога у виробленні державних соціальних субсидій, допомога у влаштуванні на лікування від алко- чи наркотичної залежності, допомога у влаштуванні дитини до школи чи дошкільного закладу, одноразова матеріальна підтримка сім'ї. Якщо сім'я переживає конфлікт, психолог Центру може надати сім'ї свої послуги. Після того, як дитина повернеться у сім'ю працівники Центру продовжують супервізію над сім'єю та підтримують сім'ю у кризових ситуаціях.

 

 

Соціальна проблема, яка узагальнено визначається поняттям “діти вулиці”, існує в багатьох країнах світу, в тому числі і з високим рівнем соціально-економічного розвитку. Це характеризує явище дитячої бездоглядності і безпритульності як складне й неоднозначне.

Близько 130000 дітей живуть на вулиці в Україні будучи безпритульними, самотніми і бездоглядними. Більшість з них є жертвами своїх власних родин та байдужості сусідів, влади і суспільства. Вони знаходять притулок у підвалах, на горищах та у шахтах теплотрас. Більшість свого часу вони проводять біля базарів, вокзалів та станцій метро, де вони можуть якимось чином отримати гроші та їжу. Вони не ходять до школи і мають поганий стан здоров'я. Багато з них потребують негайної медичної допомоги.

Негативні явища соціального розвитку України в першу чергу, торкнулись інтересів дітей. Зростає кількість дітей, яких батьки кинули або байдуже ставляться до виховання та розвитку своїх нащадків. Саме тому вони поповнюють чисельні ряди армії “дітей вулиць”.

Проблема дитячої безпритульності і бездоглядності не нова для України. На думку вітчизняних вчених безпритульність є відображенням політико-економічного і культурного стану соціуму, закономірним наслідком криз перехідного етапу розвитку країни.

Отже, причинами виникнення такого явища, як дитяча бездоглядність та безпритульність, є: перехід до ринкових відносин, безробіття, зростання цін на товари першої необхідності, зокрема дитячих, а отже, і погіршення матеріального благополуччя значної частини населення; втрата поняття про сім'ю як про соціальний інститут, зниження відповідальності батьків за виховання дітей; загострення конфліктів між батьками і дітьми.

За оцінками експертів Державного інституту проблем сім'ї та молоді лише 10 відсотків батьків реально докладають зусиль для розшуку дітей, які бродяжничають. Брак відповідальності дорослих за дітей, неповага до влади; невпевненість у завтрашньому дні як наслідок викликають прогресування у дитячому середовищі пияцтва, збільшення наркоманії і токсикоманії.

Тривалий час через занепад економіки країни страждали насамперед діти, однак окремі підлітки адаптувалися в умовах безпритульності, і на сьогодні існує значна кількість «професійних безпритульних», які довго або взагалі не вчились у школі, вживають алкогольні, токсичні, наркотичні речовини і за власним бажанням ніколи не погодяться на влаштування їх до дитячого державного закладу, лікування.

Свідомість «дітей вулиці» характеризується неадекватним відношенням до наркоманії, алкоголізму, асоціальної поведінки тощо. Зважаючи на вже кількарічний досвід роботи соціальних служб у цій сфері, слід відзначити, що єдиним шляхом вирішення проблеми є реалізація комплексного підходу до соціально-педагоігчної роботи з такими дітьми.

Ця робота повинна включати:

державну соціальну політику;

спеціалізовані заклади освіти з можливістю утримання дітей;

профілактику явищ алкоголізму і наркоманії;

профілактику делінквентної поведінки “дітей вулиці”;

співпрацю з релігійними організаціями та ін.

Існує є ряд моментів, які змушують вважати сьогоднішню ситуацію надзвичайно тривожною. По-перше, нова безпритульність з'явилася в умовах глибокої кризи суспільства, викликаної економічними і соціальними факторами, що свідчить про глибоку деформацію норм, цінностей і інститутів суспільства. По-друге, необхідно виробити відсутню на сьогодні дієву стратегію і у короткий проміжок часу практично ліквідувати тенденцію до зростання кількості безпритульних дітей. В Україні ж за роки незалежності не вдалося навіть зупинити їх подальший ріст.

Соціально-педагогічна робота у рамках комплексного підходу повинна обов'язково містити в собі роботу з сім'ями безпритульників і з родинами дітей, яких можна віднести до групи ризику. Навіть тимчасово виявившись на вулиці, діти, до всього іншого, засвоюють моделі девіантної поведінки і знайомляться із асоціальною кульутрою. Ця проблема повинна бути якнайскоріше вирішена, і значну, якщо не вирішальну роль у цьому процесі повинні відіграти соціальні працівники.

 

 

Бех В. П. Сутність та зміст соціальної роботи // Нова парадигма. – Запоріжжя, 2002. – Вип. 24. – С. 143-149.

Бойко А. Соціальна робота з клієнтами із залежностю від психоактивних речовин: [Наркоманія] // Соц. політика і соц. робота. – 2001. – № 1. – С. 73 – 79.

Бреева Е. Б. Дети в современном обществе. – М. : Эдиториал, 1999. – 216 с.

Возрастные стандарты социализации детей-сирот. /Под редакцией Н. П. Ивановой. – М. : Формика, 1999. – 176 с.

Дем'яненко Н. Соціальна робота в Україні: до витоків і становлення // Зб. наук. пр. – Полтава, 2002. – Вип. 5/6 (26-27). – С. 65-69.

Дементьева И. Ф. Социальное сиротство: профилактика. Серия: Семья и воспитание. – М. : Социум, 2000. – 202 с.

Зайцевська Т. Ю. Вулична соціальна робота з дітьми вулиці // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи. – Ужгород, 1999. – Ч. 1. – С. 262-267.

Закон України «Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх». – К. : ВРУ, Вісник ВРУ, 2005. – 455 с.

Закон України «Про охорону дитинства». – К. : ВРУ, Вісник ВРУ, 2005. – 455 с.

Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю». – К. : ВРУ, Вісник ВРУ, 2005. – 455 с.

Л. И. Смагина, А. К. Водиева, Ю. А. Сойка и др. Сиротство как социальная проблема: Пособие для педагогов / под ред. Л. И. Смагиной. – Минск: Вязель, 1999. – 190 с.

Лебедев О. Е., Чепурных Е. Е., Майоров А. Н., Золотухина В. И. Дети улицы. Образование и социальная адаптация безнадзорных детей. Доклад. /Под ред. А. Н. Майорова. – М. : Социум, 2001. – 99 с.

Лукашевич М. П. Теорія і методи соціальної роботи: Навчальний посібник. -К. : МАУП, 2003. -165 с.

Обучение практике социальной работы: Междунар. опыт и перспективы / Под ред. М. Доэла, С. Шардлоу; Пер. с англ. под ред. Б. Ю. Шапиро. – М. : Аспект Пресс, 1997. – 222, [1] с. : табл..

Особливості соціальної роботи в різних сферах життєдіяльності // Проблеми педагогічних технологій. – Луцьк, 2004. – Вип. 3-4 (28-29). – С. 122-157.

Практична соціальна робота / [Бойд А., Картер П., Чепмен В. та ін. ]; За ред. П. Картер та ін. ; [Пер. Т. Воротинцев]. – Амстердам; К. : Асоц. психіатрів України, 1996. – 184 с.

Преодоление трудностей социализации детей-сирот: Учебное пособие / Под ред. Л. В. Байбородовой. – Ярославль, 1997. – 136 с.

Професія працівника соціального захисту населення: вимоги та типізація/ Н. І. Кривоконь // Практична психологія та соціальна робота. -2000. -№ 4. – С. 43-45.

Психолог в учреждении сиротского типа: Опыт практической работы Ц. П. П. Ж. “Ярославна”. – М. : Социум, 2000. – 264 с.

Семигіна Т. В. Підготовка соціальних працівників до роботи в громаді // Наукові записки. – К., 2002. – Т. 20: Спец. вип., ч. 2. – С. 389-393.

Сидоров В. Навчання практиці соціальної роботи в Україні: шлях до Європи // Соц. політика і соц. робота. – 2003. – №3, 4. – С. 15-26.

Социальный портрет ребёнка улицы // Информационный бюллетень «Юпитер» Харьковского областного благотворительного объединения «Синтез». – 2000. – № 2. С. 18-22.

Соціальна робота в Україні: теорія і практика // СРУ. – № 1 (9). – 2005. -173 с.

Соціальна робота з дітьми, молоддю, жінками, різними категоріями сімей: З досвіду роботи центрів соц. служб для молоді / Укр. держ. центр соц. служб для молоді; [Упоряд. : Р. Г. Драпушко та ін. ]. – [К. ], 1999. – 140 с.

Соціальна робота: наука і професія/ І. Мигович // Віче. -1998. -№ 5. – С. 74-86.

Соціальна служба в Україні: соціально-психологічні засади формування й ефективного функціонування: Матеріали наук. -практ. конф., 12 трав. 2005 р., Черкаси / АПН України. Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України та ін. ; [Редкол. : В. В. Москаленко та ін. ]. – К. : Фенікс, 2005. – 663 с.

Соціальне сирітство в Україні: Експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування / Л. С. Волинець, Н. М. Комарова, О. Г. Антонова-Турченко, І. Б. Іванова, І. В. Пєша. – Київ, 1998. – 120 с.

Стивенсон С. А. Уличные дети // Социологический журнал. – 2000. – № 3-4. – С. 87-97. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник. – К. : Лібра. – 2000 р. – 259 с.

Теорії і методи соціальної роботи: підручник / за ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича. – К. : Академвидав, 2005. – 327 с.

Тюптя Л. Т., Іванова І. Б. Соціальна робота (теорія і практика) : навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. – К. : ВМУРОЛ «Україна», 2004 – 408 с.