Концепт рутинізації в феноменологічній та постструктуралістській соціології

Теоретичне та практичне значення отриманих результатів.

Результати дисертаційного дослідження допомагають поглибити уявлення про зміст тенденцій розвитку соціологічної теорії, пов’язаних із тематизуванням міжсуб’єктних взаємодій у повсякденному світі сучасного суспільства. Матеріали дисертації можуть використовуватись як інформаційні джерела для розробки навчальних дисциплін "Пізнавальні технології в соціології", "Сучасні соціологічні теорії", "Історія соціології", для розвитку дисципліни «Соціальні структури суспільства»; застосовуватись у соціологічному поясненні тенденцій структурної трансформації українського суспільства.

Апробація результатів дисертації.

Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження апробовано на методологічних семінарах, на засіданнях кафедри теорії та історії соціології факультету соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доповідалися на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, зокрема на: VIІ Міжнародній міждисциплінарній конференції молодих вчених "Шевченківська весна" 2009 р., VIІ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії: множинність сучасності та простори ідентичностей" 2010 р., ІІІ Міжнародній конференції студентів та молодих науковців "Соціологія і сучасні соціальні трансформації" 2010 р., ІV Міжнародній конференції студентів та молодих науковців "Соціологія і сучасні соціальні трансформації" 2011 р., Х Міжнародній науковій міждисциплінарній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна" 2012 р., ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції "Проблеми розвитку соціологічної теорії: концептуалізація ціннісних змін у сучасному суспільстві" 2012 р., V Міжнародній конференції студентів та молодих науковців "Соціологія і сучасні соціальні трансформації" 2012 р., ХІ Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених "Шевченківська весна" 2013 р., Міжнародній науково-практичній конференції з соціології "Варіації модерну та модернізації: український соціум в контексті глобальних процесів" 2013 р.

Публікації.

За результатами дослідження опубліковано 14 наукових праць загальним обсягом 5,3 д.а., які належать особисто автору, із них наукові статті у фахових виданнях – 5 (3,2 д.а.), тези доповідей на науково-практичних конференціях – 9.

Структура та обсяг дисертації.

Структура та обсяг дисертації обумовлені специфікою предмета дослідження, логікою розкриття проблеми, а також метою і завданнями дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 185 сторінок, список використаних джерел на 18 сторінках містить 175 найменувань, з яких 14 іноземною мовою.

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

 

У вступі обгруновано актуальність проблеми пізнавального статусу концепту рутинізації в феноменологічній та постструктуралістській соціології, ступінь її розробленості в сучасній науці, визначено обʼєкт, предмет, мету та завдання дослідження, викладено основні методологічні засади, методи дослідження, його наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, відображаються апробації та публікації результатів наукового дослідження. 

У першому розділі – "Аналітичний огляд передумов оформлення концепту "рутинізація" в феноменологічній та постструктуралістській соціології" – шляхом огляду наукових джерел було виявлено стан розробки в соціології теми рутинізації та описано передумови виникнення в соціології концепту "рутинізація".

Так, однією з перших передумов появи концепту рутинізації стала зацікавленість у повсякденній реальності. Е. Гуссерль, А. Шюц, Л. Вітгенштейн, У. Джеймс теоретично обґрунтували поняття повсякденності, відзначаючи її цінність. У межах філософії Е. Гуссерля життєвий світ повсякденної взаємодії постав впорядкованим універсумом смислів – джерелом природної установки, яка в свою чергу є підґрунтям наукового мислення. Ідея життєвого світу зчинила неабиякий вплив на цілий ряд гуманітарних концепцій сучасної філософії та стала причиною звернення науки до процесів відтворення повсякденних взаємодій.

Запроваджений М. Вебером концепт рутинізації в значенні "рутинізації харизми" згодом був розвинутий А. Шюцем, який привніс феноменологічну методологію Е. Гуссерля у соціологію. Тепер цей концепт розповсюджується на значно ширшу сферу феноменів та знаходить прояв у поняттях хабітуалізації й типізації. 

У розділі зроблено висновок, що світоглядні основи вивчення процесів рутинізації в повсякденності заклала феноменологічна філософія. Проблема "життєвого світу" є головною проблемою феноменологічної соціології, а питання його утворення та підтримання провокує розвиток концепту рутинізації в соціології. Саме в феноменології концепт рутинізації набуває більш-менш чітких рис. Завдяки гуссерліанському підходу до вивчення реальності як феномену, рутини сприйняття й практичних взаємодій стають важливими для пояснення непроблемної міжсуб’єктної взаємодії в життєвому світі. Концепт рутинізації, розкриваючись у феноменологічній соціології, передбачає нерефлексивність та прояв у суб’єктних практиках, одночасно втрачаючи конотації, пов’язані з небажаністю та негативним сприйняттям позначуваних ним явищ.

Положення про унікальність та неповторність людського досвіду є одним із вихідних у концепціях феноменологічної спрямованості, які осмислюють суспільство через буття практично діючих індивідів і наголошують на внутрішньому (людському) сенсі соціальних явищ. Зокрема, багато уваги приділяється такому принципу організації людського співіснування, як типізація об’єктів навколишнього середовища, що залежить від біографічної ситуації, в якій перебуває людина, а отже – й від її системи релевантностей. Типізації повсякденного мислення постають складовими історичного соціокультурного світу, в якому вони сприймаються й можуть таким чином слугувати для характеристики того чи іншого суспільства.  Вони також є умовою формування типових рутинних практик. Значну увагу феноменологічна соціологія приділяє проблемі розподілу знання в суспільстві та повсякденній мові, яка є